Наскільки швидко можна відновити енергосистему України

Ще декілька місяців тому ми з ентузіазмом спостерігали за початком експорту електроенергії з України до Європи. 

Це було справжнім стрибком ліквідності для галузі, що історично потерпала від популістського тиску політиків, з метою забезпечення достатньо низької та доступної вартості електроенергії для населення, що призводило до браку коштів для модернізації обладнання "Укренерго", операторів системи розподілу та виробників електроенергії, таких як "Енергоатом", ДТЕК, "Центренерго". 

Навіть у сегменті промислових споживачів регулятор НКРЕКП здійснює "ручне" регулювання, встановлюючи штучно занижені граничні рівні цін (прайс кепи). 

З моменту початку війни стало ще важче очікувати на підвищення тарифів. Експорт електроенергії був вигідною справою та забезпечував притік "свіжих" грошей до енергосистеми. 

Росія брутально знищила ці зародки відновлення, руйнуючи трансформатори, автоматичні розподільчі пристрої та інше обладнання систем передачі та розподілу електроенергії. 

З середини жовтня кожні два тижні українські інженери знову і знову героїчно відновлюють те, що руйнують росіяни. Комплектуючі дістаються по всій Україні переважно шляхом канібалізації потужностей, які простоюють, та частково за рахунок технічної допомоги Заходу. 

Проте, деяке обладнання просто потрібно купувати. Зокрема трансформатори, які виготовляються під потреби конкретних замовників, хтось повинен їх виробити "з нуля". І хтось повинен розраховуватися за це, частково на умовах передплати. 

Термін виготовлення вимірюється місяцями, а не тижнями. Український уряд націоналізував єдиний у країні Запорізький трансформаторний завод, що належав Костянтину Григоришину, проте він також потребує оборотних коштів, та й до того ж періодично обстрілюється. 

Потенціал усіх профільних виробників країн Заходу разом узятих – все одно не зміг би забезпечити швидкого відновлення тих об’єктів, які Путін руйнує протягом лічених тижнів. Він одержимий хворобливою ідеєю позбавити електроенергії великі міста, зокрема Київ з його хмарочосами, та перетворити їх на привиди.

Вкрай болісною була втрата генерації Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка колись виробляла найбільшу частку дешевої електроенергії в Україні. 

Після втрати генерації Запорізької АЕС "Енергоатом" більше не може виконувати спеціальні обов’язки (механізм ПСО забезпечує дешеву електроенергію для населення). 

Поточна заборгованість "Енергоатому" перед "Гарантованим покупцем" за послуги ПСО з постачання електроенергії для населення перевищує 20 мільярдів гривень (близько 0,5 мільярда євро).

Протягом зимового опалювального періоду розмір боргу може збільшитися ще на 18 мільярдів гривень.

"Укренерго" отримало допомогу у вигляді кредитної лінії від ЄБРР та вживаного обладнання від донорів, тож якось вирішує проблеми з постачаннями. 

Але інші учасники ринку без підвищення тарифів стрімко втрачають можливості відновлення зруйнованих об’єктів критичної інфраструктури. Після фінансового колапсу може дуже швидко настати й фізичний. 

Без суттєвого підвищення тарифів я бачу лише один шлях – державний бюджет. Можна знайти відносно ошатне рішення. 

Старим, первородним гріхом України під час лібералізації ринку електроенергії у 2019 році було непогашення величезного розміру простроченої заборгованості ДП "Енергоринок", що виступав єдиним покупцем електроенергії до запуску нової моделі ринку. 

Підприємство заборгувало учасникам ринку приблизно 25 мільярдів гривень, включно з боргом "Енергоатому" у розмірі 11 мільярдів гривень. 

Причини виникнення простроченої заборгованості – несплата за отриману електроенергію з боку низки державних підприємств, що з будь-якої точки зору є старим зобов’язанням держави. 

Ці кошти можна було б використати для продовження фінансування ПСО для населення та робіт з відновлення знищених або пошкоджених генеруючих потужностей.

Оскільки Верховна Рада прийняла закон "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості,  що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", для виплати потрібно внести лише незначні зміни у нормативну базу. 

Це можна реалізувати достатньо оперативно. Безумовно, погашення простроченої заборгованості у розмірі 25 мільярдів гривень, яка сформувалася на "старому" Оптовому ринку електричної енергії повинно бути прописано окремою статтею у державному бюджеті на 2023 рік. 

У такий спосіб Україна може вирішити три проблеми, які мають істотне значення для її майбутнього: забезпечити безперервність електропостачання, його доступність для населення та розчистити площадку для функціонування ринку електричної енергії після закінчення війни.

Путін перетворив газ на зброю задовго до початку війни. Зараз він перетворив на зброю також й електроенергію. Захист має свою ціну.

Янез Копач, екс-Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства спеціально для ЕП