Майбутнє "зеленої" генерації в Україні після війни

Українська відновлювана енергетика — стратегічно важлива для ЄС сфера. Саме Україна має стати для ЄС ключовим постачальником "зеленого водню". 

Необхідні процеси вже були запущені, але у плани втрутилася війна, розв’язана росією. Не тільки Україні, але й усій Європі зараз важливо потурбуватися про те, аби стратегічно важливі об’єкти були збережені, а ті, що зазнали ушкоджень, — швидко відновлені.

Донори підтримали "зелене" майбутнє української енергетики

Нещодавно на міжнародній конференції у швейцарському Лугано представники 40 країн та 20 міжнародних організацій пообіцяли допомагати Україні на шляху повоєнного відновлення та розвитку економіки. 

Кошторис зараз оцінюється у щонайменше 600 млрд доларів. Але про повернення до довоєнного стану не йдеться. 

Відбудова буде проходити на новому технологічному рівні та матиме за мету найскорішу інтеграцію до європейського співтовариства. 

Проєкт плану відновлення та розвитку, представлений українськими високопосадовцями, було визнано основним рамковим документом, на який спиратиметься процес відбудови. 

У підсумковій "Декларації Лугано" країни-учасниці привітали інноваційні підходи до відновлення України та перехід до "зеленої" енергетики. 

Обсяг майбутніх інвестицій у національну програму "Енергетична незалежність та зелений курс" наразі оцінюється у 130 млрд доларів. 

Зокрема, вона передбачає збільшення потужності "зеленої" енергетики у 3 рази — до 30 ГВ. Крім того, буде побудовано 15 ГВт електролізних потужностей для виробництва "зеленого" водню. Тестуватиметься та розширюватиметься воднева транспортна інфраструктура. 

Наразі рашисти завдають українській "зеленій" енергетиці нищівних ударів.

До війни відновлювальні джерела енергії вже забезпечували 8,1% від загального виробництва електроенергії в Україні. Наші сонячні та вітрові станції виробляли навіть більше, ніж знамениті українські ГЕС. 

У країні працювало понад 15 тисяч об’єктів відновлюваної електроенергетики, яким було встановлено "зелений" тариф. 

Ми входили в топ-10 країн за темпами розвитку "зелених" потужностей та у топ-5 країн ЄС за темпами розвитку сонячної енергетики. 

На кінець минулого року лідерами з ВДЕ були Дніпропетровська область (1350 МВт), наразі прифронтова, окупована Херсонська область (1139 МВт) та Миколаївська область (1121 МВт), яку ворог обстрілює день і ніч. 

Сумарно вони складали майже 40% усіх "зелених" потужностей країни. Отже, після вторгнення військ рашистів галузь майже зупинилася. Значну частину електростанцій було зруйновано. Але це не привід опускати руки. Нам є за що боротися і що відновлювати.

Масштаби небезпеки можна зрозуміти, передивившись перелік найпотужніших СЕС та ВЕС України.

Сонячна енергетика: 60% потужностей під загрозою

Масштаби небезпеки можна зрозуміти, передивившись перелік найпотужніших СЕС України. 

Вітроенергетика: зупинено до 90% генерації

По українських вітряках росія, здається, била прицільно. Ще в березні роботу значної частини ВЕС було призупинено: працювали лише об’єкти, розташовані в Одеській та Львівській областях. 

На початку липня стало відомо про наміри рашистів приєднати херсонські ВЕС, які не зазнали ушкоджень, до енергосистеми Криму. 

Борітеся — поборете!

Як бачимо, українська галузь ВДЕ зазнала серйозних змін через воєнні дії. Ситуація складна. Вочевидь, відбудова об’єктів "зеленої" енергетики буде найпершим і вкрай важливим кроком на шляху водневої трансформації нашої країни. 

Адже без відновлюваних джерел енергії виробництво "зеленого" водню налагодити неможливо.   

Через газовий шантаж путіна Європа концентрується на "зеленому" енергетичному переході та за лічені місяці втілює заходи, на які раніше відводила роки. 

Тому саме відмова від викопних видів палива та розвиток водневої енергетики обов’язково стануть наріжним каменем майбутнього відродження українського енергосектору. 

Незважаючи на повномасштабну війну, Україна вже долучається до всіх європейських водневих ініціатив. І я абсолютно впевнений, що Європа допомагатиме. Ми отримуємо підтримку від усіх провідних європейських водневих ініціатив, експертів та відповідних інституцій. 

Зрозуміло, що поки в Україні ведуться активні бойові дії та існує ризик ракетних ударів по всій території країни, реалізація водневих проєктів виключена. Натомість є час на їхню розробку та вдосконалення законодавства. 

Крім того, рамковий план із відновлення енергетики, який було узгоджено в Лугано, потребуватиме доопрацювання. Нам ще доведеться переосмислити масштаби втрат. Але головні завдання енергопереходу та вектори наших дій у найближчі роки вже сформульовано. Все буде Україна!