Завдання для України — стати лідером зеленої енергетики в ЄС

28 грудня Президент України Володимир Зеленський у своєму Посланні до Верховної Ради сказав, що Україна має стати лідером у побудові сучасної зеленої енергетики. 

Президент влучно зазначив, що саме зелена енергетика може протидіяти воєнним, політичним, економічним чи навіть кліматичним викликам і це дозволить нам створити децентралізовану енергосистему, яку не зруйнувати жодними ракетними ударами.

По суті, це Послання варто сприймати, як завдання для законодавчої гілки влади від Гаранта Конституції та Верховнокомандуючого країни. Україна має стати лідерому у розвитку зеленої енергетики та допомогти Європі позбавитися руйнівної залежності від викопного палива. 

А вже 5 січня 2023 року віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс фактично підтримав тезу Президента відзначивши, що перевагою відновлюваної енергетики є значно більша децентралізація енергетичної системи, що важливо з огляду на загрозу російських ударів.

"Я бачу великий потенціал для поглиблення енергетичного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, особливо щодо відновлюваних газів, включаючи водень і біометан", — зазначив Тіммерманс і наголосив на тому, що в Україні є багато територій, на яких можна будувати установки відновлюваної енергетики.

Сьогодні наочно видно в цифрах і фактах, що росія фінансує війну в центрі Європи переважно завдяки прибуткам з продажу викопного палива, на яке вона останні десятки років насаджувала Європу з наміром її узалежнити економічно та зруйнувати політично. 

І перша частина їй вдалася — європейці за офіційними даними за 2021 рік були залежні на 45% в постачанні імпортного газу і на 27% в постачанні нафти. 

Проте вже сьогодні німецький уряд пишається тим, що отримує 0% газу, 0% нафти і 0% вугілля з росії, на цьому шляху перебувають інші країни Європи. 

Зрозуміло і те, що централізована енергосистема є вразливою, а планування розбудови енергетичної інфраструктури та управління нею в багатьох аспектах досі залишається радянським. 

Надмірна централізація та вразливість порушує Конституційні права людини, адже через перебої з енергопостачанням значно страждають право на освіту, на охорону здоров'я, через це складно говорити про гарантування рівності у своїй гідності та правах усіх громадян. 

Відновлювана енергетика може стати основою для побудови економіки майбутнього в Україні — економіки, що росте і розвивається, а її екологічний слід зменшується. Також очевидно, що роль викопного палива в нашій енергетиці має зменшуватися. 

Що повинна зробити Верховна Рада (законодавча гілка влади) та Кабінет Міністрів (виконавча гілка влади), а також ми усі з вами в країні сьогодні, щоб виконати завдання щодо зеленої трансформації "на завтра"?

Де Україна є зараз

Більше 40% енергетичної інфраструктури пошкоджено росіянами. Внаслідок російської агресії Україна позбувається промислового та енергетичного радянського спадку, зокрема вугільної галузі, що дає можливість відбудувати енергетику та промисловість на нових "зелених" принципах. 

Безнадійно застарілі, критично зношені та частково пошкоджені бойовими діями енергоблоки ТЕС, складають близько половини всіх електрогенеруючих потужностей України. 

Станом на кінець 2021 року відновлювані джерела енергії досягли частки 14,5% у загальній встановленій потужності на контрольованих на той час територіях (без Криму та Донбасу). 

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україні виведено з експлуатації 90% вітрової та до 50% сонячної енергетики, заявив міністр енергетики Герман Галущенко. 

Довоєнна стратегія передбачала, що у 2030 році частка "зеленої" енергетики в Україні становитиме не менше 25%, але внаслідок війни Галущенко передбачає, що амбіції можна збільшувати. 

І з огляду на тенденції, які є в ЄС — ми повинні мати більші амбіції щодо розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні. 

За даними Інституту відновлюваної енергетики НАН України, загальний потенціал потужності відновлюваних джерел енергії в Україні сягає 874 ГВт, у тому числі, близько 250 ГВт потужності офшорних ВЕС. 

Розвиток ВДЕ у країнах ЄС

Європейський союз виділяє 225 мільярдів євро на реалізацію плану Re-Power EU, який покликаний усунути енергетичну залежність від росії. 80% європейців цілком підтримують його попри те, що стикнулися з енергетичною бідністю. 

У новому звіті Міжнародного енергетичного агентства (IEA) ідеться про те, що у найближчі 5 років світ має намір додати стільки відновлюваної енергії, як за останні 20 років. 

Країни прагнуть скористатися перевагами відновлюваних джерел для досягнення енергетичної безпеки.

За прогнозами МЕА, до початку 2025 року відновлювані джерела енергії витіснять вугілля як найбільше джерело світової електроенергії. А до 2027 року сонячні фотоелектричні системи стануть найбільшим джерелом електроенергії.

Фатіх Біроль, виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства також зазначає, що глобальна енергетична криза завдає важкого удару європейській промисловості та може підірвати її конкурентноспроможність. 

Благо, ЄС розуміє, що російський дешевий газ більше не повернеться на європейський ринок.

При цьому Біроль вважає, що ЄС може претендувати на позицію лідера у світовій гонці за ВДЕ та чистими технологіями, але для цього необхідний новий сміливий промисловий план. 

Мова про EU Industrial strategy — макрорегіональну стратегію Європейського Союзу. Україні теж потрібен новий сміливий промисловий план, адже наша промисловість теж була заснована на дешевших російських ресурсах.

Чудово було б синхронізувати ці плани, як це роблять в ЄС, формуючи виробничі кластери і зазначити, що локалізація виробництва сонячних панелей та іншого обладнання для ВДЕ має відбуватися в Україні, а не в Китаї, який може використовувати своє домінування в цій галузі у політичних цілях.

