Як аграрію вести стійкий бізнес

На початку червня сталося 2 важливі події на різних континентах. Перша: транснаціональна корпорація Tyson Foods оголосила про амбіційний план досягти нульових викидів парникових газів до 2050 року. 

Друга: на острові Сулавесі, який є частиною Індонезії, місцеві аграрії відзвітували про результати сталого землеробства. 

Так, один з виробників какао, який з 2017-го використовує винятково органічні добрива з гною, заквашеного соломою та стеблами кукурудзи, зумів подвоїти врожай, не збільшуючи при цьому площу. 

Обидві події нібито не пов’язані між собою. Однак, вони свідчать про важливі зрушення: і малий бізнес, і великі корпорації по всьому світу стають на шлях сталого розвитку. 

Своїми прикладами вони доводять: сьогодні реально вести стійкий бізнес і нарощувати прибутковість. 

Стійкість бізнесу — це прагнення до зменшення впливу на довкілля та етичність у всіх аспектах: від інклюзії до піклування про умови роботи працівників. 

Згідно з дослідженнями McKinsey 2020 року, стратегія сталого розвитку компанії може істотно знизити витрати та вплинути на збільшення операційного прибутку до 60%. 

Наприклад, це відбувається при зменшенні витрат на використання води чи електроенергії або при інвестуванні в інноваційні проєкти. Тому свідоме аграрництво можливе, зокрема і в українських реаліях. Мало того, це вигідно і стратегічно важливо.

Турбота про ґрунт

Сьогодні в Україні відбувається небезпечний процес деградації ґрунтів, котрий фахівці називають "тихою кризою країни". Останніми роками українські ґрунти помітно збіднюються і втрачають свої якісні та продуктивні показники. 

Зокрема, через нестачу органічних речовин у багатьох регіонах України почалась дегуміфікація ґрунтів та погіршення їхніх агрономічних властивостей. 

Так, за даними Інституту ґрунтознавства, в Україні частка площ, оброблених органічними добривами, становить лише 1,1%. Тому за останні 20 років вміст гумусу в ґрунтах в середньому зменшився на 0,22%. 

Що можуть зробити аграрії вже сьогодні? Застосовувати органічні добрива. Вони оптимізують живлення рослин і відтворюють родючість ґрунту, забезпечують бездефіцитний баланс поживних речовин, підвищують врожайність та якість продукції рослинництва. 

Сьогодні органічними добривами, наприклад, можуть бути сірковмісні добрива, добрива із залишків кукурудзи, ріпакового шроту. Також можна використовувати метод заорювання конюшини у ґрунт чи сівозміни (чергування культур та парів) тощо. 

Зменшення пестицидного навантаження

Засоби захисту рослин потрібно застосовувати системно й обдумано. Це мають бути якісні продукти, а не генерики за низькими цінами. В Україні ринок фальсифікованих засобів захисту рослин становить 20-30%, а в роздрібній торгівлі цей показник сягає 80%. 

Зазвичай, це — неякісні препарати, які більше шкодять, ніж допомагають. Фальсифікат — це у більшості своїй підробка, а тому ніхто не знає напевне, які речовини, в якій кількості та пропорціях входять до його складу. 

Адже в ЗЗР важлива не лише наявність певної діючої речовини, але й її кількість та співвідношення з іншими компонентами. 

Якщо це не підтверджено науково чи низкою досліджень — тоді такий "препарат" з великою ймовірністю завдасть шкоду рослині, ґрунту, довкіллю та людям.

Що можуть зробити аграрії вже сьогодні? Купувати перевірені ЗЗР і використовувати інноваційні формуляції R&D компаній. 

Останні — це нові удосконалені формули, в яких ефективність препарату забезпечує вже буквально одна краплина. Тобто для високого результату необхідно мінімум засобу захисту.

Оптимізація інфраструктури

Стійкішим агровиробництво може стати й завдяки оптимізації інфраструктури. 

Що можуть зробити аграрії вже сьогодні? 

1) Удосконалити процес збору, очищення та відводу води; 

2) Перейти на біодизель та використання спеціальних добавок для дизельних двигунів, що допомагають очистити вихлопні гази; 

3) Зменшити норми робочого розчину; 

4) Прокладати маршрути в такий спосіб, аби часові та комунікаційні витрати були мінімальними, а також аби уникнути ризику проливу робочого розчину чи інших небезпечних речовин, поблизу водойм і інших чутливих зон.

Збір, очищення та відведення води

У липні 2020-го в Польщі стартувала кампанія зі збору дощової води. Підприємствам виплачували субсидію у 5 000 злотих за проєктні витрати на утримання води: будівництво дренажних труб для дощової води, утримувального резервуара чи водойми, системи інфільтрації або зрошення. Цьогоріч програму планують продовжити. 

