Споживчий кошик українця: дешевше не буде

Усе частіше в супермаркетах можна зустріти людей, які купують дуже дешеву продукцію — акційну та з майже вичерпаним строком придатності.

Минулого року в Україні відбулось підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, з 2018 "мінімалка" становить 3723 гривень. Прожитковий мінімум — 1700 гривень. Проте все одно залишається багато українців, які живуть вкрай скромно — на межі бідності чи навіть за нею.

Споживчий кошик, який лягає в основу визначення рівня прожиткового мінімуму, має переглядатись раз на п'ять років, і останній раз уряд це робив у 2016 році.

Здебільшого до складу кошика входять м’ясні продукти, фрукти, овочі, крупи, а також ряд інших товарів і послуг. І хоча склад кошику не змінювався уже більше року, цього точно не можна сказати про її вартість.

Офіційна статистика, звіти профільних компаній, а також похід в магазин людини з хорошою пам'яттю — все це нам підказує, що минулого року продукти харчування коштували значно дешевше.

Найбільше за 2017 рік змінилася ціна на м'ясо і молочні продукти. В середньому, зростання становило більше 25%. Для свинини і яловичини — близько 30%. Це пов'язано із скороченням поголів'я великої рогатої худоби, яке відбувається в Україні не перший рік.

Звичайно, дотації покликані якось вплинути на це — в 2018 році уряд вводить доплати аграріям на голову худоби, а також часткову компенсацію при будівництві ферм. Але важко уявити, що це спрацює швидко і в потрібному обсязі, щоб до кінця року ми не отримали ще +15-20% до ціни м'ясо-молочних продуктів.

Також подорожчало багато круп, включаючи рис. Зате дешевшою стала гречка. У 2018 році є дуже великі передумови до того, щоб ситуація збереглась. Сьогодні у нас є пристойні запаси гречаної крупи і цукру. Тому ціни на них, як мінімум, не повинні рости. Рис та інші крупи навпаки можуть подорожчати — від 5 до 15% в річному вираженні.

Дуже важко дати однозначний прогноз по фруктам і овочам. Останнім часом в Україні спостерігається нетипова ситуація з кліматом. Наприклад, може бути дуже тепла зима і, як результат, рання вегетація багатьох груп рослин. Зате потім сприятлива погода змінюється весняними заморозками.

В цілому комфортне за температурним режимом літо на початку серпня ставить температурні рекорди, які супроводжуються сильною засухою. В таких умовах висловлювати припущення щодо врожаю досить важко — все може змінитися за лічені дні заморозків або пікової спеки.

Однак, якщо припустити, що в цілому ситуація буде аналогічна до 2017 року, то ми отримаємо зростання сезонної ціни на фрукти та овочі від 15% до 40%. На 15% зросте вартість овочів і фруктів з хорошим урожаєм просто з урахуванням показника інфляції. Збільшення до 40% торкнеться тих продуктів рослинництва, які постраждають від погодних сюрпризів.

Але, що ми знаємо майже напевно, так це те, що продукти харчування традиційно подорожчають до Великодня. В основному зростання ціни торкнеться м'яса, яєць і овочів. Зате після свят можливий навіть спад за деякими позиціями. Або, як мінімум, відсутність подальшого серйозного зростання аж до середини літа.

Сезонні фрукти та овочі будуть поступово дешевшати.

Часто Україну порівнюють з ринками країн Європейського Союзу. Проте не варто займатись маніпуляціями і говорити, що ціни на їжу в Україні і в ЄС рівні.

Очевидно, якщо взяти одну і ту саму мережу супермаркетів і однакові продукти без промоакцій, і порівняти з тією ж Австрією, ми отримаємо різницю не менше, ніж вдвічі по курятині, втричі по хлібу і випічці, удвічі — по чаю/каві. Свинина або яловичина будуть відрізнятись взагалі в три-чотири рази і більше.

Варто розуміти, що порівняння цін поза контекстом мало що дає. Важливо інше — після купівлі приблизно схожого набору продуктів з середньої зарплати у німецької сім'ї з двома працюючими дорослими і двома дітьми залишиться не менше 80% грошей — на житло, заощадження, подорожі, освіту та розваги.

А ось українська сім'я тільки на їжу буде змушена витратити 70-80% своїх коштів.

Для поліпшення ситуації нам необхідно, з одного боку, підвищувати продуктивність праці громадян, виводячи результати їх роботи в сегменти з високою доданою вартістю, а також вживати заходи щодо стримування цін, але діяти виключно ринковими методами.

Один із способів, як нам боротися з постійним зростанням цін на їжу — мотивувати фермерів самостійно реалізовувати власну продукцію населенню. Багато де в Європі, наприклад, популярним є формат ярмарок, на яких аграрії продають власноруч вирощені м'ясо, молоко, яйця, овочі і фрукти.

Причому ціни на таких ярмарках майже завжди нижчі, аніж в супермаркетах. Та у нас ситуація зовсім інша. За рідкісними винятками, фермерські продукти займають найвищий сегмент, розрахований на дуже заможних українців.

Звичайно, вже зараз натуральні продукти представлені в супермаркетах та окремих магазинах. Проте здебільшого їх ціна залишається доволі високою, навіть незважаючи на те, що останніми роками тільки зростає тенденція до популяризації еко-продуктів серед населення.

Сьогодні в тому числі не дуже багаті громадяни прагнуть купувати продукти, вирощені в гарних умовах та без додавання великої кількості пестицидів та нітратів.

А тому люди йдуть на іншу крайність та купують домашню продукцію на стихійних ринках, куди її привозять селяни. Проте там торгівля часто відбувається із землі, без дотримання навіть мінімальних санітарних норм.

Насправді, вирішити цю дилему не так вже і важко. Для цього, з одного боку, необхідно зробити прозорою і некорупційною процедуру отримання невеликими с/г виробниками ліцензій на свою продукцію.

Таким чином ми усуваємо серйозний бар'єр між фермером і широким колом покупців. Другий крок — створення місць для проведення с/г ярмарок, в тому числі на постійній основі. І тоді досить широкий пласт виробників вийде на ринок.

До речі, в Києві такі ярмарки практикують, коли в кожному районі раз на місяць селяни можуть привозити та продавати власну продукцію.

Та ціну на продукти можна знизити і глобально. Сьогодні багато фермерів вкрай незадоволені вартістю, за якою їм приходиться здавати молоко та м'ясо великим переробникам. І вони з радістю позбавляться посередників і будуть напряму реалізовувати товар споживачам, як тільки виникне реальна можливість для цього.

Споживчий кошик для простого українця може стати дешевшим. Для цього мають діяти довгострокові програми підтримки і дотацій для фермерських господарств, а також програми сприяння виходу селян на ринок. І тоді люди зможуть дозволити собі якісні та натуральні харчі за нормальними цінами.