Українська правда

Чому завод "Більшовик" треба терміново приватизувати

36 гектарів території майже в центрі Києва, близько двох сотень працівників та величезні борги. Чи є альтернатива приватизації?

Обладнання заводу — критично застаріле, 80% знаходиться в аварійному стані. Наймолодшому верстату "Більшовика" — 38 років! Фактично, ми з вами — як платники податків — доплачуємо зі своєї кишені за те, щоб утримувати територію заводу, яка заростає чагарями.

Значна частка доходів заводу сьогодні — це оренда. Все це ледь дозволяє платити невеличку зарплату тим небагатьом працівникам, які залишились на підприємстві, але цих коштів абсолютно недостатньо навіть для сплати земельного податку. 

Через це підприємство вже накопичило 500 млн грн боргів і продовжує занурюватись все глибше в боргову яму.

Півмільярда боргів — не тільки плата за землю, а ще й борги по сплаті ЄСВ. Це означає, що значна частина колективу "Більшовика" працює без офіційного зарахування стажу, а отже не може вийти на пенсію. 

З поодинокими дрібними замовленнями, невеликою зарплатнею, податковим боргом колектив опинився в заручниках поточної ситуації. Без інвестора банкрутство заводу — це просто питання часу. 

Ще один аргумент на користь кардинальних змін — це екологія. Ми не можемо мати важку промисловість всередині міста, де за парканом — житлові квартали.

Єдиний спосіб розв'язати проблеми, що продовжують накопичуватись на "Більшовику" — це прозора приватизація. Команда Фонду державного майна розпочала ґрунтовну підготовку до аукціону. 

Радником, який допомагає готувати даний об’єкт до приватизації, виступає всесвітньо відома компанія KPMG, яка детально вивчила реальний фінансовий стан підприємства, його проблеми і потенціал. 

Перед Фондом стоїть непросте завдання: нам треба підготувати об'єкт до приватизації таким чином, щоб перемогли всі — і держава, і місто, і підприємство з невеликим колективом. І, звісно ж, інвестор.

В Україні майже не лишилось підприємств із більш ніж сторічною історією. Не всі змогли знайти себе у 21 сторіччі. 

Це не дивно, адже новітня постіндустріальна ера вимагає від підприємств геть інших властивостей: гнучкості, мобільності, інноваційності, можливості швидко підлаштовуватись під кон'юнктуру, яка швидко змінюється. 

Неповороткі пострадянські підприємства, які були побудовані на концепції планової економіки, модернізуються та інвестують чималі кошти в розвиток — або лишаються за бортом.

Перший київський машинобудівний завод, відомий як завод "Більшовик", — типовий приклад такого підприємства. 

Це одне з найбільших підприємств машинобудівної галузі в Києві. У наступному році легендарному заводові виповниться 140 років із моменту заснування. 

Та за 30 років Незалежності "Більшовик", на жаль, втратив усі свої минулі здобутки. На величезній території в 36 га працює близько двох сотень людей, включно з охороною. 

Підприємство накопичило величезні борги, замовлень майже немає, а більшу частку доходів генерує оренда. 

Сьогодні, у постіндустріальну добу, коли Ілон Маск переносить масштабне виробництво з одного штату в інший через кращі податкові умови, немає сенсу робити ставку на непідйомні виробництва, яким бракує гнучкості.

Чи можна було врятувати "Більшовик"? Можливо, якщо починати десь 15-20 років тому. Можна було б забезпечити державне замовлення, або знайти профільного інвестора, наприклад, Siemens чи іншого виробника крупногабаритних верстатів і запчастин. 

Інвестувати мільйони доларів у маркетинг, R&D, власні розробки. У модернізацію обладнання, заміну застарілих систем управління на сучасні. У розвиток ринків збуту та відкриття сервісних центрів за кордоном. 

Але це все більше схоже на казку, ніж на реалістичний сценарій подій. До того ж, на жаль, ми не можемо повернутися на 20 років назад і виправити всі помилки минулого.

Все, що ми можемо зробити — це отримати максимальну користь для всіх сторін саме сьогодні, саме в цих обставинах, які вже склалися, бо інших в нас просто немає. Ми можемо або нескінченно (і, впевнений, без якихось реальних результатів) розбиратись, чому саме так сталося, або ж терміново шукати рішення. Бо діяти треба швидко, адже ситуація дійшла критичної точки. 

Щороку "Більшовик" має сплачувати 40 млн грн податків за землю, на якій розташовані його цехи, і які, на жаль, в основному знаходяться в закинутому стані. 

Це величезні гроші, яких завод знайти не в змозі. Так, "Більшовик" формально ще працює, але це лише невеликі випадкові замовлення. 

Наше бачення буде закладене в обов'язкові умови приватизації "Більшовика". Серед них — повне погашення боргів заводу, в тому числі сплата ЄСВ. А також збереження виробництва з його можливістю перенесення за межі міста до дочірнього підприємства в Жашкові. 

Це означає перевезення найбільш вартісного обладнання, що сприятиме розвитку підприємства в Жашкові, створення нових робочих місць!

Усі ці умови Фонд наразі напрацьовує разом із радником і в подальшому буде виносити на затвердження уряду.

Чим цікавий "Більшовик" для інвестора? Завод сьогодні має 36 га території в прицентральній частині міста. Поруч розташована станція метро "Шулявська", проспект Перемоги, Шулявський шляхопровід — це чудова логістика для будь-якого об'єкта, який може з'явитися на цій ділянці. 

Актив має готові комунікації, а це — важлива умова для розвитку території. Забудова займає лише половину площини, при цьому з 20 цехів ледь використовується 3, а це дає величезний простір для будівництва. На величезній території можна буде розвивати буквально будь-що.

У Києві більше немає об'єкта подібного масштабу і якості, який буде виставлений на прозору приватизацію. По суті, інвестор отримає в розпорядження цілий міський квартал. Це найбільш цікавий об'єкт великої приватизації в Києві.

Фонд уже провів величезну підготовчу роботу. Зокрема, повернув через суд 5 незаконно відчужених приміщень заводу. Всі документи, зібрані радником, вся інформація по об'єкту — буде в повному доступі.

Прозорий аукціон розв'яже проблеми, які накопичувалися на заводі роками. Виробництво отримає шанс на нове життя, колектив — чіткі й зрозумілі гарантії. А інвестор отримає цікавий актив в стратегічному місці Києва — цілий міський квартал з 36 га території, з чудовою транспортною розв'язкою, поруч зі станцією метро.

Прийшов час сказати "прощавай" минулому і скористатись новими можливостями, які відкриває приватизація. Ми знаходимось на фінішній прямій щодо підготовки до аукціону з приватизації "Більшовика". 

Єдина перешкода — в парламенті, адже досі діє заборона на "Велику приватизацію". Законопроєкт про її скасування народні обранці підтримали в першому читання і ми закликаємо їх довести справу до логічного завершення. 

За умови негайного розблокування великої приватизації, вже у червні 2021 року на прозорому аукціоні "Більшовик" зможе отримати перепустку у нове життя.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
завод Київ ФДМУ приватизація земля