1 квітня Київська міська державна адміністрація вчергове підняла швидкість на 7 вулицях міста до 80 км/год.

Мова йде про наступні вулиці:

• Просп. Шухевича (від Північного моста до вул. Оноре де Бальзака);
• Вул. Набережно-Рибальська (від Гаванського моста до вул. Електриків);
• Наддніпрянське шосе;
• Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
• Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
• Вул. Саперно-Слобідська (від вул. Грінченка до Південного мосту);
• Просп. Бажана (від Південного моста до Харківської площі).

Уже кілька років підряд мерія робить це на період з квітня по листопад, щоразу скорочуючи кількість вулиць у списку на підняття швидкості.

Аналіз ДТП показував високу смертність на цих вулицях.

Але цього разу ситуація незвична. За день до того, як КМДА дозволила підвищення швидкості, вона заявила, що не буде піднімати швидкість взагалі, бо смертність висока. А вночі того ж дня комунальні служби поставили обмежувальні знаки "80", і зранку на сайті КМДА висіла "оновлена" новина: "Піднімати швидкість не будемо - але будемо".

Такі непередбачувані кроки не виглядають як послідовна обґрунтована політика зниження смертності, що базується на даних. Чому та що з цим робити?

Лише на цих 7 вулицях Києва стається 14% смертельних ДТП столиці, що є непропорційно багато, порівняно з їхньою протяжністю та інтенсивністю. 

Головний чинник смертності в ДТП - швидкість. Що вищою є швидкість, то з вищою ймовірністю учасники ДТП загинуть.

80 км/год - це гарантований квиток на небо, адже за цієї швидкості ймовірність смертності становить 90% для пішоходів, 60% для водіїв при фронтальному зіткненні та 100% для водіїв при боковому зіткненні.

Погоджуючись на нові 57 смертей у 2021 році (середнє значення смертності на рік на цих ділянках), мерії слід мати переконливі аргументи, навіщо вона це робить. 

Економічний чи соціальний ефект буде від підвищення швидкості на цих дорогах? Скільки поповнення у бюджет отримає мерія за те, що пожертвує 57-ма мешканцями? 

Існує думка про те, що на ділянках з вищими, ніж зазвичай, обмеженнями швидкості, автомобілі менше стоятимуть в заторах. Це міф, оскільки вища швидкість передбачає довшу дистанцію між автомобілями, а отже, меншу пропускну здатність смуги.

Так, за швидкості руху 80 км/год одна смуга може пропустити 600 авто/год, а за швидкості 50 км/год - 900 авто. Якщо мета - зменшити затори (тобто, підвищити пропускну здатність смуг), то краще залишити швидкість 50 км/год. 

Додатковий час для тих водіїв, що проскочили до заторів?

Якщо водій дістанеться офісу на 10 хв швидше, то за цей додатковий робочий час він заробить додаткові 30 грн (у розрахунку від місячної зарплати 30 тис. грн), що на місяць складе 630 грн.

Якщо помножити це на 11 місяців та на 8 тис. водіїв (приблизна к-сть водіїв, які матимуть можливість швидше дістатися на роботу за 1 годину по цим 7 вулицям), і вирахувати з цього податок, який може отримати місто від додаткових робочих годин, то на рік за рахунок додаткових 10 хв. на роботі місто могло би заробити 11 млн грн (якщо всі сплачують податки).

А вартість одного людьського життя в Україні - близько 7 млн грн (за розрахунками науковців у 2011 році, оскільки наразі вартість людського життя ще не оцінюється в Україні).

Отже, місто за рік втратить 400 млн грн (за рахунок смерті 57 мешканців), але може заробити 11 млн (за рахунок додаткових робочих годин). Це не виглядає раціональним рішенням. 

Назвемо речі своїми іменами.

Підвищення швидкості не має достатніх інженерних, економічних та соціальних обґрунтувань або вони не порівнювані з вартістю людського життя. Рішення щодо підвищення швидкості - це радше емоційний фактор і бажання отримати прихильність групи водіїв, які мають доступ до КМДА або там працюють. 

Гадаю, всі хотіли би мати мерію, яка приймає рішення, базуючись на даних та обгрунтуваннях, а не на емоційних всплесках.

Мер Києва Віталій Кличко та керівництво Департаменту транспорту КМДА мають займати чітку непохитну позицію з цього питання і обмежити швидкість 50 км/год на всіх дорогах Києва.