Кредити та іпотека під час війни

Для банків збільшення кількості проблемних кредитів під час війни стало закономірним та очікуваним. Причини тут дві. 

По-перше, знизилася платоспроможність позичальників. По-друге, багато хто з них втратив іпотечне та заставне майно, на придбання якого кредити були отримані. 

За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів за період з 1 березня 2022 року по 1 червня 2022 року зросла з 26,58% до 27,64%, або з 305 млрд грн до 317,5 млрд грн.

Держава не може стояти осторонь і віддати питання проблемних кредитів на розсуд банку та позичальника. Адже в такому випадку нас очікує чергова хвиля тисяч банківських судових спорів.

При цьому підхід держави має бути виваженим та збалансованим. Потрібно, з одного боку, дійсно підтримати позичальників, а з іншого – не спричинити чергову банківську кризу та банкопад через прийняття популістських рішень.

Певні ініціативи від держави на сьогодні вже діють, інші – на стадії прийняття. Далі – детальніше про них. 

"Кредитні канікули" під час воєнного стану 

Однією з перших законодавчих ініціатив було введення "кредитних канікул". Їх суть: протягом воєнного стану та 30 днів після його завершення позичальник у разі прострочення звільняється від штрафу, а також нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України (3% річних та інфляційні втрати). 

Банки зобов’язані самостійно списати всі нараховані штрафні санкції для всіх позичальників, немає необхідності подавати відповідну заяву.

Тобто під час воєнного стану обов’язок повертати кредит залишається, обов’язок сплачувати проценти за кредит також залишається. Але якщо позичальник не може вчасно погасити кредит за графіком чи проценти, то банк не може штрафувати. Це стосується як споживчих, так і бізнес-кредитів. 

Банки в індивідуальному порядку запроваджували додаткові заходи підтримки. Наприклад, відтермінували повернення кредиту, якщо строк його повернення припав на воєнний стан. 

Або ж пропонували списання частини заборгованості у разі погашення 80% і більше кредиту. Однак це все індивідуальні ініціативи окремих банків.

"Кредитні канікули" в нинішній редакції заморожують проблему непрацюючих кредитів, однак несуть значний ризик в майбутньому. 

Так через 30 днів після скасування воєнного стану виникне наступна проблема. Для позичальників в один момент настане необхідність погашення всіх прострочених сум за кредитами та відсотками, які накопичились за період воєнного стану. В разі непогашення будуть нараховані штрафи. 

Очевидно, що більшість позичальників не зможуть в один момент погасити платежі.

А тому вже сьогодні необхідно думати про механізми відстрочення чи реструктуризації боргів. Інакше – це потенційні судові спори.

Іпотечне майно в умовах воєнного стану

Другим кроком держави на захист позичальників стало обмеження звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредиту. 

Так, протягом воєнного стану та 30 днів після нього:

• Банки не можуть звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку (набувати право власності або здійснювати продаж третій особі);
• Банки не можуть виселяти мешканців з іпотечного майна;
• Іпотечне майно не може продаватися на електронних торгах для виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Тобто на сьогодні звернення стягнення на іпотечне майно призупинене. Банк може лише отримати рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно. 

Виконання такого рішення поки неможливе. Але якщо рішення суду отримане, то відразу після скасування заборони на стягнення він може виселяти та забрати житло. 

Це стосується лише споживчих кредитів, тобто кредитів населення. На бізнес-кредити таке обмеження не поширюється. 

Чи можливий достроковий дефолт під час воєнного стану?

Майже всі кредитні договори містять умову, за якою банк має право вимагати дострокове погашення всього кредиту у разі прострочення хоча б одного платежу по кредиту чи процентам. 

Одне з найбільш дискусійних питань: чи може банк скористатись цим правом під час воєнного стану?

З одного боку, так, може. Адже законодавчої заборони немає. З іншого боку – нелогічно, коли за прострочення платежу штрафні санкції не нараховуються, при цьому банк вимагає достроково повернути весь кредит. В такому випадку втрачається сенс "кредитних канікул". 

Крапку в цьому питанні поставить судова практика. Думки та позиції вже розділилися.

Одразу після повномасштабного вторгнення рф для банків прострочені кредити були точно не найактуальнішим питанням. Але зараз вже п’ятий місяць війни. І банкам необхідно приймати рішення щодо проблемної заборгованості. Це може бути як реструктуризація, так і звернення з позовом до суду. 

Якщо іпотека та застави знищені 

9 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт щодо підтримки позичальників, майно яких було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії рф. 

Законопроєкт прийнято в першому читанні із скороченим строком підготовки. Це означає, що остаточне його прийняття можна очікувати найближчим часом. 

