Податкові перевірки поза законом

1 вересня 2022 року Верховний Суд ухвалив Постанову, в якій підтвердив висновок судів попередніх інстанцій: "оскільки проведена перевірка відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки". 

Спочатку невеликий флешбек для розуміння ситуації.

30 березня 2020 року Верховна Рада встановила мораторій на проведення перевірок і доповнила Податковий Кодекс відповідною нормою – пунктом 52-1 до розділу XX "Перехідні положення", а саме: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року". 

У травні 2020 року народні депутати уточнили: мораторій на перевірки діє по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

3 лютого 2021 року Кабмін всупереч мораторію на проведення низки перевірок в період карантину, надав дозвіл податковим органам проводити планові податкові перевірки та окремі види позапланових податкових перевірок. 

Так, у 2021 році на платників податків чекали неприємні сюрпризи.

Майже за рік ця скандальна постанова Кабінету Міністрів була визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022. 

Законність рішення суду першої інстанції підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд 5 липня 2022 (справа № 640/18314/21). 

Так, суди зазначили, що Кабмін не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених  Податковим кодексом в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, адже мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до Податкового Кодексу (ст. 2 ПК України).

Перед компаніями, які потрапили в план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків у 2021 році, постали питання: допускати чи не допускати до перевірки. Чи оскаржувати наказ про перевірку, а що, як адміністративний арешт? 

При всій очевидності незаконності перевірок, зважаючи на ризик адміністративного арешту, компанії по-різному відповіли собі на ці питання. Хтось оскаржував наказ, а хтось допустив до перевірки. 

Хто мав справу з податковими перевірками, знає, що їхня абсолютна більшість

завершується актом та податковим повідомленням-рішенням (ППР). Зокрема, мова йде про донарахування податків, штрафів тощо.

Це підтверджує сама податкова, зазначаючи у своєму звіті про виконання плану роботи ДПС за 2021 рік, що 99% фактів виходу на планові (без урахування перевірок філій) та фактичні перевірки підтверджені донарахуваннями. 

За плановими – 2,93 тис. (95%) фактів порушень при 3,09 тисячі проведених перевірок, без порушень – 155 (4,9%) перевірок філій. 

З практики можу зазначити, що податкові повідомлення-рішення досить часто – безпідставні та протиправні, а висновки актів часто дивують "креативом" інспектора. 

Отже, закономірно, що більшість результатів перевірок – це ППР і вони оскаржуються платниками податків до суду.

Постанова Верховного Суду, що все змінила

Верховний Суд підтвердив: "мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась".

Зміна положень Податкового кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже і зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Ось, до речі, ще декілька важливих висновків з Постанови Верховного Суду:

• За загальним правилом суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

• Оскільки проведена перевірка відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

• Дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки, які  здійснено податковим органом в період дії мораторію на проведення перевірок, є протиправними, а акт перевірки не може слугувати підставою для ухвалення спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Про наслідки для платників податків

Ті, хто зараз в процесі судового оскарження податкових повідомлень-рішень, які були винесені за результатами перевірок, що, своєю чергою, були під мораторієм, і хто однією з підстав позову вказав незаконність перевірки, може посилатись на висновки Верховного Суду. 

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 

Для тих, хто не вказував таку підставу у позові, проте зараз знаходиться в судовому оскаржені, можна сподіватись, що суд вийде за межі позовних вимог. 

Адже суд має таке повноваження, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

А що чекає на податкові органи та державу

Експерти в ДПС та в Кабміні, які розробляли проєкт постанови та ставили свої підписи під цим документом, апріорі мають знати теорію права, Конституцію України та норми Податкового кодексу. 

Тобто ці посадовці розуміли, що постанова є протиправною, як і розуміли наслідки, до яких вона може призвести. Разом з тим, вони свідомо надали повноваження інспекторам проводити перевірки, які заборонені Податковим кодексом України. 

А тепер трохи цікавої статистики зі звіту ДПС про результати роботи за 2021 рік. 

Так, щодо юридичних та фізичних осіб у 2021 році проведено 3 092 планові перевірки (під мораторієм) та 41 950 позапланових документальних перевірок (частина з яких – під мораторієм), донараховано майже 63 456 млн грн податкових зобов’язань (52 779,1 млн грн – за плановими перевірками). Узгоджено зобов’язань за плановими перевірками – 6 549 млн грн (12,4%).

Тобто, в 2021 році податкові інспектори вийшли на понад 3 тисячі планових перевірок, перевірили більше 3 тисяч підприємств, готували запити, акти, розглядали заперечення на акти. 

За це вони отримували заробітну плату, держава забезпечувала все це технічно і матеріально, розуміючи, що вони діють всупереч закону, адже проводять перевірки, які заборонені і заборона нікуди з Податкового кодексу не зникла. І це не враховуючи, що з 41 950 позапланових документальних перевірок частина теж була під мораторієм!

А далі – більше! 85% донарахувань за наслідками цих незаконних перевірок оскаржуються в суді. І тепер можна говорити, що результат судових розглядів майже зі 100% вірогідністю буде не на користь податкового органу. 

Отже, держава витратила кошти державного бюджету (сплачені податки) та продовжує витрачати (юристи податкової ходять в суди, оскаржують судові рішення) на протиправні дії. 

Про репутаційні втрати навіть складно говорити, як і про те, як це впливає на довіру бізнесу до контролюючих органів.

Одна з моїх улюблених норм Конституції України визначена у частині 2 ст.19: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

І тут питання: хто буде рахувати витрати бюджету на "авантюру" з наданням повноважень провести податкові перевірки під час дії мораторію? Хто буде нести відповідальність за наслідки таких дій? Чи історія закінчиться на рішеннях судів про визнання протиправною Постанови КМУ та прийнятих податковими органами ППР?