Українська електроенергетика та інтеграція з ринками ЄС
З повномасштабним наступом Росії, Україна зазнала відчутних ударів в електроенергетиці.
Як наслідок — Україна втратила контроль над ЗАЕС в 6 ГВт — 43% встановленої потужності АЕС. На початку вторгнення під прямою загрозою знищення перебувало 57% потужності ТЕС — 17,4 ГВт, а 27% — 8,2 ГВт знаходились в областях суміжних до тих, де відбувались воєнні дії з оборони України.
Схожа ситуація у відновлюваній енергетиці (ВДЕ) — більше 75% — 6,4 ГВт потужності українських ВДЕ — в зоні ризику, 47% ВДЕ — 3,9 ГВт в областях, де відбувались воєнні дії і 29% — 2,4 ГВт в суміжних (Докладніше — Рисунок 1).
У зоні ризику повного або часткового знищення перебувало 76% — $9,1 млрд інвестицій ВДЕ. Перевірити справність станцій в областях прямих бойових зіткнень ЗСУ з окупаційними військами неможливо.
Деякі станції перебувають на окупованій території, частина станцій не працюють через пошкодження обладнання або ліній електропередач, інші — через диспетчерські відключення "Укренерго" у зв’язку із падінням споживання, а працюючі станції не отримують кошти за вироблену електроенергію через несплати споживачів.
Після нападу Росії економіка України увійшла в рецесію із складними наслідками в коротко-, середьно- і довгостроковій перспективі. Ринок електроенергії зазнав непоправних в найближчий час стурктурних змін.
Відбулося різке падіння попиту через спровоковану Росією міграцію з країни. За даними ООН, >6 млн українців емігрували за кордон, ще 6,5 млн — внутрішньо переміщені і 1,2 млн вивезено до Росії.
Одне домогосподарство в Україні, в середньому, складається з ~2 людей. Країну покинули 44% домогосподарств в перерахунку. Певна частина бізнесу перемістилась в центральні та західні області.
Разом з падінням сталось зміщення попиту зі сходу на захід. За даними Держстату, на 3 КВ 2021 середні витрати домогосподарства в Україні склали 1008 грн за комунальні послуги в місяць.
Суб’єктивно, втрати коштів на ринку комунальних послуг за рахунок міграції та незаконної депортації сагають ~6,5 млрд грн/місяць та ~79 млрд/рік.
В електроенергетиці, бізнес втратив лише через міграцію громадян, ринки на ~1,3 млрд грн/місяць, або на ~15,8 млрд/рік (20% від середнього чеку за комунальні послуги).
Внаслідок російського вторгнення, відновлювана енергетика генерує в рази менший обсяг електроенергії. Це викликано фізичним обмеженням попиту.
Фінансову ситуацію в електроенергетиці може покращити експорт в ЄС, але потужність інтерконекторів дозволяє використовувати потенціал лише на 17%.
Європейський Союз передбачив можливість приєднання до 10% у 2020 та 15% у 2030 році від встановленої потужності країни-сусіда ENTSO-E. У 2020 році Україна могла б експортувати електроенергію з 5,4 ГВт встановленої потужності, вже в 2030 — 8 ГВт. Україна ж поставила ціль досягти мети 2030 року в 2025.
Встановлена потужність міжнародних перетинів (інтерконекторів) з країнами ЄС значно менша від очікуваних. Україна з’єднана з Молдовою інтерконектором в 0,7 ГВт, Енергетичний острів Бурштин — з ЄС в 0,7 ГВт, Енергетична система України — з ЄС в 0,2 ГВт.
Зараз Україна могла б експортувати електроенергію встановленою потужністю до 0,9 ГВт в країни ЄС. Але технічно все значно цікавіше.
По-перше, "Укренерго" користується перетинами, крім торгівлі, для технологічного балансування мережі. По-друге, використання повною мірою фізичної потужності перетинів обмежене оптимізаційними стратегіями торгівлі учасників аукціонів на використання інтерконектора.
У таблиці — орієнтовні обсяги та вартість експорту України в 2021 році до країн сусідів в ЄС. На жаль, частка України в імпорті електроенергії вибраних країн склала лише 2% за вартістю або $166,5 млн.
Середньозважений дисконт на ціну українського імпорту — 35%: Польща — 4%, Румунія — 15%, Угорщина — 50%.
Ці показники є наслідком двох факторів обмеженості української конкуренції в Європі: перший — технологічний (брак фізичної потужності інтерконекторів), другий — комерційний (брак практики бізнесу в міжнародній торгівлі на ринках ЄС).
Використовуючи міждержавні перетини з країнами ЄС, український ринок електроенергії вже зараз може залучати до $100-200 млн виручки на рік.
За умови збільшення потужності перетинів до 5,4-8,0 ГВт, та їх використання на 50%, Україна може отримувати $1,6 — 2,3 млрд на рік від продажу електроенергії на ринках ЄС.
Якнайшвидше започаткування експорту електроенергії буде вигідне як Україні, так і ЄС:
Добудувавши та збільшивши потужності інтерконекторів, Україна може отримувати від продажу електроенергії від ₴48 до ₴69 млрд на рік за нинішнім курсом, умовно — ₴30/$1, що перекриває від 3 до 4,5 разів річні втрати ринків електроенергії лише від міграції громадян.
В контексті поточної енергетичної кризи через війну з РФ, українська електроенергія для ЄС — це посилення енергетичної безпеки, диверсифікація ринків та можливість отримувати вуглецево-нейтральну енергію дешевше.
Доступ до споживача в ЄС дозволить вивести українські електрогенеруючі підприємства з простою через падіння споживання та максимально використовувати їх потенціал на користь економіки країни.
Вкрай важливим експорт є для виробників електроенергії з відновлюваних джерел, які зараз фактично не працюють через постійні диспетчерські відключення, обумовлені падінням споживання.