Українська правда

Яким буде курс гривні?

Чи виправданим було рішення НБУ підвищити офіційний курс долара і що буде далі?

Рішення НБУ щодо фіксації курсу на рівні 29,25 гривень за 1 долар США було цілком логічним та довело свою ефективність. 

Це, зокрема, дозволило забезпечити прийнятні умови розрахунків за кордоном для осіб, що були змушені виїхати за межі України, дозволило профінансувати критичний імпорт, сприяло стримуванню інфляційних та девальваційних очікувань. 

Водночас з початку війни минуло вже п'ять місяців. За цей час змінилися економічні характеристики в середині країни, зокрема ми бачимо що українці здолали перший шок війни. 

Громадяни намагаються захистити свої заходження, а бізнес – збільшити прибуток. Це вимагає зміни економічної політики України. 

Підтвердженням цього може слугувати ситуація із скасуванням на початку липня Урядом переліку критичного імпорту товарів, який з моменту запровадження розширювався майже 20 разів, а станом на момент його скасування охоплював майже 90% товарів. 

Змінилися також і зовнішні умови, зокрема ми бачимо, як стрімко зміцнюється долар відносно інших іноземних валют. 

За таких умов подальша фіксація курсу на рівні 29,25 гривень за долар США, хоч і стримувала б певним чином темпи зростання цін на імпортовану складову інфляції, але водночас спотворювала б економічні стимули для експортерів та українських виробників. 

Наприклад в умовах зростання собівартості українські виробники втрачали конкурентоспроможність на внутрішньому ринку, а логістичний шок для експортерів підсилювався "дискримінаційними" умовами викупу експортної виручки. 

Фіксація курсу на неринковому рівні також ставала вже дедалі "дорожчою" для міжнародних резервів України. Так обсяг чистих інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти поступово зростали (березень 1,8 млрд дол. → квітень 2,2 млрд дол. → травень 3,4 млрд дол → червень 4 млрд дол.), а міжнародні резерви скорочувалися (з 28,1 млрд дол. в березні до 22.8 млрд в червні — зменшення на 19%). 

Збереження статусу кво загрожувало швидким вичерпанням резервів. Розрив між надходженнями валюти (наприклад офіційне фінансування прогнозується на рівні близько 3 млрд дол. щомісяця до кінця року) та потребою в суттєвих інтервенціях з високою ймовірністю продовжили б наростати і за умови, що скорочення резервів складало близько 1,5 млрд дол. щомісяця (1,8 млрд дол. США в квітні-червні) вже в кінці року чисті міжнародні резерви (без врахування кредитів МВФ) могли б зменшитися з 13 млрд дол. США до 4 млрд дол. США, а це рівень жовтня 2014 року. 

За таких обставин наприкінці року мова швидше за все йшла б не за збереження макроекономічної стабільності, а за збереження керованості падіння фінансової системи.

Саме тому Національний банк 21 липня прийняв фактично безальтернативне рішення встановити новий здоровий для економіки рівень фіксованого курсу – 36,6 гривень за 1 долар США. 

Це рішення покликано в першу чергу зберегти стабільну роботу фінансової системи, додати стійкості економіці та не допустити продовження накопичення макроекономічних дисбалансів про які йшлося вище. 

За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування. 

Накопичений до війни запас міцності у вигляді валютних резервів дав змогу виграти час для впровадження Національним банком необхідних заходів, щоб перехід до нового рівня фіксованого курсу був керованим, без значних шоків для економіки. 

Починаючи з травня НБУ відмінив обмеження, яке збільшило конкуренцію на готівковому валютному ринку, підвищив ставку, що вже частково позначилася на ринкових ставках, але цей вплив збільшуватиметься, а також мінімізував можливість існування спекулятивних схем за рахунок резервів. 

Альтернативою рішенню про встановлення нового рівня фіксованого курсу було лише короткочасне (не більше 6 місяців) збереження удаваної стабільності шляхом збереження курсу на рівні 29,25 гривень за долар США. 

Це завершилося б вимушеною корекцією межі девальвації якої неможливо визначити з прийнятним рівнем ймовірності.

Гроші люблять тишу… і адекватну економічну політику

Готівковий сегмент валютного ринку завжди реагує на вагомі зміни. Але завжди ситуація заспокоюється. 

Я чудово пам'ятаю, як на початку війни курс гривні до долара у готівковому ринку стрімко зріс і подекуди сягав позначки 50 гривень за долар США. Але ми з вами пам'ятаємо, що далі він відкотився до адекватних рівнів. 

Водночас новий рівень фіксованого курсу з рештою дозволить Національному банк утримати курсову стабільність. 

Повільніше зменшення резервів та загалом пожвавлення внутрішнього виробництва сприятиме поліпшенню життя українців, а отже і зменшуватиме девальваційні очікування. Це позитивно позначатимуться і на готівковому валютному ринку. 

Якщо говорити про подальшу перспективу, то хочеться нагадати, що курс є відображенням або поточного або майбутнього стану економіки. Тому для реалістичного прогнозу щодо динаміки курсу потрібен реалістичний прогноз щодо економічної ситуації в країні. 

В умовах війни з нечітким макроекономічним горизонтом та незрозумілими параметрами настання миру, можливий спектр прогнозів може відрізнятися від значного укріплення гривні до девальвації впродовж невизначеного періоду часу. 

У цій ситуації дуже важливо побудувати ефективну модель взаємодії Уряду та НБУ, звести до адекватних та низьких рівнів монетизацію бюджету НБУ завдяки активному пошуку альтернативних джерел фінансування бюджету (внутрішніх та зовнішніх), оптимізації бюджетних видатків, активному сприянню рестарту, відновленню роботи вітчизняних підприємств.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
курс валют НБУ курс долар