Проєкт пропонує для постраждалих два механізми підтримки: замороження кредитів та прощення кредитів.

Ці механізми знову-таки можливі лише для споживчих кредитів, тобто кредитів населення, та не поширюються на бізнес кредити. 

Розглянемо ці механізми детальніше.

Замороження кредиту

Пропонується його надати тим, хто брав кредит на придбання житлової нерухомості або автомобіля. При цьому можливі три варіанти, залежно від того, де знаходиться майно:

Варіант 1. Нерухоме майно перебуває на тимчасово окупованій території або на території ведення бойових дій. Ця опція розрахована для позичальників, які або не знають про долю свого майна або поки не можуть зібрати докази про його пошкодження чи знищення. 

Територія визначається тимчасово окупованою в умовах воєнного стану рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України. 

Територія проведення бойових дій визначається актами Кабінету Міністрів України. На сьогодні відсутні затверджені як території тимчасової окупації в зв’язку з воєнною агресією, так і території ведення бойових дій. 

Затверджений Мінреінтеграції перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), використовується лише для здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам та не може використовуватися в цілях отримання права на замороження кредиту.

Що має зробити позичальник, щоб заморозити кредит? Подати заяву про призупинення сплати кредиту. Термін подачі – дія в Україні воєнного стану та три місяці після його завершення. 

Банк зобов’язаний звільнити такого позичальника від сплати кредитного боргу на строк до дев’яностого дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 

В цей час позичальник має надати банку документи на підтвердження знищення чи руйнування майна. 

Якщо позичальник надає відповідні документи, банк звільняє його від сплати кредитного боргу до моменту отримання позичальником компенсації від держави за знищене майно.

Важливо: якщо документи не подані – дія кредиту поновлюється. 

Варіант 2. Майно перебуває на підконтрольній Україні території, однак було знищено чи пошкоджена внаслідок військової агресії рф. 

Позичальник в такому випадку має подати заяву і одночасно документи-підтвердження знищення чи руйнування майна. Банк звільняє позичальника від сплати кредитної заборгованості, допоки він не отримає від держави компенсацію за знищене майно.

Після отримання компенсації для позичальника поновлюється дія кредитного договору, в тому числі поновлюється графік погашення кредиту та нарахування процентів.

Додатково до призупинення кредиту банк зобов’язаний в обох описаних вище випадках анулювати нараховані з 24 лютого 2022 року відсотки. 

Варіант 3. Майно перебуває (перебувало) на території, яка вже була окупована до 24 лютого 2022 року, тобто до повномасштабної війни.

В цьому випадку, як і в попередньому, позичальник для зупинення кредиту має подати заяву і одночасно документи на підтвердження знищення чи руйнування майна. Банк звільняє від обов’язку сплати кредитної заборгованості до моменту отримання позичальником компенсації від держави за знищене майно.

Після подачі заяви про призупинення банк в усіх трьох випадках не може продавати таку заборгованість, а також вчиняти будь-які дії з її врегулювання, в тому числі залучати колекторські компанії. 

Анулювання кредиту 

Право на анулювання кредитів матимуть позичальники, які купили в кредит житло або автомобіль, якщо дотримуються такі умови:

• Житло знищене внаслідок військової агресії рф. При цьому його площа не перевищує: для квартири 140 кв. м., для житлового будинку — 250 кв. м.. Нерухомість має бути єдиним місцем проживання сім’ї позичальника.
• Заставний автомобіль є єдиним авто позичальника, об'єм двигуна не перевищує 2500 сантиметрів.
• Станом на 23 лютого 2022 року відсутня прострочена заборгованість за кредитом.

Банк, в свою чергу, набуває право на отримання компенсації від держави.

Цей законопроєкт викликає мінімум чотири принципових запитання:

1. Які документи будуть достатніми для підтвердження втрати/пошкодження майна в зв’язку з військовою агресією? Буде розроблений загальний для всіх алгоритм підтвердження збитків, чи кожен банк визначатиме перелік документів самостійно?
2. Який буде механізм відшкодування державою за пошкоджене чи знищене майно? І найголовніше – які часові рамки такого відшкодування?
3. Який буде механізм отримання банками від держави компенсації за анульованими кредитами?
4. Що з бізнес-кредитами, які були отримані на придбання обладнання чи інших активів, що знищені в зв’язку з війною?

Це ті питання, відповіді на які вже необхідно знати на момент прийняття закону в цілому, а не вирішувати після. Інакше банки отримають пул заморожених та анульованих кредитів без розуміння перспектив відшкодування своїх збитків. 

Необхідність банкам компенсувати збитки самостійно впливатиме на вартість кредитів і призведе до збільшення процентної ставки. А відбудова повоєнної економіки без доступних кредитів – справа досить важка.