Українська правда

Легалізація криптовалюти: як Україні не проґавити свій шанс

Як державі отримати вигоду від криптовалюти, адаптуючи законодавство для розвитку ринку.

8 вересня Верховна Рада ухвалила Закон "Про віртуальні валюти", який дозволяє легалізувати ринок криптовалют в Україні. 

Зокрема, документ передбачає, що криптовалюта і криптоактиви стануть об'єктами цивільних прав, також закон визначає правовий статус учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів і встановлює основні принципи державної політики у сфері таких активів. 

Іншими словами, в Україні офіційно створено засади для формування "чітких правил гри" на ринку криптовалют.

Криптовалютний потенціал України

Ухвалення закону, безумовно, вселяє оптимізм, оскільки Україна сьогодні має колосальний потенціал у царині криптовалют. 

Згідно з даними американської аналітичної компанії Chainalysis, наша країна у 2021 році посіла четверту позицію в рейтингу глобального індексу сприйняття криптоактивів. 

За оцінками Мінцифри, орієнтовний щоденний обіг криптовалюти в Україні становить приблизно 1 млрд гривень, а у 2020-му році ми увійшли до топ-10 країн із найбільшим заробітком на Bitcoin. 

Тобто українці вміють працювати із криптовалютою, знають, як на ній заробляти, але все це існує поки що в такій собі "сірій зоні", коли криптовалюта офіційно не дозволена, але й не заборонена. 

Відповідно, поки що в нас немає чітких правил, гарантій для учасників ринку, можливостей для них юридично захищати свої права на віртуальні активи в судах. 

Як наслідок, Україна не є привабливою з погляду ринку криптовалюти для іноземних інвесторів. Але, я впевнений, це тимчасове явище. 

Ухвалений закон покликаний змінити стан речей. Це важливий крок, який в подальшому сприятиме розвитку української економіки, залученню іноземних інвестицій, позиціонуванню України як сильної IT-держави.

Сьогодні ми повинні бути прагматичними, мислити стратегічно та дивитися на два-три кроки вперед. Безглуздо заперечувати, що майбутнє за розвитком ринку цифрових грошей. 

Коронакриза негативно вплинула на фінансові ринки і національні валюти, пандемія дала чітко зрозуміти — традиційні інвестори та корпоративні клієнти почали помітно більше цікавитися цифровими активами. 

За прогнозами засновника найбільшої у світі криптобіржі Binance Чанпена Чжао, у майбутньому вартість Bitcoin може зрости до 100 000 доларів. Не намагатися на цьому зіграти, не створювати умов для розвитку криптовалюти, її майнінгу — означає втрачати колосальні можливості.

Я переконаний, що криптовалюти — така ж сама революція для фінансової системи, як інтернет для сфери комунікацій. І цілком ймовірно, що через 10 років криптовалюта стане звичайною складовою нашого повсякденного життя — як смартфони, супермаркети або автомобілі. 

Але у виграші будуть ті, хто заздалегідь побачить можливість і вкладатиме кошти в потенціал криптовалют. 

Брати приклад з інших країн

Багато країн уже давно оцінили перспективи та потенціал ринку криптовалют і сьогодні створюють усі умови для його розвитку. Цифрові валюти у тому чи іншому вигляді легалізовані у США, Японії, Великобританії, Канаді, Естонії, Австралії, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Швеції, Південній Кореї, Казахстані та інших країнах. 

Ці держави діють по-різному, частина з них визнає криптовалюту фінансовим активом, інша частина — товаром або засобом оплати, але більшість з них, усвідомлюючи привабливість цього ринку, формують ряд преференцій, які сприяють залученню інвесторів.

Такими преференціями є:

  • підтримка сектору з боку влади;
  • "м’які" регуляторні вимоги;
  • відсутність спеціального оподаткування;
  • податкові пільги;
  • низька вартість електроенергії для функціонування дата-центрів;
  • надання компаніям і майнінговим пулам можливості орендувати обчислювальні потужності.

Як інвестор, я можу зі стовідсотковою впевненістю говорити, що подібні умови заохочують компанії "виходити на конкретний ринок". Для прикладу, наша компанія за останні півроку реалізувала два масштабних проєкти з розбудови інфраструктури дата-центрів у Казахстані та Швеції. 

Чому саме там? Бо влада цих країн всіляко заохочує, толерує і підтримує розвиток ринку криптовалют та створює для цього вигідні умови.

Якщо говорити про Казахстан, то він вже зараз є одним із флагманів світової криптоіндустрії. У країні успішно функціонує 17 майнінгових ферм, ще 6 дата-центрів перебувають у процесі будівництва. 

Інвестиції у криптовалютну галузь вже становлять понад 200 млн доларів, а в найближчі три роки там планують залучити ще майже 740 млн. Щомісяця у країні добувають криптовалюти на загальну суму 18-28 млн доларів. 

Для Казахстану розвиток майнінгової сфери — це залучення інвестицій, створення нових робочих місць, трансферт технологій, утилізація профіциту електроенергії, скорочення сировинної частки ВВП та її заміна на продукт із високою доданою вартістю. 

Це фантастичні перспективи економічного розвитку в майбутньому. І в цьому контексті Україна повинна переймати досвід не лише Казахстану, а й інших країн.

Країна, яка не стимулює технологічні зміни в економіці, не зацікавлена в освіті й підготовці потужних кадрів, "проїдає" природні ресурси та експлуатує застарілі галузі, з часом втрачає здатність конкурувати з іншими і швидко перетворюється на аутсайдера. 

Розвиток криптовалютної галузі дає нашій країні чудові можливості та перспективи для посилення економічних позицій. Легалізація криптовалюти — це лише перший, але важливий крок, який може посприяти в побудові чіткої і прозорої системи ринку криптовалюти. 

Цей процес дозволить вивести операції з віртуальними активами на відкритий ринок. Компанії, що спеціалізуються на криптоактивах, зможуть реєструвати бізнес, офіційно працювати з банківською системою та залучати іноземні інвестиції, а місцеві блокчейн-спеціалісти — розвивати екосистему проєктів в українській юрисдикції. 

Держава, водночас, отримуватиме надходження до бюджету у вигляді податків із галузі. У підсумку "виграють" усі. То чому нам не скористатися такими перспективами?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
криптовалюта законодавство