Коли безвісти зникають заводи Міноборони

Одним з небагатьох ефективних органів в Україні є Рахункова палата – інструмент парламентського контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням.

Під час проведення перевірок аудитори палати систематично фіксують у звітах порушення, зокрема такі, що мають ознаки кримінальних.

Виявлені порушення часто є суспільно важливою інформацією, яка нерідко стосується питань нацбезпеки.

У разі виявлення ознак кримінальних правопорушень Рахункова палата повідомляє про них органи правопорядку, а вже на цьому етапі виникають проблеми: порушення залишаються викритими, але безкарними.

Експертна організація StateWatch вирішила перевірити, як працюють органи правопорядку з документами Рахункової палати на прикладі актів аудиту ефективності управління державними підприємствами Міністерства оборони України та використання ними коштів.

Рік тому експертна організація StateWatch вже публікувала аналітику про фінансові результати державних підприємств Міноборони, які підкреслюють неефективність військового відомства в управлінні державним бізнесом.

У звіті Рахункової палати щодо одного лише концерну "Військторгсервіс", що входить у сферу управління Міноборони, зафіксовано порушень на десятки мільйонів гривень. Загальна сума виявлених нестач основних засобів та інших матеріальних активів апарату концерну та його філій перевищила 2,2 млн грн.

Інвентаризація виявила відсутність 82,9 тис одиниць матеріальних цінностей, що перебували на його балансі, на 736 тис грн, а також відсутність двох об'єктів нерухомості у Харкові та Києві на загальну суму 925,9 тис грн.

Аудитори встановили, що цілісний майновий комплекс концерну в Києві, 12 будівель і споруд загальною площею 12,4 тис кв м, з 2003 року безконтрольно використовували комерційні структури. За відсутності правових підстав вони передавали його одна одній, не сплачували коштів за експлуатацію і навіть не допускали представників концерну на територію майнового комплексу.

При цьому ще у 2012 році Господарський суд Києва зобов'язав припинити дію договору оренди цілісного майнового комплексу, сплату орендної плати та зобов'язав орендаря, ТОВ "Інтерінвестгруп", повернути нерухомість державі.

Незважаючи на це, лише у серпні-вересні 2018 року, після залучення керівництвом Міноборони та концерну підрозділів Національної поліції, Державної виконавчої служби, Військової служби правопорядку ЗСУ, майновий комплекс було повернуто до державної власності.

Утім, повернувши майно, керівництво концерну не вжило дієвих заходів щодо передавання його в оренду згідно з вимогами чинного законодавства, а державний бюджет продовжував недоотримувати доходи.

За підрахунками Рахункової палати, загальна сума збитків, завданих Міноборони та концерну "Військторгсервіс" згаданими приватними компаніями за період з 2012 року, перевищила 30 млн грн.

На час проведення аудиту концерн "Військторгсервіс" не мав жодного укладеного за законом "Про оренду державного та комунального майна" договору оренди державного майна у Києві, що є черговим підтвердженням тези про неефективність державних підприємств.[BANNER1]

"Бездіяльність та незацікавленість керівництва концерну у своєчасному виконанні вимог наказів міністра оборони щодо ліквідації державних підприємств призводили до того, що процес ліквідації підпорядкованих концерну підприємств розтягувався у часі до десяти років.

Документи окремих підприємств, що були у стадії ліквідації, з невідомих причин втрачалися, що створювало серйозні ризики втрати об'єктів нерухомості, земельних ділянок", – сказано в акті про результати аудиту "Військторгсервісу".

Під час перевірки Одеського заводу будівельних матеріалів аудитори встановили фінансові порушення, які призвели до втрат на загальну суму 3 млн грн, з яких майже 2 млн грн – через незаконні витрати ресурсів.

До того ж, за підрахунками Рахункової палати, неефективні управлінські рішення призвели до втрати 1,4 млн грн і ризику незаконних витрат 1,3 млн грн.

Початкова вартість кожного з трьох чотириквартирних житлових будинків на балансі Львівського автомобільного ремонтного заводу становить 0,83 грн, інших чотирьох (восьмиквартирних) – 2 грн. Нульова балансова вартість пояснюється нарахуванням на будинки зносу в повному розмірі – 100%.

Подібних порушень на державних підприємствах Міноборони Рахункова палата виявила чимало. На жаль, вони залишаються лише в полі зору громадськості, тоді як органи правопорядку вперто ігнорують більшість із них.

Під час аналізу актів Рахункової палати щодо підприємств Міністерства оборони та використання ними коштів аналітики StateWatch виявили інформацію про 47 порушень, що підпадають під ознаки кримінальних.

Подібних порушень могло бути більше, але два підприємства, які Рахункова палата планувала перевірити, працівники відомства просто не знайшли. Йдеться про "Канон" та "Південь-Ольвія". Аудит також не вдалося провести на Макарівському заводі залізобетонних виробів. Об'єкт не працює, первинні документи, фінансова та бухгалтерська звітність відсутні, а майно занедбане.

Органи правопорядку відкрили кримінальні провадження всього за чотирма випадками, які зафіксували аудитори. При цьому в Єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація лише щодо одного кримінального провадження. Сума збитків у ньому становить 115 тис грн.

Йдеться про ймовірні зловживання з боку посадових осіб держпідприємства "55 управління начальника робіт", які, не провівши конкурси на право оренди, укладали договори оренди нерухомого майна всупереч вимогам законодавства.

Це та ще одне з чотирьох проваджень було відкрите за ознаками зловживання владою або службовим становищем – стаття 364 Кримінального кодексу. Утім, як засвідчує практика, дуже рідко вдається притягти до відповідальності осіб, які обвинувачуються у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Інші два провадження відкриті за ознаками вчинення таких кримінальних правопорушень. Перше – шахрайство, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190 КК). Друге – привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК).

Водночас, доля виявлених Рахунковою палатою порушень невідома. Аби дізнатися, на якій стадії перебувають кримінальні провадження, аналітики StateWatch надіслали запити до органів, які почали в цих провадженнях досудове розслідування: два – до військової прокуратури Київського і Хмельницького гарнізонів, два – до прокуратури Харківської області.

У відповідях йшлося, що про підозри нікому не повідомляли. У Міноборони уточнюючі запити StateWatch, чи були усунені викриті аудиторами порушення, перенаправляли з одного департаменту в інший, але так і не відповіли.

Цифри, які показав аналіз актів аудитів Рахункової палати, та долі виявлених аудиторами порушень свідчать про абсолютну незацікавленість органів правопорядку використовувати у своїй роботі звіти Рахункової палати.

Отже, цю проблему вирішать реформа органів правопорядку і налагодження ефективної комунікації між ними та Рахунковою палатою.

Одним із способів покращення роботи органів правопорядку під час розслідування кримінальних правопорушень, відкритих за заявами Рахункової палати, є зобов'язання правоохоронців раз на рік або частіше публічно звітувати про стан та результати розслідувань. Публічні звіти також спростять доступ громадськості до суспільно важливої інформації.

Матеріал підготований в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".