Як українські товари захоплюють світ

"Відкрито новий ринок для українських експортерів" — ця фраза за минулий рік стала звичною. 

У 2021 році МЗС і Держпродспоживслужба відкрили або відновили доступ на іноземні ринки для 81 групи українських товарів у 21 країні світу.

За кожним із таких рішень стоїть величезна робота багатьох спеціалістів, яка іноді може проводитися роками. 

Результат – нові можливості для українського бізнесу, збільшення експорту українських товарів, покращення торговельного балансу, нові робочі місця etc. 

Цього року я провела декілька сотень зустрічей із послами, представниками українських та іноземних бізнес-асоціацій, на яких обговорювалися питання експорту, здійснила закордонні візити в ЄС, ПАР, Ізраїль, Колумбію, Єгипет, Грузію, Польщу. 

Для чого це потрібно? Спробую пояснити.

Майже кожна країна має свої вимоги до продуктів харчування та сировини, які вона імпортує. Причин багато: від намагання захиститися від хвороб та шкідників до складного мережива геополітичних та геоекономічних домовленостей. 

Тому в кожному конкретному випадку – це не просто звичний алгоритм дій. За кожним рішенням стоїть своя історія домовленостей. 

Держава не намагається відкрити якийсь ринок просто так, "для галочки". За кожним із таких рішень стоїть запит бізнесу. Далі відбуваються переговори на рівні послів, компетентних органів, урядовців, встановлення та виконання умов, інспектування потужностей і підписання угод. 

Що в результаті це дає Україні і експортерам?

Наведу два невеликих приклади – один із відкритим, інший – ще поки що з невідкритим ринком збуту. 

У листопаді 2020 року ми разом з колегами з Республіки Сербія погодили форму сертифіката здоров’я для імпорту меду до цієї країни. Експорт з України почався відразу і сьогодні ми маємо непогану динаміку: +158 тонн меду до Сербії із самого початку. 

Цього місяця я перебувала з робочим візитом у Єгипті. Одне з питань, що вирішувалось – відкриття ринку яблук для українських виробників. Єгипет – це один із найбільших у регіоні ринків збуту свіжих яблук. 

Але зараз вирощені в Україні яблука обкладаються в цій країні додатковим митом і через це ми програємо іншим країнам. Та сама Польща, яка має більш вигідні торговельні умови, постачає в Єгипет до 100 тисяч тонн яблук щороку. Відкриття цього ринку для української продукції стане прекрасним стимулом для садівників. 

Країни-"хаби" та економічні регіональні організації

Регіональні ринки в різних куточках світу тісно пов’язані між собою. Тому ми робимо акцент на країнах "хабах" та економічних регіональних організаціях. Цьогоріч я перебувала з візитом в Південно-Африканській Республіці, яка є ключем до ринків Ботсвани, Лесото, Намібії тощо. Те саме із Колумбією, яка має дуже багато торговельних домовленостей із країнами Південної та Центральної Америк. 

Ну і, звичайно, потрібно приділяти увагу економічним регіональним організаціям. Один із прикладів – АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії). 

У далекому 2016 році я винесла в публічну площину питання активізації України на ринках цього об’єднання. Тоді я спрогнозувала, що за три-чотири роки ми можемо наростити агроекспорт у країни регіону до рівня $1 млрд. 

Так і сталося: в минулому році експорт агропродукції становив майже $1,2 млрд, а за 9 місяців 2021 року вже склав $970 млн. Його основа як і раніше – зернові. Однак, ми все активніше експортуємо до країн регіону овочі, "молочку", м'ясо, яйця, не говорячи вже про жири та олії. 

На сьогодні МЗС, Мінекономіки та Держпродспоживслужба працюють над відкриттям 12 нових ринків у регіоні: м’яса, яєць, молока, кормів, риби etc. 

Окремо працюємо над зменшенням кількості нотифікацій при торгівлі зерновими. АСЕАН — це вдалий приклад того, як Україні вдалося закріпитися на раніше зовсім невідомих ринках. 

Що далі?

У наступному році позитивна тенденція щодо відкриття нових ринків має бути продовжена. Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки), держави південніше Сахари, АСЕАН та Далекий Схід, країни Південної Америки – це ті пріоритети, де ми будемо працювати особливо активно. 

Ну і, звичайно, ніхто не збирається зменшувати зусилля на європейському напрямі, який став для нас вже традиційним. 

Цього року ми зробили величезний крок щодо поліпшення умов для наших експортерів м’яса птиці. На черзі – нові взаємовигідні домовленості, які принесуть і Україні, і ЄС нові можливості.