Чотири кроки до системних змін: як аукціони допоможуть подолати кризу на ринку електроенергії

Рекордний обвал цін на ринку електроенергії, який відбувся на початку місяця, показав необхідність зміни правил торгівлі електроенергією.

І хоча НКРЕКП вже запровадила певні обмеження, які дають можливість дещо стабілізувати ситуацію, проте це не фундаментальні зміни, яких потребує ринок.

Стратегічна мета України – інтеграція наших енергоринків у Європу. Технічно ми готові синхронізувати українську енергосистему з європейською системою ENTSO-E. 

Але поточні перекоси і коливання аж ніяк не дозволять нам бути повноцінним учасником європейського ринку.

Прийнятих рішень недостатньо

Ринок – складний організм. Ефективно функціонувати він може лише за умови чітких та прозорих правил, які поширюються на всіх учасників. 

Ми вже не вперше спостерігаємо поведінку трейдерів, які обвалюють ціну, через обрану ними торгову стратегію. 

Як наслідок, вони потім не виконують умови довгострокових договорів купівлі електричної енергії, і від цього страждає, в першу чергу, державна генерація – НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Центренерго", ПрАТ "Укргідроенерго", а також ДП "Гарантований покупець". 

Зараз виробники та продавці електроенергії є залежними від недобросовісних учасників, які не виконують умови договорів на купівлю електроенергії чи розривають угоди з постачальниками без обґрунтованих причин. 

Державна генерація зазнає збитків, а це ставить під загрозу безпеку та безперервність постачання електроенергії споживачам. 

Більше того, державні підприємства втрачають можливість не лише вкладати кошти у розвиток потужностей, а й проводити поточні ремонти, готуватися до стабільної роботи в опалювальний сезон.

Такі дії трейдерів призводять також до неможливості купити електроенергію іншим учасникам ринку, які повноцінно виконують свої зобов’язання та споживають електричну енергію.

Тому Міненерго на запит учасників ринку ініціювало впровадження тимчасових обмежень щодо діяльності нечесних покупців – так званий "чорний список". 

Цей механізм дозволить без додаткових витрат встановити регуляторні обмеження для тих учасників ринку, які порушують свої зобов’язання. 

Є виключний перелік дій, за які покупців не допускатимуть до торгів: відсутність реєстрації куплених обсягів електроенергії в системі управління ринками, відсутність своєчасної оплати, а також розірвання договору покупцем в односторонньому порядку. 

Якщо продавець електроенергії зафіксував ці порушення, він звертається до організатора аукціонів – Української електронної біржі, і вона блокує участь порушника у наступних торгах на 6 місяців або до виконання договірних зобов’язань. 

Системна проблема – системне рішення

Проте рішення описане вище – є "гасінням пожежі", яке допоможе тимчасово стабілізувати ситуацію. 

Зараз в Україні діє лише одна біржа електроенергії – Українська електроенергетичні біржа, створена відповідно до законодавства. Лише через неї відбувається продаж електроенергії на аукціонах за двосторонніми договорами. 

При цьому, виробники державної форми власності зобов’язані законом здійснювати продаж електроенергії через УЕБ. Це ставить їх в нерівні умови з іншими виробниками електричної енергії, які можуть продавати свій товар, як їм заманеться. 

Друга проблема полягає в тому, що за законом індикативна ціна електроенергії – це ціна, що встановлюється на ринку "на добу наперед" (РДН). Водночас, через цей ринок проходить лише 20% всієї електроенергії.

Близько 70% — це ринок двосторонніх договорів. Проте ціна електроенергії, зазначена в цих договорах, є комерційною таємницею. 

Адже двосторонні договори, довго- чи короткострокові, можуть укладатися безпосередньо між продавцем і покупцем, без аукціону і на умовах, які не підлягають оприлюдненню. 

У Європі індикативом є ціна на електроенергію, що встановлюється саме на ринку двосторонніх договорів. І це є справедливим, оскільки ринок "на добу наперед" є дуже волатильним, і ціни на електроенергію можуть коливатися настільки, що інколи навіть встановлюється від’ємна ціна – ціна зі знаком "мінус". 

До прикладу, в Україні ціна на РДН може коливатися від 430 грн за МВт*год до 2500 грн за МВт*год в межах доби.

Міненерго вбачає вирішення такої ситуації у впровадженні низки законодавчих змін, що припинять ринкові викривлення.

По-перше, необхідно запровадити вимогу для всіх виробників незалежно від форми власності продавати електроенергію виключно на аукціонах через біржі. 

Після впровадження цього зобов’язання, не буде ситуації, коли вертикально інтегровані компанії через свої договори можуть створювати сприятливі умови для своїх же споживачів, постачальників чи трейдерів. 

По-друге, важливо встановити чіткі правила для створення бірж, аби в учасників ринку не було спокуси створити "кишенькові" біржі. Біржа має забезпечувати свою надійність, інакше її чекатиме "покарання гаманцем" та позбавлення ліцензії. 

Це буде достатній стимул для того, або вони провадили прозору діяльність, не вдавалися до маніпуляцій і не підлягали впливу крупних виробників.

По-третє, треба законодавчо запровадити новий індикатив ціни електричної енергії – ціну на ринку двосторонніх договорів. 

Тому, додатково до двох попередніх умов необхідно розробити порядок, за яким оператор ринку буде систематизувати інформацію щодо цін за двосторонніми договорами. 

І, по-четверте, необхідно скасувати вимогу для генерації, на яку покладені спеціальні обов’язки на ринку електричної енергії продавати 10% від загального відпуску на РДН. 

Сьогодні "Енергоатом", що виробляє понад 50% від всієї електроенергії в країні, вимушений виходити на ринок "на добу наперед", що позбавляє державну компанію можливості вибудовувати варіативну торгову стратегію. 

Крім того, це зменшує ціну на РДН і створює викривлення на ринку. Хоча для атомної генерації двосторонні договори, на яких продається базовий продукт, – це найкращий варіант. 

Довгостроковий договір дає виробникові стабільність і можливість адекватно прогнозувати свою господарську діяльність, доходи і витрати.

Що ми матимемо в результаті?

Приблизно місяць знадобиться ринку, аби почати повноцінно працювати за новими правилами. 

Створення бірж, сприйняття та засвоєння учасниками ринку нових правил, усвідомлення того, що цивілізована торгівля і довгострокові гарантії – це реальна можливість будувати перспективний і успішний бізнес, цивілізаційний відхід від практики пошуку ситуативної тимчасової вигоди, яка потрібна лише нашвидкуруч створеним трейдерам-одноденкам. 

Такі зміни дійсно наблизять Україну до цивілізованих європейських ринків, а також створять потенціал для перспективного розвитку генерації, незалежно від форми власності компаній.