Еволюція "диких вовків"

У Верховній Раді вже кілька разів підіймали питання, що після закону про олігархів необхідно приймати закон про лобізм. 

Це дозволило б вивести в цивілізовану площину все, що в тій чи іншій формі і так у нас відбувається. 

Ситуацію добре описує фраза, сказана одним з президентів США: "Якщо в державі немає інструментів впливу суспільства на чиновників, то останні перетворюються в диких вовків". 

В рамках юридичної діяльності, я спілкуюся з різними держорганами, правоохоронцями всіх відомств, органами виконавчої влади. Я знаю, як працює "лобізм по-українськи".

Та щоб розібратися, як працює світовий лобізм, я закінчив Федеральну школу лобізму в США, де мав нагоду спілкуватися з лобістами та конгресменами.

Як лобістові отримати 33 мільйони доларів за свої послуги?

Останній чинний закон про лобізм був прийнятий в США в 1995-му році, пізніше вносилися правки. 

Держава розуміла, що подібне неминуче і вирішила — не можеш перемогти — очоль. Уряд отримав контроль, додаткові податкові надходження. У підсумку виграли всі: чиновники, лобісти, бізнесмени.

Щоб проілюструвати роботу лобістів в США наведу історію, яка сталася вже в XXI столітті в Арізоні. Громада індіанського племені Піма заплатила $33 млн лобістам, щоб захистити свої інтереси. 

Справа в тому, що на землях Піма працюють три великих казино. Ідея сподобалося сусідньому племені Папаго, вони почали будівництво свого закладу. Сокира війни була відкритою, але американці найняли не тітушок, а лобістів. 

Ті звернулися до конгресмена, була зроблена спроба обмежити кількість казино за допомогою законопроєкту, але він не пройшов. 

Тоді, лобісти добилися від влади штату, щоб конкурентам видали мінімальний набір ліцензій, з забороною на встановлення гральних столів і торгівлю алкоголем. Громада змогла утримати свої позиції на ринку азартних ігор.

Як можна без хабарів зацікавити політика або чиновника?

Більшість людей сприймають лобізм як корупцію. Але це не про передачу конвертів, валіз або чогось ще. Мета лобіста — домогтися прийняття будь-яких конкретних рішень. 

Це може бути законодавчий акт, якась поправка і т.п. При роботі з органами виконавчої влади це може бути видача ліцензії, збільшення квот (на експорт, імпорт) та ін.

Зрозуміло, лобіст повинен бути цікавий чиновнику, політику. Як можна зацікавити людину, яка обирається на посаду? Пообіцяти підтримку виборців. 

Наприклад, лобіст має дружні відносини з заводом, де працюють тисячі, він йде до конгресмена з пропозицією: "Я зацікавлений в ухваленні такого рішення. Зі свого боку, готовий забезпечити таку-то кількість голосів". Це яскравий приклад товарних відносин в американському лобізмі.

Якщо ми говоримо про відносини лобіста з виконавчим органом влади, то тут трохи складніше, службовці нікуди не обираються. Але будь-який чиновник зацікавлений в підвищенні по службі. 

Візьмемо, для прикладу, співробітника Міністерства екології. До нього звертається лобіст: "Від вас потрібні узгодження. Ми, зі свого боку, реалізуємо програму щодо поліпшення екології, ви зможете відзвітувати про те, як покращилася ситуація". 

Лобіст приносить готове рішення, чиновник лише перевіряє його, і використовує для кар'єри.

Крім цього, лобізм може проявлятися і в фінансовій підтримці того чи іншого конгресмена на виборах. У США система виборчих внесків добре зарегульована і контролюється федеральною виборчою комісією. 

Існують ліміти, звичайний громадянин, лобіст, або не лобіст, може зробити внесок до $5 тис на виборах в Конгрес. З урахуванням їхньої дворівневої системи, максимум — $10 тис. Відповідно, внески — легальний інструмент, елемент налагодження зв'язків.

До слова, я був присутній в США на фандрейзинговому заході конгресмена Ken Calvert. Це була неформальна зустріч з закусками і вином, обговоренням різних питань. Там був власне конгресмен, юристи, адвокати, лобісти. 

Потрібно було сплатити вхідний квиток, і внести певну суму, мінімальний внесок — $500, максимум — $2500. У мене була можливість познайомитися з конгресменом, поговорити. 

Він пригадав зустріч конгресменів з Президентом Петром Порошенком з питань військової допомоги у 2015-му. Конгресмен навіть назвав марку зброї, поставки якої обговорювалися. 

І порівняйте це з тим, як відбуваються подібні зустрічі у нас: "гра в хованки", зім'яті розмови за столиком в кафе та ін.

Хто виграє від легалізації лобізму в Україні?

Від легального лобізму виграють усі сторони: політики, чиновники, бізнес. І якщо в Україні буде прийнятий відповідний закон, то лобісти будуть працювати як адвокати, нотаріуси, легально отримуючи за свою роботу гроші та сплачуючи податки. 

Бізнес, громадські організації отримають інструмент для розв'язання проблем, і мова не тільки про великих гравців. Скажімо, "євробляхери" могли б найняти лобіста, а не перекривати вулиці.

Легалізацію лобізму я б порівняв з появою в нашій країні приватної медицини. Раніше всі були приписані до поліклінік, гарного фахівця потрібно було шукати через знайомих, потайки засовувати йому гроші в кишеню халата. 

Зараз у пацієнтів є вибір, у лікарів легальний дохід і конкуренція, держава тільки у виграші.

І якщо ми хочемо бути частиною цивілізованого світу, то повинні розуміти, що Україні не обійтися без механізмів, які зрозумілі іноземним партнерам. Хто такі "інвестняні"? Абстракція. 

Механізм лобізму покладений в закон — те, що зрозуміло інвесторам. Вони не сприймають наших корупційних схем, але розуміють, як їм допоможе лобіст. Закон про лобізм — крок в сторону США і ЄС, те, що важливо інвесторам.

І в підсумку, тільки нам вирішувати: чи будемо ми користуватися методами XVIII століття або Україна готова вийти з "лобі готелю", відійти від кулуарних домовленостей і почати використовувати цивілізований метод взаємодії з політиками та чиновниками.