Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Нова схема підтримки ВДЕ: вуглецевий податок

Податок на викиди вуглецю в Україні може бути головним джерелом дотацій для української "зеленої" енергетики.

Незалежно від результату кулуарної боротьби в енергосекторі за черговий шматок "пирога" в 10,25 млрд грн держбанків, реальні проблеми функціонування енергетичного ринку нікуди не зникнуть. 

Енергетичні компанії будуть продовжувати розривати і стрімко вести їх до банкрутства.

Хибна практика перехресного субсидування тягне за собою ланцюжок суміжних проблем, а вони наростають і призводять до фінансових і іміджевих втрат кожного з учасників.

Для "здорової" роботи енергетичного ринку необхідно розробити та впровадити автономні важелі управління з меншою кількістю підв'язаних учасників, які збалансують ринок і при системній роботі ліквідують збитки. 

В іншому випадку, постійне "проїдання" грошей призведе до формування ще більшої "дірки". Доказом є прогнозний обсяг спецзобов'язань на 2021 рік, близько 40 млрд грн для субсидування "зелених" (здійснюється "Укренерго") і 50 млрд грн для пільгових тарифів для населення (здійснюється "Енергоатомом"). 

Гроші не приходять нізвідки і завжди лягають важким тягарем зобов'язань на плечі найвразливіших — споживачів. Таким чином, ми торкаємося "найболючіших" місць — підняття тарифів, а це вже стає активатором не тільки економічних, але також політичних трансформацій і "тарифних майданів". 

Все це доводить, що перехресне субсидування деформує ринок і не дає можливості розвиватися.

НЕК "Укренерго" і НАЕК "Енергоатом" — компанії з величезним потенціалом, які за рахунок невластивих, але нав'язаних їм функцій практично перетворилися в банкрутів.

Не варто замовчувати і про факти "ручних" вирішень питань на користь певних трейдерів ціною збитків державних енергокомпаній ("Енергоатом" та "Центренерго").

Що ж дозволить оптимізувати й автоматизувати роботу енергетичного сектору, зробити ринок збалансованим і ліквідним, а держпідприємствам залишити тільки властивий їм функціонал?

Почнемо з того, що Україна, як торговельний партнер ЄС, повинна імплементувати норми, пов'язані з протидією зміни клімату, в рамках вже існуючих зобов'язань за Договорами Асоціації з ЄС та Енергетичного Товариства та з урахуванням програми European Green Deal.

Також ЄС планує швидко (протягом 1-2 років) ввести в дію Cross Border Adjustment Mechanism, при якому оподатковуватиметься експортована в ЄС продукція з вуглецевим слідом. 

Це означає, що в України є максимум два роки на те, щоб почати процес декарбонізації промисловості.

ЄС залишається головним економічним партнером України — питома вага торгівлі товарами і послугами становить понад 40% від загального обсягу торгівлі. 

Якщо продукція, що експортується з України, підпадає під вуглецевий податок, то це зменшує надходження валютної виручки, надходжень до держбюджету і, як наслідок, знизить зростання доходів і зайнятість населення.

Це до того, що "проскочити між краплями" і догодити всім вже не вийде — експортери не зможуть розвивати свій бізнес так, як раніше. 

Вуглемісткість практично всіх українських товарів вища, ніж у європейських аналогів. В результаті введення вуглецевого податку додаткові платежі українських компаній при експорті до ЄС можуть вирости на 600 млн євро в рік. 

Нам втрачати немає чого, і це гарний шанс використати ситуацію в національних інтересах.

Україна повинна ввести (перезавантажити) вуглецевий податок, сформувати вуглецевий фонд і зробити його головним джерелом дотацій для української енергетики. 

Це здоровий крок до наповнення національного, а не європейського бюджету, підтримки виробників ВДЕ і як би це пафосно не звучало, до збереження навколишнього середовища. Ніхто не відміняв Паризьку угоду, яку ми ратифікували.

Обсяг викидів в 2019 році за даними Державної служби статистики України, склав 121,3 млн тонн. Для того, щоб наші "зелені сертифікати" працювали в Європі, ми повинні не тільки оподатковувати СО2, а й вводити СО2-коефіцієнти як мінімум для 6-ти антропогенних викидів. 

І тоді обсяг викидів, що оподатковується, збільшиться до 300 млн тонн щорічно. Їх вартість в Європі складає 25 євро за тонну, в той час як в Україні ця цифра буде прирівнюватися хоча б до 10 євро — ми щорічно отримаємо понад 100 млрд грн додаткових надходжень. 

Це якраз та сума, яка потрібна для підтримки "зелених" і населення. 

"Зелені сертифікати" стануть зеленим світлом для нашої промисловості для виходу на європейський ринок і дадуть можливість в майбутньому сумарно значно знизити торговельне мито до експорту до ЄС. 

Якщо різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом покриватимуть за рахунок вуглецевого фонду – вона перестане бути "кісткою в горлі" і це джерело буде більш стабільним. 

Це позначиться і на ціні РДН (ринок на добу наперед), яка незабаром підвищиться (за рахунок ТЕС), а значить різниця (масштаби субсидування) значно зменшиться.

Більше того, необхідно дозволити виробникам ВДЕ виходити з балансуючої групи ГарПоку (ДП "Гарантований покупець"), об'єднуватися між собою і продавати "зелену" енергію споживачам безпосередньо. 

Роль посередництва ГарПоку тоді зведеться до оплати різниці між розміром обіцяного "зеленого" тарифу і індикативним продажем ГарПоку. 

При цьому, якщо "зелені" за прямими договорами торгуватимуть ефективніше ГарПоку — додатковий профіт залишатиметься їм, оскільки все одно буде покриватися різниця між "зеленим" тарифом і індикативним продажем. 

Всі ці процеси запустять ринкові механізми, значно збільшать ефективність торгів, ліквідність і розмір конкурентного сегменту ринку. 

Ринок стане фінансово дисциплінованішим, ми зможемо повернути довіру міжнародних інститутів і вдихнемо нове життя в галузь. А найголовніше — "зелений" вектор змінить свій напрямок і замість вічної проблеми стане консолідуючим фактором.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
податки енергетика електроенергія Зелений тариф