Українська правда

Як під час кризи втриматися на плаву в нафтогазовидобувній галузі

Що відбувається на ринку видобутку нафти і газу під час кризи та як забезпечити ліквідність компаній.

Нафтогазова галузь переживає одну з найбільших криз за останні 20 років.

Рекордні запаси газу в сховищах та суттєве зниження попиту через поширення пандемії COVID-19 призвели до рекордного падіння цін на вуглеводні.

Це радикально змінило цінову кон'юнктуру на світових ринках.

Аналітичне видання Bloomberg недавно повідомило, що вперше з 2000-х років нафтові компанії-гіганти Заходу зафіксували збитки.

BP і Royal Dutch Shell заявили про списання активів на 17,5 млрд дол і 22 млрд дол відповідно. ВР може скоротити дивіденди вперше після катастрофи Deepwater Horizon. Аналітики банків, включаючи Goldman Sachs та Citigrouр, очікують скорочення виплат ВР на 30-65%, що є для неї історичним моментом.

Запозичення нафтогазового "мейджора" Exxon швидко збільшуються і з часом стануть причиною для занепокоєння. Чистий борг компанії зросте на 8,8 млрд дол у четвертому кварталі 2020 року і до 78 млрд дол – до кінця 2022 року.

Ситуація, у якій працюють нафтогазові компанії в Україні, ще гірша. Непрості геологічні умови для видобутку, складна фіскальна система з утричі завищеними ставками в розмірі 29% і постійна економічна турбулентність не сприяють розвитку одного з найбільших бюджетоутворюючих секторів.

Український сектор видобування газу і нафти у 2020 році демонструє зниження видобутку. Найбільше падіння – у державної компанії "Укргазвидобування". Приватні компанії показують помірне зростання, що є вагомим аргументом на користь необхідності зменшення державної частки у видобувному секторі.

Приватні компанії в усьому світі довели свою більшу ефективність в порівнянні з державним сектором – настав час і в Україні повернутися обличчям до приватного бізнесу. Зокрема, британська JKX Oil&Gas за результатами роботи в першому півріччі змогла збільшити загальний видобуток на 3%.

Цього вдалося досягти завдяки вчасній переорієнтації на видобуток нафти та газового конденсату. Український актив групи, СП ПГНК, збільшив виробництво цих вуглеводнів на 20%. Проте видобуток газу має негативну тенденцію: скорочення показників на 5% порівняно з тим же періодом 2019 року.

Зменшення видобутку та низькі ціни створюють несприятливі умови для подальшого розвитку сектору. Якщо ситуація з COVID-19 не покращиться і цінова кон'юнктура на вуглеводні не зміниться, такий тренд триватиме.

Основна проблема нафтової промисловості – низька ціна, яка впливає на маржинальність бізнесу. Кілька показових цифр від Rystad Energy: якби ціна нафти марки Brent перевищила 100 дол за бар, то видобувати близько 90% світової нафти можна було з рентабельністю капіталу не менше 10%.

Проте зараз Brent коштує трохи більше 40 дол. Тобто близько половини світових запасів нафти занадто дорогі для видобутку. Shell очікує, що барель нафти буде коштувати 40 дол у 2021 році та 50 дол – у 2022 році.[BANNER1]

ВР прогнозує, що з 2021 року Brent буде коштувати в середньому 55 дол. Отже, щоб залишатися на плаву, менеджмент компаній сектору повинен зберегти ліквідність бізнесу в період низької маржинальності та зменшених прибутків.

Здатність компанії розраховуватися за своїми зобов’язаннями та отримувати кошти за реалізовану продукцію – основа бізнесу. Є багато прикладів, як через нездатність забезпечити ліквідність можна привести компанію до краху.

Американська Whiting Petroleum, яка в останні роки була одним з лідерів на ринку сланцевої нафти, 1 квітня 2020 року оголосила про банкрутство. Не змігши виплатити 262 млн дол боргу при загальній заборгованості 2,2 млрд дол, вона вирішила передати контроль над компанією в обмін на списання боргу.

Компанія Weatherford у 2018 році була змушена продати один із своїх активів (бізнес, який надавав сервіс з гідророзриву пласту в США) фірмі Schlumberger за 430 млн дол та спрямувати їх на погашення боргу в розмірі 7,9 млрд дол.

Компанії переглянули умови угоди, передбачені в рамках оголошених раніше планів із створення СП ОneStim, та домовилися про грошову виплату за актив.

На прикладі компанії, яку я очолюю, продемонструю "базові антикризові" кроки для утримання ліквідності, які ми адаптували для українських реалій.

У 2017 році СП ПГНК перебувала у скрутному становищі: мала 45-мільйонний податковий борг, заборгованість перед підрядниками в результаті невдалої масштабної програми гідророзривів пласта (ГРП) і відсутність ліквідності.

До цього треба додати природне падіння видобутку, виснажені ліцензійні ділянки (до 80%) та неможливість здійснення капітальних інвестицій в проєкти буріння, що є запорукою подальшого розвитку будь-якої нафтогазової компанії.

Перше. У періоди, коли компанія має збільшену ліквідність, важливо готуватися до потрясінь. СП ПГНК підійшла до кризи 2020 року без дебіторської заборгованості з покупцями, мінімальним кредиторським боргом з постачальниками та мінімальним обсягом готової продукції на складах.

Відсутність дебіторської заборгованості забезпечила ефективна політика реалізації продукції (газу, нафти, СПБТ) за попередньою оплатою.

Сама материнська компанія, JKX, що мала зобов'язання з виплати бондів з 2013 року, у 2020 році вперше за десять літ позбулася всіх боргових зобов'язань, здійснивши остаточну виплату в розмірі 5,82 млн дол.

Друге. Ранжування інвестиційних проєктів. Завдяки створенню високопрофесійної команди геологів ми переглянули програму капремонтів та нового буріння. Це вирівняло ситуацію з видобутком та ліквідністю. Ми зосередилися на найменших капіталоємних та неризикових проєктах.

Третій елемент забезпечення ліквідності – вчасний кост-каттинг витрат та диверсифікація джерел фінансування, максимально ефективне використання наявних коштів та співпраця з фінансовими установами.

Поточна діяльність СП ПГНК проводиться за власні обігові кошти, проте за потреби компанія може скористатися зовнішнім фінансуванням, використовувати кредитні лінії, відкриті у банках з міжнародною репутацією.

Відносини із стабільними банками – базове завдання топменеджменту в період підготовки до криз. СП ПГНК була першим приватним нафтогазовим бізнесом в Україні, який отримав кредит від ЄБРР на 8,5 млн дол у 1996 році.

У 2003 році компанія отримала позику від Standard Bank London Limited на 7,5 млн дол. Це дозволило будувати відносини з банками. СП ПГНК співпрацює з міжнародним Credit Agricole, українськими ПУМБ та Укргазбанком.

Підбиваючи підсумки, зазначу, що бізнес може приносити прибутки в періоди криз, якщо менеджмент компаній зможе забезпечити достатню ліквідність.

Для цього йому потрібні надійні партнери, у тому числі в банківському секторі, сильна команда, знання антикризового управління та досвід його запровадження. Найголовніше – роботу над забезпеченням ліквідності необхідно розпочинати до настання кризового моменту.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
видобуток нафта газ криза