Торік довкола програми був такий ажіотаж, що весь бюджет у 100 млн злотих (більше 700 млн гривень) вичерпався вже за 2 місяці. У такий спосіб Польща хоче, як мінімум, утричі збільшити утримування дощової води. 

За 4 роки до цього 17-річна львів’янка Єлизавета Подкопаєва привезла перемогу з Міжнародної учнівської олімпіади з екології в Грузії за систему очищення каналізації дощовою водою. 

Її винахід полягав у створенні ковша обсягом 150 л, який би був резервуаром для збору дощової води. 

Наповнившись, посудина б виливалася в каналізацію під тиском, запобігаючи утворенню "тромбів" зі сміття. 

Схожих ініціатив від юних винахідників щороку більшає. Можливо, таки варто взяти якусь із них у роботу, зважаючи, що імплементація проєкту львів’янки коштує від $300?

Зменшення норми робочого розчину

Зменшувати витрати на воду можна не лише збором опадів, але й оптимізацією норм робочого розчину. Мало того, це — тренд останніх років. 

Компанії-виробники ЗЗР, удосконаливши свої формуляції, постійно дають рекомендації зменшувати норму робочого розчину у 2-3 рази, при цьому не втрачаючи в якості. 

Адже таку модернізовану краплину продукту не знесе вітром і не змиє навіть сильним дощем. Маючи в своєму складі спеціальні прилипачі, препарат таки залишиться на рослині, проникне всередину та попередить або ж завадить розвитку хвороби.

Зменшення кількості транспорту на бензині 

Альтернативою бензину, окрім електромобілів, може стати біодизель, який виготовляється з ріпаку. 

Іван Кільган з Львівської області таке біопаливо робить ще з середини 2000-х. У нього заправляються як легкові авто, так і аграрний транспорт. А 2014-го аграрій запустив повноцінний завод з потужністю 28 тис. л. біодизеля на добу. 

Іван Кільган стверджує: 1 га ріпаку за умови урожайності біля 3 тонн може дати майже 1 тис. л. біопалива. Завод повністю покриває потреби в паливі власного господарства аграрія та сусідніх агровиробництв у Львівській області. 

Дослідження українських науковців у Вінницькій та Запорізькій областях також підтвердили: витрати на технологію виготовлення біодизеля на виробництві окуповуються за 3-4 місяці для великих господарств та за 6-7 місяців для середніх і малих. Тож потенціал у цьому напрямку ще нерозкритий.

Цифрові сервіси 

Сучасні цифрові сервіси відчутно покращують життя аграріям. Адже, навіть у маленькому господарстві одна CRM-система (програма з управління комунікації з клієнтами) значно підвищує продуктивність компанії. 

Наприклад, може зекономити до 40 годин роботи на місяць та оптимізує виробничі ресурси. 

Причому, CRM може принести користь практично будь-якому організаційному підрозділу — від продажів і обслуговування клієнтів до рекрутингу, маркетингу та розвитку бізнесу.

А такі цифрові рішення як xarvio FIELD MANAGER здатні ще й наростити прибуток компанії. 

Вони самі підказують, куди й скільки потрібно внести препаратів (наприклад, не обприскувати повністю усе поле, а лише окрему ділянку). 

Загалом, три основні компоненти "Моніторинг поля", "Стратегія підживлення" та "Управління засобами захисту рослин та регуляторами росту" допомагають у прийнятті більш обґрунтованих рішень щодо робіт у полі та правильного часу їхнього проведення.

Утилізація відходів

Використання засобів захисту рослин має бути вкрай відповідальним. А тим більше уваги потребує правильне та свідоме поводження із каністрами з-під них. 

Тому ми в BASF, приміром, забезпечуємо нашим клієнтам безплатний доступ до утилізації тари. Укладаємо угоди з компаніями-утилізаторами, які готові по дзвінку фермерського господарства приїхати й забрати тару. 

Більш того, ми регулярно пояснюємо та інформуємо аграріїв щодо правильного поводження з каністрами. А це насамперед правильно їх помити, виливши воду в змішувальний бак, проколоти та скласти в упаковку, в якій тару привезли. 

Залишати каністри в себе (навіть у господарстві для зберігання палива чи інших речовин), викидати на стихійне звалище чи спалювати — небезпечно. 

Тому найкраще купувати перевірені препарати, тару з-під яких потім в екологічний спосіб правильно утилізують. Подвійна вигода полю й довкіллю.

В умовах стрімкого зростання кількості населення світ все більше потребує сталого розвитку і надійного захисту довкілля. Сьогодні надзвичайно важливо передати наступним поколінням землю в кращому стані, ніж вона була тоді, як ми почали нею користуватися.