Заплющити очі не вийде: екологічна сторона продовольчої безпеки у воєнний час

Руйнування сільського господарства як галузі має економічний, соціальний та екологічні виміри. 

Безумовно, для відновлення країни та для подальших процесів щодо отримання компенсації та репарацій в судах, державі потрібна комплексна оцінка завданої шкоди, що впливає на забезпечення продовольчої безпеки, має економічні наслідки на макрорівні та загрожує світовій екобезпеці на довгі роки. 

Адже саме екологічна ситуація у тих містах, де активно ведуться бойові дії, є вкрай жахливою.

Насамперед, важливо розуміти, що питання забезпечення продовольчої безпеки не чекає до перемоги, є низка важливих ініціатив екологічного характеру, які варто імплементувати вже зараз. Хочу запропонувати декілька з них:

Найперше, варто створити на базі Електронної платформи для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України "Екологічний шар".

Це дозволить оцінити не тільки вартість та стан пошкоджень, але й надасть можливість, у прив’язці до місця руйнувань, отримати інформацію і про шкоду довкіллю. 

Ми знаємо, що вже існують певні органи, такі як Оперативний штаб при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, який збирає та узагальнює інформацію про шкоду для довкілля, нанесену окупантом; Агроцентр Київської Школи Економіки (KSE) з оцінки впливу військових дій на сільськогосподарську галузь, та портал "Екологічна безпека" при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, але це секторальний підхід. 

А створення загальнодоступного "Екологічного шару", де будуть фіксувати всі руйнування, які понесла Україна, дозволить дати загальне бачення ситуації.  

По-друге, потрібно забезпечити країну достатньою кількістю дезинфіктантів, щоб ми могли запобігти загрозі здоров'ю населення. 

Як зазначив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, 15% тваринництва, як сектору, знищено у результаті повномасштабного вторгнення. 

Майже всі галузі сільського господарства, разом із переробною індустрією, опинились під ударом. Це стосується не лише економічної, але ще й екологічної проблеми. 

Ми всі розуміємо, що, на жаль, тварини гинуть і їх потрібно хоронити (утилізувати) відповідно до всіх правил та процедур. В Україні і до війни існувала проблема з крематоріями для тварин, і була потреба в системній організації їх утилізації. 

Наведу лише один приклад. Наразі ситуація є вкрай критичною. Вона торкнулась і однієї з найбільших птахофабрик у Європі "Чорнобаївська" ГК "Укрлендфармінг", яка розташована у Херсонській області. 

Через "блокаду", птахофабрика повністю знеструмлена, а виробництво зупинено. Понад 4 мільйони курей дорослого поголів'я і близько 700 тисяч молодняку загинуло без можливості їх утилізувати. 

А для цього потрібна велика кількість мобільних крематоріїв та спеціальних дезинфіктантів. На жаль, в Україні вони не виробляються. Саме для того нам необхідно звернутись до певних гуманітарних організацій, щоб забезпечити достатні резерви цих дезинфіктантів і ці дії допоможуть запобігти екологічній катастрофі.

По-третє, існує необхідність застосування дронів для оцінки стану ґрунтів та для локалізації, з визначенням точок мінування. 

Величезний аналіз був зроблений організацією ФАО. Він стосується питань забруднення хімічними та металевими предметами. 

Кожна воронка в наших чорноземах де-факто є концентратором водної ерозії. Через декілька років, якщо не буде проведено ремедиаційних заходів, тобто виведення забрюнювачів з грунтів, ми будемо мати "місячний ландшафт", особливо в тих місцях, де проходили активні бойові дії. 

Безумовно, головне — це безпека і в цьому сенсі, питання розмінування є ключовим, хоча зараз це можливо лише на звільнених територіях. 

Тому такі дрони зможуть допомагати з оцінкою стану грунтів. Вже принаймні три підприємства з виробництва дронів працюють в Україні, і було б важливо зрозуміти, чи можливий такий інструмент сьогодні, і наскільки підйомна сума закупівлі таких дронів для аграріїв. 

По-четверте, потрібно запровадити надання агрометеорологічних послуг з точністю "до конкретного поля".

В умовах економії ресурсів, аграріям важливо знати точну погоду для забезпечення високого врожаю. Це знання не лише прогнозу погоди, а й інших метеорологічних даних. 

Ця послуга може швидко окупитись, враховуючи ціни на паливо сьогодні. Аграрії не будуть дарма виганяти техніку в поле, а будуть максимально ефективно використовувати час та ресурси.  

П’ята ініціатива — це якнайшвидша імплементація стратегій та ініціатив ЄС. 

Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) надала уряду країни рекомендацію підтримки стратегій "From farm to fork" (від "Лану до столу") та імплементації стратегії "Green Deal" (європейська "Зелена угода")". 

Стратегія "Від лану до столу" спрямована на прискорення переходу до стійкої продовольчої системи. Вона лежить в основі європейської "Зеленої угоди", та спрямована на всебічне розв’язання проблем продовольчих систем, а ключова її думка — нерозривний зв'язок між здоровими людьми, здоровим суспільством та здоровою планетою. 

Це стало особливо актуальним після отримання статусу кандидата в ЄС. Україна має гармонізувати свої політики до політик ЄС. Імплементація українського "Green Deal" є необхідною умовою для подальшої євроінтеграції .

Насамкінець, принципово важливою є підтримка Humanitarian Development Nexus (Взаємозв'язок гуманітарного розвитку). Це концепція розширення співробітництва між організаціями, які працюють у сфері короткострокової гуманітарної допомоги та довгострокового міжнародного розвитку. 

І з перших днів повномасштабного вторгнення UBTA у своєї роботі керується цією концепцією, оскільки ми отримуємо робочі місця у країні та забезпечуємо виконання негайних гуманітарних потреб з урахуванням особливостей екологічних факторів.

Всі вищенаведені рекомендації допоможуть ефективніше вирішувати екологічні проблеми, з якими наша країна має впоратись під час відбудови держави після перемоги!