Україна — надійний партнер ЄС у розвитку ВДЕ

За даними Кабміну, Україна виконала 62% зобов'язань у сфері енергетики (55% ВРУ та 70% КМУ) в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Але існує низка ключових програмних державних документів, які необхідно ухвалити та переглянути для впровадження ВДЕ. 

Зокрема, у нас відсутня довгострокова енергетична стратегія України, яка формалізує політику України щодо енергетичної безпеки, що може гарантувати лише ВДЕ, та створює умови для сталого розвитку енергетичного сектору та стабільного енергозабезпечення національної економіки та суспільних потреб, як у мирний час, так і в особливі періоди.

Важливим є і узгодження Інтегрованого національного Плану з енергетики та клімату або National Energy and Climate Plan — десятирічного документу, який Енергетичне Співтовариство доручає складати та виконувати кожній із своїх держав-членів, щоб ЄС зміг досягти своїх загальних цілей щодо скорочення викидів парникових газів.

У відповіді на листи Razom We Stand та міжнародної ініціативи Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty Міненерго зазначило, що створено робочу групу, яка працює над оновленням енергостратегії України до 2050 року, продовжується підготовка Інтегрованого національного Плану з енергетики та клімату на виконання доручення Енергетичного співтовариства, також у Міндовкілля подані пропозиції щодо перегляду НВВ2 цілей Паризької Угоди на період до 2030 року. Адже внаслідок бойових дій відбулося значне скорочення попиту (на 30-35% порівняно із споживанням 2021 року), а профіль споживання суттєво змінився за рахунок переміщення споживачів в західні області. 

Це дасть міжнародним партнерам правильні сигнали щодо привабливості та надійності інвестицій в декарбонізацію України. 

Тішить те, що Герман Галущенко і Фатіх Біроль підписали дворічну програму співпраці між Урядом України і Міжнародним енергетичним агентством. Спільна робоча програма зосереджена на ключових коротко- та довгострокових енергетичних пріоритетах України з акцентами на енергетичній безпеці, переході на чисту енергію та плані відновлення енергетичного сектору.

Також Уряд схвалив Концепцію впровадження "розумних мереж" в Україні до 2035 року. 

Концепція має на меті поступове зменшення втрат електроенергії в мережах, забезпечення зниження викидів СО2, збільшення обсягу інвестицій у модернізацію електромереж, а також забезпечення покращення якості та надійності електропостачання для споживачів електричної енергії.

Що ще потрібно для підтримки ВДЕ в Україні?

Важливим є і вирішення старих проблем ринку електроенергії та дисбалансів що з війною значно посилилися, спричинених механізмом покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку задля постачання дешевої електроенергії для населення. 

Регульовані тарифи, що встановлені для всіх побутових споживачів незалежно від їх рівнів доходів, не покривають ні собівартість виробництва електроенергії, ні видатки на утримання електромереж, вони нижчі за ринкові ціни в рази. 

Після втрати генерації Запорізької АЕС "Енергоатом" більше не може виконувати ці спеціальні обов’язки, за словами Яна Копача, колишнього директора Енергетичного Співтовариства. Значні кошти також потрібні для ремонту та відбудови мереж, пошкоджених ракетними ударами.

Поточна заборгованість "Енергоатому" перед "Гарантованим покупцем" за послуги ПСО з постачання електроенергії для населення перевищує 20 мільярдів гривень (близько 0,5 мільярда євро). 

І це діра, яку треба буде перекрити з державного бюджету. Як вирішувати проблему надалі? Очевидно, що без підвищення тарифів на е/е для населення не обійтися, але це не означає, що найбідніші верстви населення будуть сплачувати більше. 

Якщо диференціювати тарифи та/або ввести адресні субсидії, то соціальна захищеність зросте, як і ліквідність ринку е/е. 

В Україні є досвід адресних субсидій на тепло, схожа підтримка є в країнах Євросоюзу, але під час її впровадження дуже важлива саме адресність та верифікація для отримувачів. 

Важливо також визначитися з дедлайнами та розробити документи на основі ключових принципів та положень відповідно до 4-го Енергетичного пакету "Чиста енергія для усіх європейців". Це дасть змогу забезпечити соціальну захищеність та енергетичну безпеку малих виробників ВДЕ– громадян. малого та середнього бізнесу . 

Запровадження прямих договорів та сертифікатів походження "зеленої" електроенергії також може значно посприяти розвитку ВДЕ.

Завдяки синхронізації з європейською енергосистемою та відкриттю експорту електроенергії з України до ЄС, гарантії походження стануть невід’ємною для початку укладання прямих договорів купівлі-продажу електроенергії, відомих як корпоративні РРА (Corporate PPA). Це допоможе бізнесу досягти своїх цілей кліматичної нейтральності. 

Німеччині знадобився рік, щоб позбутися залежності від російського викопного палива. Хоча ключові європейські урядовці вважали, що це неможливо, а провідні науковці та активісти навпаки - стверджували, що діяти варто негайно.  

Сподіваємось, що Україні вистачить року, щоби ухвалити ключове стратегічне законодавство щодо розвитку ВДЕ, що дасть змогу до 2040 року досягти кліматичної нейтральності, оскільки в новому звіті Climate Analytics у партнерстві з Can Europe пишуть, що це можливо.

Це дасть змогу зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом, декарбонізувати економіку ЄС та стати надійним експортером зеленої енергетики, а російські нафту і газ залишити назавжди в минулому. 

Співавтор Олег Савицький, Razom We Stand