Якщо ми хочемо перемогти в цій війні, економіка не повинна зупинятися
Чому під час війни бізнес повинен працювати, платити зарплату і податки та підтримувати нашу армію.
Вже минуло два тижні з моменту вторгнення армії РФ на територію України. Цей день розділив наше життя на "до" та "після".
Шок. Нерозуміння. Паніка. Злість. Проте всі ці емоції притуплюють пильність і розважливість. Для перемоги потрібно більше.
Інстинкт самозбереження дозволив нам швидко прокинутися. Сім'ї в абсолютній чи відносній безпеці. Ми дотримуємося запобіжних заходів, активно один одному допомагаємо. Що далі?
А далі потрібно швидше переходити на стадію прийняття. Забути про страх, перестати розпалювати ненависть. Відмовитися від постійного оновлення новин, розповсюдження фейків та срача у соцмережах. І зайнятися справою.
Не можна постійно сидіти та чекати. Так справи не роблять.
Потрібно присвятити себе тому, на що ви можете впливати. У чому ви особисто максимально сильні. І це першочергове завдання. Тому що кожен із нас вносить крихту у майбутню перемогу.
Я підприємець сфери послуг. А підприємці розуміють – економіка має працювати, та й "подушка безпеки" бізнесу – це зазвичай 3-6 місяців. Не можна жити лише витратами.
Потрібно виконувати зобов'язання, платити зарплату, мотивувати співробітників, заспокоювати клієнтів, сплачувати податки та підтримувати нашу армію. Регулярно, поки це пекло не закінчиться. А для цього потрібні надходження.
Наша армія знає, що робити. Наша влада розуміє, що робити.
Тепер наша черга.
Наприклад, клієнти нашої Студії потихеньку повертаються до питань упаковки та вдосконалення своїх пропозицій, маркетингових матеріалів та налаштування комунікацій. І деякі з них навіть готуються до бізнесу з європейськими та світовими ринками.
Ми починаємо вступати в комунікацію із нашими іноземними клієнтами. Спілкуємось, розповідаємо про стан справ. Пояснюємо українську позицію. Доносимо правду. Пропонуємо свої послуги. І вони відгукуються, бо це і є їхня підтримка України в непрості часи.
Тому що Україна — це українці. Старанна і працьовита нація, яка завжди все виконує якісно та на совість.
Якщо ми хочемо перемогти в цій війні, економіка не повинна зупинятися. І це, шановні експерти-спеціалісти-підприємці, завдання кожного із нас.
Відганяємо від себе думки "держава мені допоможе" та перестаємо робити ставку на благодійність країн сусідів. Ми не "почекуни" та жебраки. У нас є голова, руки, воля та серце.
Нам треба довести, що держава це ми. Кожен з нас.
Ми — годувальники своїх сімей. Ми — годувальники своєї країни.
Слава Україні.
Опубліковано з дозволу автора.