Українська правда

Чому варто переходити на органічне виробництво

Європейський зелений курс передбачає до 2030 року розширення частки земель під органічним виробництвом до 25%. Україна за цей час планує розширити до 3%.

Органіка — це не новий тренд, це філософія життя. Так я можу сказати і про власників бізнесу, які займаються виробництвом органічної продукції, і про її споживачів.

По роботі мені доводиться дуже багато спілкуватися з українськими підприємцями. І це величезна перевага, оскільки наша державна установа працює не лише в рамках бюрократичної машини, але й має налагоджений діалог із представниками українського та міжнародного бізнесу.

У 2020 році ми відкрили для себе органічний сектор зовсім з іншої сторони і зрозуміли, що треба не просто промотувати експорт готової української продукції, але й докладати зусиль для розвитку сектору всередині країни.

Заохочувати місцеві підприємства переходити на органічне виробництво, розповідати, яким чином це зробити, як отримати сертифікацію, як обрати свою нішу та зробити таргет під конкретну аудиторію, як знайти свого клієнта.

Як пересічний громадянин маю зізнатись: я довго не розумів органічного "тренду". 

Поспілкувавшись із багатьма виробниками та споживачами, я дійшов простого висновку. Це філософія життя, це турбота про довкілля та відновлення родючості ґрунту, це виробництво якісних та здорових продуктів, це піклування про себе та інших людей, це соціальна відповідальність бізнесу, відповідальність батьків за здоров’я своїх дітей.

В Україні у сфері сертифікованої органічної продукції працює понад 600 операторів ринку — на 31% більше, ніж у 2016 році. 

Так, це невелика кількість виробників. Але у 2020 році вони вивели Україну в п’ятірку найбільших світових експортерів органічної продукції. В чому ж причина такого стрімкого розвитку органічного сектору? Які тренди можна спостерігати, які цілі ставити? І чому варто переходити на органічне виробництво?

Представники різних країн світу все більше та гучніше говорять про цілі сталого розвитку, які були ухвалені на саміті ООН у 2015 році та мають бути реалізовані до 2030 року. 

Йдеться про загальний доступ до безпечної та поживної їжі, перехід до стійких моделей споживання, впровадження ресурсозберігаючого та екологічного сільськогосподарського виробництва тощо. 

І якщо п’ять років тому ці цілі були предметом обговорення, то сьогодні вони впроваджуються в життя за допомогою інструментів державного впливу.

Один із яскравих прикладів — європейський зелений курс, European Green Deal. До 2030 року він передбачає, зокрема, скорочення використання пестицидів на 30%, добрив — на 20%; частка земель під органічним виробництвом має сягнути 25%; по 30% суходолу та морських територій повинні отримати природоохоронний статус.

США не відстають: у січні 2021 року президент Джозеф Байден доручив міністерству сільського господарства США (USDA) розробити Кліматичну стратегію для сільського і лісового господарства. 

А Кабінет міністрів України 3 березня 2021 року затвердив Національну економічну стратегію на період до 2030 року, якою передбачено збільшення частки земель під органічним виробництвом до 3% від загальної площі сільськогосподарських земель (нині вона складає 1%), експорту органічної продукції — до 1 млрд доларів (у 2020 році — 204 млн доларів).

Звісно, державні стратегії, регуляторні та інші бар’єри самі по собі не мотивують переходити на органічне виробництво. Тож поглянемо на це з іншого боку: якими продуктами ви хотіли б годувати свою родину? 

Якщо не брати до уваги вартість, у більшості буде одна відповідь — здоровими. Це не таємниця, що зі збільшенням доходів люди починають купувати більш якісну та преміальну продукцію, більше дбати про власне здоров’я. 

Саме тому в розвинутих країнах споживання органічної продукції постійно зростає. У 2020 році Австрія та Німеччина звітували про рекордне зростання попиту на органіку. 

Так само можна просто подивитись на три країни, до яких Україна експортує найбільше. Це США, Нідерланди та Німеччина. Я щиро сподіваюсь, що Україна стане не тільки топовим експортером органічної продукції, але й споживачем.

То чому ж треба вирощувати органічну продукцію?

За цим майбутнє. Світ змінюється, і ми бачимо, наскільки важливою стає охорона довкілля. Так само і здоровий спосіб життя стає все більш популярним у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються.

Органіка — це про філософію та соціальну відповідальність бізнесу. Якщо ви бачите у виробництві органічної продукції лише високу маржинальність, не варто розпочинати цей бізнес. Тільки відданість справі може привести до успіху.

Це все ще невелика ніша, особливо в Україні. Сектор органічної продукції в Україні не перенасичений конкуренцією, в якій кожна компанія намагається в той чи інший спосіб викинути конкурентів із ринку. 

Навпаки, виробники органічної продукції — як невелика родина, де всі допомагають одне одному та діляться досвідом. Особливо якщо говорити про експорт. 

Обсяги виробництва невеликих компаній не дозволяють підписувати довготермінові контракти з великими іноземними мережами, оскільки вони не здатні забезпечити бажані обсяги поставок. Тому кооперуються одне з одним та спільно невеликими кроками освоюють нові ринки.

Лояльність клієнтів. Це саме та продукція, яка має свою аудиторію та постійних клієнтів. Виробники органічної продукції формують особливі стосунки зі своїми клієнтами, засновані на довірі та спільному баченні певних аспектів життя.

Якщо ви розділяєте цю філософію та готові пройти нелегкий і тривалий шлях до вагомої позиції на ринку органічної продукції, не гайте часу, розпочинайте вже зараз.

І наостанок варто додати, що надважливо мати у своїй команді людей, які вмотивовані власними переконаннями, а не зовнішніми чинниками (до прикладу, фінансовим) та цілковито розділяють "органічну філософію". Тільки в такому випадку ваша компанія матиме великі шанси на успіх.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
аграрії аграрний ринок агросектор