Колективні позови: чи є перспективи у антимонопольних справах?

Поки рітейлери борються з українським банками за зменшення розміру міжбанківської комісії (interchange fee), 46 мільйонів британських користувачів колективно відшкодовують збитки, завдані MasterCard, на загальну суму близько 14 млрд фунтів стерлінгів.

Підставою для такого колективного позову стало рішення Єврокомісії 2007 року в антимонопольній справі. MasterCard з 1992 по 2007 рік порушувала конкурентне законодавство, завищуючи розмір міжбанківської комісії при розрахунках картами.

Відшкодування шкоди в національних антимонопольних справах привабливіше за європейські – в Україні шкода відшкодовується у подвійному розмірі (в ЄС — у завданому розмірі). 

Але чому справи, подібні MasterCard, відсутні в Україні? Нинішнє регулювання дозволяє індивідуальне відшкодування шкоди, але колективні позови в їх класичному розумінні не працюють. 

В 2019 році народні депутати України зробили спробу впровадити механізм колективних позовів у цивільних справах, проте згодом законопроєкт відкликали.

Роздивимось як же антимонопольні колективні позови працюють в розвинутих країнах, і що варто було б запровадити в Україні. 

Практика ЄС

Основні правила антимонопольного судочинства у справах про відшкодування збитків встановлені Директивою ЄС про збитки. 

Хоч безпосередньо механізм колективних позовів в ній не прописаний, частина європейських країн запровадила механізм колективного відшкодування збитків на національному рівні (в тому числі виконуючи рекомендації Єврокомісії від 2013 року), інші ж знайшли вихід у процесуальній співучасті (наприклад, Німеччина). 

Учасниками такого колективного позову можуть бути як фізичні особи, так і компанії. Так, в справі MasterCard учасниками позову є фізичні особи, а у ціновому картелі виробників вантажівок – транспортні компанії. 

Трохи про цю картельну справу: в 2016 році Єврокомісія викрила ціновий картель виробників вантажівок MAN, Volvo/Renault, Daimler, Iveco та DAF, що тривав 14 років, протягом яких автомобільні виробники завищували ціни на траки, покладаючи на покупців автомобілів всі витрати на впровадження екологічних стандартів. 

Колективний позов подала Асоціація автомобільних вантажних перевезень, оцінюючи збитки у розмірі 5 млрд. фунтів стерлінгів.

Подати колективний позов в ЄС можна двома шляхами: звернення до суду через самопредставництво (тоді одна з постраждалих осіб візьме обов'язки представляти всіх інших) або шляхом залучення представницької організації, від імені якої в інтересах постраждалих подаватиметься позов (наприклад, асоціації, як у попередній справі). 

Представницька організація має бути неприбутковою, а мета її діяльності відповідати предмету позову. Крім того, така організація повинна мати достатні ресурси (фінансові, людські, юридичну експертизу) для представлення інтересів інших осіб перед судом. 

Такі організації або органи державної влади (якщо в державі відсутні організації, які відповідають вищезазначеним критеріям) дозволяють заявникам не турбуватися про самостійне ведення справи. 

Які дії потрібно вчинити щоб приєднатись до колективного позову, залежить від схеми за якою він подається:

• у випадку opt-in, група позивачів включає лише тих осіб, які особисто приєдналися до колективного позову. Цю опцію рекомендує використовувати Єврокомісія щоб обмежити ризики зловживання груповими позовами, і відповідно до її звіту станом на 2018 рік таку систему використовувало 13 країн ЄС. Ціновий картель виробників вантажівок розглядався саме за цим процесом; 
• opt-out система передбачає, що особи, які належать до відповідної групи/класу автоматично стають учасниками колективного позову допоки вони не заявлять клопотання про вихід. На практиці такі особи часто навіть не знають, що є учасниками колективного позову, тому вважається що така система повинна застосовуватися лише як виключення. Однак саме ця система використовується в Нідерландах та Португалії. Позов до MasterCard стосується саме цієї категорії.

На етапі збору доказів допоможе Єврокомісія, яка зобов'язана надати доступ до матеріалів справи, а саме її рішення є основою такого позову про відшкодування шкоди. 

А далі – оцінка допустимості позову (а точніше, оцінка групи позивачів як належного суб'єкта звернення). Це дуже важливий і, на жаль, поки що доволі затяжний етап. 

Європейське законодавство не містить чітких критеріїв допустимості, але суди зобов'язані здійснити перевірку, перш ніж відкрити справу. Кейс по MasterCard проходив таку оцінку 5 років. 

Очікування може бути вартим того, якщо ви розумієте, що сума компенсації буде більш ніж справедливою. Та не обов'язково чекати на завершення судового процесу, адже можна укласти мирову угоду, а контроль за її виконанням покласти на суд. 

Практика США

Американські колективні позови популярніші за європейські у зв'язку відшкодуванням шкоди у потрійному розмірі. 

Колективні позови в США подаються за системою opt-out, але для уникнення зловживань, тут діють чіткі критерії оцінки допустимості такого позову:

• численність (представник повинен довести, що порушення завдало шкоди багатьом. Прив'язка до цифр в законі відсутня, але суди не вважають численними позови, де постраждалих менше 20); 
• спільність (питання закону чи факту, які розглядатиме суд, спільне для всіх учасників колективного позову);
• типовість (позовні вимоги типові для всіх учасників колективного позову);
• адекватність (представник буде справедливо і адекватно захищати інтереси учасників колективного позову).

Суддя має право відхилити заяву, якщо вона не відповідає хоча б одній із зазначених вимог. 

З останніх гучних кейсів, сертифікованих Верховним Судом США – колективний позов проти Apple. Внаслідок зловживання Apple своїм монопольним становищем і встановлення 30% комісії з розробників додатків за розміщення їх у App Store, споживачі сплачували за такі додатки завищені ціни.

Чому Україні необхідні колективні позови

Можливість об'єднати позови та колективно представляти їх може стати кращим засобом доступу до правосуддя, зокрема, коли вартість окремих позовів дуже значна та стримує постраждалих від звернення до суду.

Плюси впровадження:

• доступ до правосуддя – низька вірогідність подання індивідуального позову;
• превентивна функція порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
• розвантаження судової системи (замість декількох окремих позовів – один колективний);
• більший шанс виграти справу – колективні докази та аналіз.

Превентивний ефект колективних позовів – розбудова правової держави. Адже на терезах опиняться, з однієї сторони, вигода від ризикованих або відверто заборонених ринкових практик, а з іншої штраф від регулятора та багатотисячні (або навіть мільйонні) суми відшкодування постраждалим від порушення. 

Обираючи між opt-in та opt-out, перевагу треба віддати зваженості. Відкрита система позовів потребує захисту від зловживань. Закрита система – більш передбачувана і простіша в реалізації (знову ж таки, в наших реаліях).

Раніше Україна була не готова до такого інструменту, але враховуючи міжнародний досвід такий інструмент заслуговує на впровадження.