Чи може Київводоканал напоїти водою жителів передмістя

Ідея об'єднання Києва та передмістя не нова.

Свого часу навіть був розроблений генплан, який передбачав збільшення площі столиці України удвічі.

Проте тоді не врахували опору місцевих депутатів, яких, на відміну від жителів міст та сіл області, об'єднання зусиль не цікавило.

До того ж, Київ не провів роз'яснювальної роботи в регіонах, тому цю ідею не сприйняли. З тих пір було ще кілька спроб реалізувати задум у різних формах.

Зараз ідея еволюціонувала в концепцію створення київської агломерації.

Якщо спроба розширення кордонів Києва сприймалася як поглинання населених пунктів і була приречена на невдачу, то ідея агломерації життєздатна завдяки збереженню спроможності органів місцевого самоврядування здійснювати управління суттєвою часткою публічних справ в інтересах населення.

Об'єднання Києва та передмістя неминуче через збільшення будівництва у містах-супутниках та приріст населення. Як наслідок, посилюється взаємний вплив та виникають додаткові потреби: транспортні, освітні, медичні, комунальні.

Питання забезпечення водою та каналізацією є одним з нагальних для Київської області. Якщо проблема водопостачання більш-менш вирішується за допомогою артезіанських свердловин, то з каналізацією все набагато складніше.

Новобудови зливають нечистоти у вигрібні ями, а потім їх вміст вивозять асенізаційні машини. Добре, якщо на зливні пункти "Київводоканалу", проте часто асенізатори скидають стоки в найближчі ставки та посадки. Це екологічна катастрофа в майбутньому. Кримінальні справи не вирішують проблему.

Більшість річок області забруднюється фекальною каналізацією та стічними водами підприємств. Саме тому вони нагадують коктейль з таблиці Менделєєва. До того ж, значна кількість очисних споруд використовує застарілі технології.

Не все ідеально і з водопостачанням. Артезіанська вода зазвичай не потребує додаткового очищення і знезараження. Проте є непоодинокі випадки псування вод більш високих водоносних горизонтів, коли забруднення виникає в результаті інтенсивної господарської діяльності та безконтрольного буріння свердловин.

Ще більшої актуальності набуває екологічне питання у зв'язку з кліматичними змінами та збільшенням антропогенного навантаження на природу.

Пригадаймо про забруднення нафтопродуктами підземних вод у місті Узині Київської області. На державному рівні була ухвалена програма забезпечення жителів водою. Почалося будівництво двох ниток водоводів і групових водопровідних мереж. Проте через брак коштів роботи не завершилися.

Якість питної води повинні постійно контролювати лабораторії, але з цим в області виникають проблеми. Крім того, артезіанську воду варто берегти, це безцінний ресурс, яким нагородила нас природа. В історії вже були випадки, коли доводилося повністю відмовлятися від річкової води і переходити на підземну.[BANNER1]

Зараз до системи централізованого водопостачання Києва приєднано десять населених пунктів області, до системи централізованого водовідведення — 18. Охочих приєднатися — набагато більше. "Київводоканал" має потужності, щоб забезпечити якісними послугами не тільки киян, а й жителів прилеглих територій.

Дніпровська водопровідна станція працює на 30% можливостей, Деснянська — на 60%. Бортницька станція аерації може приймати додаткові стоки і вийде на новий рівень очищення після масштабної реконструкції, що триває.

Однак за багатьма напрямками нема водопровідних та каналізаційних мереж, що з'єднали б Київ і передмістя. "Київводоканал" має багато напрацювань щодо будівництва та реконструкції водопроводів і колекторів у Київській області.

Наприклад, є розуміння розвитку Києво-Святошинського району, що активно забудовується. Там необхідно завершити спорудження каналізаційного колектора, прокладеного по кільцевій, що дозволить приєднувати нових абонентів. Потреба району у воді невдовзі сягне 100 тис куб м на добу, і її потрібно кудись зливати.

Є напрацювання з водозабезпечення та каналізування півночі столичного регіону. Цікавий, зокрема, проект створення нового водозабору на острові Великий поряд з Вишгородом. Там є штучна затока з якісною водою та піском, які можна використовувати як природній фільтр, заощаджуючи на реагентах.

Виявили бажання приєднатися до каналізаційних мереж Києва населені пункти Броварського, Бориспільського, Обухівського районів. Отже, поступово всі доходять до думки про те, що без каналізації немає цивілізації.

За останні п'ять років "Київводоканал" отримав понад 50 звернень від забудовників області про приєднання до водопровідних та каналізаційних систем Києва. Ми вирішуємо ці питання локально, однак потрібен системний підхід. За умов агломерації територій усі процеси проходять набагато швидше і простіше.

Необхідно напрацювати концепцію розвитку агломерації для всіх районів області та обрати найактуальніші проекти: транспортні, медичні, соціальні, екологічні. У рамках цих процесів "Київводоканал" готовий презентувати своє бачення.

Наприкінці 2017 року Київська міська рада підтримала проект про створення місцевої асоціації "Київська агломерація". Є в нас закон "Про співробітництво територіальних громад", який створює правове поле для спільних проектів.

Для їх реалізації потрібна політична воля керівників територіальних одиниць. Зараз є розуміння з боку столичної влади та низки населених пунктів області.

Процес об'єднання та створення київської агломерації неминучий. Такий шлях пройшли всі мегаполіси розвинутих країн. Якщо хочемо жити і працювати в умовах сталого розвитку, якщо прагнемо забезпечити комфортне та безпечне життя майбутнім поколінням, мусимо забути містечкові інтереси й об'єднуватися.