Як колаборація бізнесу та держави допоможе відновлювати Україну

Відновлення зруйнованої інфраструктури, людських домівок та підприємств є неабияким викликом у відбудові України.

Українцям потрібне житло, дітям потрібно ходити до школи та дитячого садка, а бізнесу – відновлювати потужності, щоб економіка ставала міцнішою.

Представлений у Лугано урядовий план повоєнної відбудови передбачає, що 250 млрд дол з потрібних 750 млрд дол нададуть приватні інвестори.

Однак для залучення бізнесу Україні потрібно забезпечити прозорі та зрозумілі механізми. Одним з таких варіантів є державно-приватне партнерство.

Державно-приватне партнерство: досвід України та світу

Умови співпраці держави та бізнесу прописані в ухваленому 12 років тому законі про державно-приватне партнерство (ДПП). Там сказано, що це співробітництво між державою та підприємцями на основі договору.

Тобто це колаборація бізнесу та влади для реалізації певного проєкту. Перший втілює його в життя та отримує гроші, а держава отримує школу чи дорогу.

Є чотири види договорів ДПП: концесія (передавання державного майна в тимчасове користування бізнесу), управління майном (за умови передбачених в договорі інвестиційних зобов'язань приватного партнера), спільна діяльність (взаємодія між учасниками без створення юридичної особи), інші види угод.

Найпопулярнішим є договір концесії. На його умовах орган виконавчої влади або місцевого самоврядування передає бізнесу права на створення обʼєкта або управління об’єктом за гроші та на визначений термін.

Водночас підприємець має бути готовий узяти на себе не лише обов’язок відбудувати чи створити обʼєкт або управляти ним, а й майнову відповідальність та підприємницькі ризики, якщо реалізація не вдасться.

Міжнародний досвід свідчить, що найчастіше реалізуються проєкти з будівництва доріг, мостів, аеропортів, трубопроводів та стадіонів. Саме ці об’єкти зазнали руйнувань в Україні і потребують першочергового відновлення.

Однак залишається багато об’єктів соціальної інфраструктури (дитсадки, лікарні, школи), які теж вимагають відбудови, а подекуди і зведення.

За даними Мінекономіки, на початку 2021 року в Україні на умовах ДПП було укладено 192 договори. З них 39 перебувають у процесі реалізації, 118 не виконуються, а у 35 договорів закінчився термін дії.

Серед масштабних і чинних – підписані Мінінфраструктури договори концесії портів "Херсон" (переданий компанії "Рисоіл-Херсон") та "Ольвія" в Миколаєві (перейшов у концесію дочірній компанії катарської групи QTerminals). Це свідчить про те, що потенціал для розвитку ДПП в Україні є.

Як змінити законодавство

Від початку великої війни в Україні зруйновано або захоплено щонайменше 23,8 тис км доріг, 6,3 тис км залізничних колій, 41 залізничний міст, 643 лікувальні заклади, 1 123 заклади освіти, 621 дитсадок, 192 культурні та 115 релігійних споруд, 178 складів, 99 адмінбудівель, 28 нафтобаз та 19 торгових центрів.

Відновлення цих об’єктів – пріоритет для України щонайменше на наступні десять років, а ДПП є одним із найзручніших способів реалізації цього плану.

Головна перевага такого варіанту – у розділенні можливостей, які Україна буде використовувати: від допомоги з міжнародних фондів до роботи з приватними інвесторами. Це дасть можливість пришвидшити весь процес, адже бізнеси будуть зацікавлені в швидкій реалізації проєктів та отриманні коштів.

Зараз бюрократичні процедури ДПП тривають близько двох років. Це суттєво впливає на бажання приватних партнерів брати участь у реалізації проєктів. Нацрада з відновлення України пропонує реформувати законодавство.

Зокрема, пропонується пришвидшити терміни погодження проєктів вартістю до 5,3 млн дол завдяки використанню системи електронних закупівель. Це гарантуватиме прозорість і дозволить громаді стежити за виконанням проєкту.

Серед переваг для держави – скорочення витрат на утримання об’єктів після відбудови, бо такі видатки лягають на плечі приватного інвестора. Держава також може використати досвід бізнесу для більш ефективної роботи об’єктів.

Усі ці плюси вказують на те, що необхідно якнайшвидше реформувати законодавство та повноцінно запустити спрощені процедури.

Як відібрати об'єкти для відновлення

Приватним партнером може бути юридична особа або фізособа-підприємець, які зареєстровані або мають законні повноваження працювати в Україні.

Закон дозволяє відкрити чи зареєструвати бізнес протягом місяця з моменту оприлюднення результатів конкурсу, якщо учасник ДПП не вів підприємницької діяльності. Таким чином у конкурсі зможуть взяти участь іноземні компанії.

Основні умови участі в проєктах ДПП передбачені постановою уряду. Там сказано, що укладення договору зазвичай відбувається на умовах конкурсу.

Два роки тому Кабмін затвердив "Перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів до 2023 року", серед яких – інфраструктурні, культурні та медичні об’єкти. Важливою змінною чинної реформи стане розширення переліку об’єктів для швидкого виконання якомога більшої кількості проєктів.

Реалізація проєкту ДПП має такі етапи.

1. Ініціювання партнерства та подання пропозиції, що складається з концептуальної записки і техніко-економічного обґрунтування. Ініціаторами можуть бути державні та приватні партнери.

2. Аналіз ефективності ДПП.

3. Ухвалення рішення про ДПП та проведення конкурсу на визначення приватного партнера.

4. Проведення конкурсу (створення комісії, розробка конкурсної документації, публікація оголошення, прийом пропозицій, оцінка та визначення переможця).

5. Затвердження результатів та укладення договору з приватним партнером.

Перспективи реалізації

Серед перспектив – ефективніше управління державною та комунальною власністю, якісніші публічні послуги для населення та бізнесу, використання новітніх технологій, зниження навантаження на державний бюджет, удосконалення розподілу видатків на публічні послуги та утримання установ.

Є і більш значущі переваги: можливість залучити до відбудови України вітчизняний бізнес та міжнародних інвесторів. Туреччині, наприклад, завдяки державно-приватному партнерству вдалося збільшити ВВП на 4% на рік.

Про збільшення ВВП України, яка змушена витрачати величезні кошти на війну, у короткостроковій перспективі не йдеться, але це важливо для зміцнення інвестиційної привабливості у світлі майбутнього вступу в Євросоюз.