Чому і як мають змінитися правила закупівель у повоєнний період

З початком війни стало зрозуміло, що законодавство про публічні закупівлі не враховує особливості здійснення закупівель у нестандартних умовах.

Тому Уряд у перші дні війни вимушений був терміново розробити та прийняти постанову КМУ для регулювання закупівель у воєнний період. 

Поспішне розроблення нормативного акту призвело до не врахування окремих обставин та факторів, про що свідчить низка змін, які вносилися до акту.

Щоб не повторити подібної ситуації після завершення війни, важливо найближчим часом підготувати необхідне регулювання, де процедури закупівель, будуть відповідати таким вимогам як: швидкість, простота, стандартизованість та ефективність, разом з тим, базуючись на ключових принципах сучасних закупівель, зокрема прозорості, конкурентності та недискримінації. 

Це дозволить замовникам оперативно здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг необхідних у період відновлення країни.

Варто зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" (закон) не в повному обсязі зможе забезпечити зазначені вимоги до закупівель, зокрема щодо тривалості дороговартісних процедур, і відповідно потребує змін.

Тому Центр вдосконалення закупівель Київської школи економіки ще на початку квітня 2022 року запросив широке коло експертної спільноти і замовників та розпочав напрацювання пропозицій щодо регулювання закупівель у повоєнний період.

Як мають змінитися правила закупівель

Щоб у повоєнний період швидко створити необхідні умови для життя і діяльності населення, замовникам потрібно мати гнучкість під час закупівель. 

Так пропонується внести зміни до закону, що передбачають, як окремі тимчасові елементи регулювання протягом повоєнного періоду, так і постійні норми переважно на основі практики ЄС.

Тож замовник, в залежності від того наскільки швидко йому необхідно здійснити закупівлі зможе скористатися:

1. спрощеними відкритими торгами;
2. кваліфікаційними системами;
3. процедурами, які передбачені законом з урахуванням запропонованих змін.

Далі зупинюся більш детально на кожному з пунктів.

1. Спрощені відкриті торги — це конкурентна процедура, що передбачає проведення аукціону, можливість оскарження та кваліфікацію лише учасника, який запропонував найбільш економічно вигідну пропозицію. 

Процедура може застосовуватися, якщо очікувана вартість предмету закупівель перевищує європейські вартісні межі, але лише у повоєнний період. 

Такий підхід дозволяє максимально зекономити час, оскільки відсутній етап попередньої кваліфікації всіх учасників та максимально скорочені строки, як процедури так і оскарження.

2. Використання кваліфікаційних систем. Замовники можуть використовувати кваліфікаційні системи в разі закупівлі робіт та/або послуг з поточного ремонту. 

Передбачається, що зацікавлений орган створює таку систему для проходження кваліфікації суб'єктами господарювання, а замовник проводить відбір учасника для укладання договору про закупівлю з числа тих, хто пройшов кваліфікацію.

Для створення кваліфікаційної системи зацікавлений орган:

- розробляє кваліфікаційні вимоги та критерії за яким відбуватиметься відбір учасників, спираючись на рекомендації ЄБРР щодо закупівель робіт та результати консультацій з відповідним ринком, експертним середовищем тощо. 

Такий підхід дозволить у прозорий спосіб зібрати пропозиції від стейкхолдерів, та уникнути дискримінаційних вимог;

- затверджує кваліфікаційні вимоги та критерії з обов'язковим погодженням з Антимонопольним Комітетом України(АМКУ) та Міністерством економіки України. Це дозволить ще на етапі погодження виявити вимоги, які можуть призвести до звуження конкуренції;

- створює комісію, яка уповноважена здійснювати кваліфікаційний відбір суб'єктів господарювання. Дії, бездіяльність та рішення такої комісії можуть бути оскаржені до АМКУ.

Перевагами цього підходу є:

- скорочення часу для проведення процедури закупівель, завдяки розділенню на два етапи: 1) проведення кваліфікації суб'єктів господарювання та 2)відбір кваліфікованого учасника для укладання договору. Перший етап можна здійснити вже під час війни, а другий — у повоєнний період відповідно до технічного завдання;

- зменшення навантаження на бізнес, оскільки відповідність кваліфікації підтверджується раз на рік;

- можливість для зацікавленого органу, спираючись на прогнозні обсяги робіт та орієнтуючись у необхідній кількості виконавців, забезпечувати достатній рівень конкуренції, направляючи свої зусилля на проведення відповідної роботи з українськими компаніями, нерезидентами та їх об'єднаннями.

3. Зміни, що запропоновані до закону. Під час розробки пропозицій було проаналізовано проблеми, з якими стикалися замовники під час проведення закупівель у мирний час та запропоновано зміни для вирішення цих проблем, зокрема:

- підвищення вартісних порогів для спрощеної закупівлі (до 100 тис. грн) та для процедур закупівель (при закупівлі товарів та послуг до 500 тис. грн, а робіт до 2,5 млн грн для звичайних замовників. А також для замовників в окремих сферах при закупівлі товарів та послуг до 1,5 млн грн, а робіт до 7,8 млн грн.);

- можливість проведення відкритих торгів до встановлених європейських вартісних меж за скороченими строками (без оскарження до 24 к.д, з оскарженням до 32 к.д);

- можливість виправлення будь-яких невідповідностей у тендерній пропозиції протягом доби (крім тендерного забезпечення);

- можливість провести переговорну процедуру за результатами не успішно проведених одних відкритих торгів (у разі відсутності достатньої кількості учасників).

Очевидно, що запровадження змін в законодавство мають призвести і до зміни функціоналу електронної системи закупівель Прозорро, адаптувавши її до викликів повоєнного періоду. 

Надзвичайно важливо, щоб всі закупівлі проводилися через електронну систему, оскільки це дозволить безперешкодно здійснювати їх моніторинг та контроль. 

Забезпечення такої прозорості сприятиме підвищенню рівня довіри з боку партнерів, і це однозначно впливатиме на рішення щодо обсягу коштів, які будуть виділені для відновлення нашої країни.