Еnergy storage в Україні
Ще в середині лютого Верховна Рада прийняла закон щодо розвитку систем накопичення енергії та створила передумови для розвитку технологій energy storage в Україні.
Закон визначив поняття "зберігання енергії" як діяльність, пов’язану з (1) відбором електричної енергії з метою відкладення її кінцевого використання на момент пізніший, ніж коли вона була вироблена, (2) її перетворенням в інший вид енергії, в якому вона може зберігатися, (3) зберіганням та подальшим перетворенням такої енергії в електричну енергію з метою її відпуску в систему передачі, систему розподілу, мережу електростанції або мережу споживача.
Іншими словами, це діяльність з використанням акумуляторів, які перетворюють електричну енергію для її зберігання, коли у системі її надлишок або низькі ціни, та відпускають електроенергію в мережу у потрібний час.
Завдяки цьому, такі установки можуть бути використані для:
- забезпечення надійності електропостачання;
- отримання доходу від купівлі електроенергії в моменти низького попиту за зниженими цінами та її подальшому продажу у години пікового споживання;
- надання послуг балансування та допоміжних послуг на ринку електричної енергії;
- зменшення витрат на врегулювання небалансів для виробників електричної енергії, зокрема для виробників ВДЕ.
Також були внесені зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії", що врегулювали порядок здійснення діяльності зі зберігання енергії, зокрема щодо ліцензування.
Ліцензія буде необхідна для зберігання енергії з використанням електроустановок, потужність яких перевищує показники, встановлені Регулятором (НКРЕКП).
Без ліцензії, така діяльність дозволена для:
1. Виробників електричної енергії, якщо:
- установка зберігання здійснює накопичення електроенергії виключно від генеруючих установок такого виробника; та
- якщо в будь-який момент у часі сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж виробника в енергосистему, не перевищує ліцензовану встановлену потужність електроустановок такого виробника
Тобто, виробники електроенергії, зокрема виробники ВДЕ, можуть використовувати установки для зберігання енергії без отримання додаткової ліцензії, для зберігання власної виробленої електроенергії, якщо відпуск такої енергії в систему не перевищує показники встановлені для їх електростанції.
2. Споживачів – якщо вони не здійснюють відпуск накопиченої електроенергії в енергосистему або мережі інших суб’єктів господарювання.
Окрім того, за винятком деяких виключень, закон забороняє управляти установками збереження енергії для операторів систем розподілу (ОСР), оператора системи передачі (ОСП), оператора ринку та гарантованого покупця.
ОСР та ОСП можуть використовувати електроустановки для зберігання енергії, якщо вони є повністю інтегрованими елементами мережі ОСР або ОСП і Регулятор надав на це свою згоду у випадках, коли:
а) інші сторони, за результатами відкритої, прозорої та недискримінаційної тендерної процедури, яка підлягає попередньому перегляду та затвердженню Регулятором, не набули права власності, володіння, користування, права розробляти, управляти або експлуатувати такі установки зберігання енергії чи є неспроможними надавати допоміжні послуги, не пов’язані з регулюванням частоти, за обґрунтованою вартістю та своєчасно;
(тобто відсутні інші учасники ринку, зацікавлені або спроможні управляти та експлуатувати установки зберігання енергії)
б) такі установки зберігання енергії необхідні ОСР або ОСП для виконання своїх зобов'язань щодо забезпечення ефективної, надійної та безпечної роботи системи передачі,і вони не використовуються для купівлі та/або продажу електричної енергії на ринку електричної енергії чи для надання послуг з балансування та/або допоміжних послуг;
(тобто коли ОСР або ОСП використовує установки зберігання енергії лише для забезпечення надійності енергосистеми)
в) Регулятор на запит оператора системи передачі провів оцінку необхідності надання оператору системи передачі права мати у власності, володіти, користуватися, розробляти, управляти чи експлуатувати установки зберігання енергії, виконав попередню перевірку тендерної процедури та прийняв рішення про надання такого права.
При цьому рішення про надання згоди ОСП набути у власність, володіння, користування або розробляти, управляти чи експлуатувати установки зберігання енергії разом з усією додатковою інформацією повідомляється НКРЕКП Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Також новий закон визначив особливості використання установок зберігання енергії, встановлених на об’єктах альтернативної енергетики.
Так, виробники ВДЕ, мають право встановити та експлуатувати storage-системи без отримання додаткової ліцензії, якщо:
- акумулятор використовується для збереження енергії, виробленої на власних електроустановках, що використовують альтернативні джерела енергії;
- сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж виробника в енергосистему, не перевищує ліцензовану встановлену потужність електроустановок такого виробника
- електроустановка, призначена для зберігання електроенергії обладнана окремою системою комерційного обліку електроенергії.
Важливо, що у такому випадку встановлення акумуляторів не призведе до перегляду "зеленого" тарифу або аукціонної ціни.
З іншого боку, за наявності системи зберігання енергії, обсяг компенсації НЕК "Укренерго" виробнику ВДЕ вартості електроенергії, не відпущеної в результаті команди диспетчера буде зменшений з урахуванням обсягу електроенергії, збереженої в установці зберігання.
Підсумовуючи, варто зазначити, що прийнятий закон тривалий час розроблявся із залученням ключових гравців ринку, та врегулював ключові питання для розвитку технологій energy storage в Україні.
Наразі – ключовою стає можливість залучення інвестицій у розвиток подібних проєктів. При цьому важливо, що законодавство не містить додаткових стимулів, а отже інвестори можуть розраховувати лише на ринкові умови та власні конкурентні переваги.
Тому подальший розвиток залежить від якості функціонування ринку електроенергії, прозорості ціноутворення на ньому та зменшення кількості маніпуляцій на всіх сегментах.