Купуй дорожче, плати "своїм": про суть одного "патріотичного" законопроекту

Так, це не жарт. Це назва законопроекту, за який Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики рекомендує голосувати в першому читанні за основу.

І скільки б не попереджали про порушення міжнародних угод можливими законотворчими новаціями, скільки би не вказували на необхідність зняти законопроект з порядку денного, автори наполягають: "Наш закон не порушує ні міжнародних зобов’язань, ні принципів конкуренції".

Давайте розбиратися. Законопроект № 7206 з’явився на сайті парламенту в середині жовтня. Відповідно до процедури, Головне науково-експертне управління тиждень тому підготувало Висновок.

Маю сумніви, що автори законопроекту та члени Комітету його читали. Якщо не знайшли часу на це, то навіщо взагалі утримувати науково-експертне управління при ВР? Адже, виглядає так, що на їхні висновки всім наплювати. А вони критичні (попри схвалення концепції законопроекту в цілому) і варті уваги, як на мене!

Пропоную ознайомитися нижче з головними аргументами експертів ВР та моїми зауваженнями до окремих положень.

Перше. Популістська назва законопроекту. Управління рекомендувало змінити назву. Адже вона не відповідає  "правилам оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки". Це не назва законопроекту, це гасло з агітаційного ролику політичної партії! Як на мене, це чистої води популізм.

Друге. Складна формула та нові довідки від учасників. Новаціями законопроекту є формули, за якими мають рахувати "Приведену ціну". Цікаво, автори законопроекту хоч уявляють як це все обчислити і бути впевненим в тих цифрах?

Замовники та учасники, які читають цю колонку — зверніть увагу на формули і уявіть кількість довідок, які вам доведеться збирати та подавати для підтвердження змінних цієї формули!

До вашої уваги порядок розрахунку "коефіцієнта локалізації предмета закупівлі":

Клв=(C1*К1+C2*К2+C3*К3+C4*К4+C5*К5+C6*К6+C7*К7)/Cр.

Вам уже цікаво? Не менш цікавими є змінні цієї формули. Наприклад:

C1 — вартість сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі (гривень).

C2 — заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі (гривень).

C3 — амортизація основних засобів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі (гривень).

C4 — витрати на оренду земельних і майнових паїв, будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі (гривень) та ін.

Управління у Висновку також висловило зауваження щодо складності формул та необхідності наведення прикладів для їх обрахунку.

Зокрема, є зауваження до показника "К2 — коефіцієнт локалізації робочої сили, яка може бути безпосередньо віднесена до конкретного предмета закупівлі, який становить: якщо робітник резидент України — 1, якщо робітник нерезидент — 0,5" (ч. 3 оновленої статті 28 Закону).

У даному випадку потребує роз'яснення випадок, коли робітниками, зайнятими у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі, одночасно є резиденти і нерезиденти".

Тобто, питання вибору того чи іншого коефіцієнта та показника на практиці може стати викликом як для замовника, так власне і для учасника. "Фахівці ж з корупційних схем" в публічних закупівлях у цій невизначеності навпаки, одразу побачать "неоране поле" для маневру.

Третє. Нові невизначені терміни в публічних закупівлях. Законопроектом запроваджено новий термін в публічних закупівлях, а саме "предмет неспеціалізованої закупівлі". Проте, навести визначення забули.

Предметом "неспеціалізованої закупівлі" стають товари, роботи та послуги, які прямо прописані в постанові Кабінету Міністрів. Це означає, що перелік товарів, робіт і послуг, які не потраплять до цієї постанови, або їх туди забудуть включити навмисно, будуть закуповуватися за визначеними у законопроекті формулами.

Застосування таких формул дозволяє виграти учаснику, пропозиція якого вища по ціні, але має перевагу завдяки значенням показників з формули, зокрема "місцевої складової".

Управління у своєму Висновку вказало на доцільність визначити сутнісні ознаки поняття "предмет неспеціалізованої закупівлі", які забезпечили б розкриття його змісту, а також критерії, за якими Кабінет Міністрів формував би відповідний перелік.

Четверте. Обов'язковість попередньої оплати для певного роду закупівлі. Законопроект №7206 передбачає, що при закупівлі товарів, робіт чи послуг, що не є "предметом неспеціалізованої закупівлі", замовник у договорі про закупівлю передбачає попередню оплату предмета закупівлі.

Виглядає як ще один бонус після "місцевої складової" для "своїх" підприємств. Хоча, попередня оплата і так передбачена діючим законодавством.

П'яте. Посилання на стару редакцію Угоди про державні закупівлі. Але більш цікавим є посилання на стару редакцію Угоди про державні закупівлі у Пояснювальній записці до законопроекту. Управління у своєму Висновку звертає на це увагу.

Так, "у даному випадку наводиться стара редакція зазначеної статті, яка зазнала суттєвих змін у зв’язку з прийняттям Протоколу про внесення змін до зазначеної Угоди, вчиненого 30 березня 2012 року. Відтак внесена законодавча пропозиція, на наш погляд, з метою запобігання можливим ризикам, потребує додаткового обґрунтування в контексті вимог оновленої Угоди".

І дійсно, якщо ознайомитися з новою редакцію - Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі — зокрема, статтею IV , все стає зрозумілим. Там йдеться про заборону преференцій.

Більше того, в Преамбулі переглянутої угоди про державні закупівлі зазначено, що сторони цієї угоди визнають, що заходи стосовно державних закупівель не повинні розроблятися, прийматися або застосовуватися в такий спосіб, щоб захищати вітчизняних постачальників, товарів або послуг, чи дискримінувати іноземних постачальників, товари або послуги.

Дуже шкода, що автори законопроекту не знають про діючі міжнародні угоди України, які забороняють дискримінацію та надання переваг місцевим постачальникам. До речі, саме на цьому наголошував перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов на засіданні Комітету, проте, автори законопроекту не хотіли чути цього.

Шосте. Заборона участі на 90 днів. Останнім цвяхом у труну відкритості та прозорості закупівель може стати пропозиція позбавити права подавати тендерні пропозиції через електронну систему закупівель учасникам строком на 90 календарних днів, якщо підтвердиться факт зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.

З одного боку, пропозиція може виглядати логічною. Проте, по-перше, жодних механізмів як це буде реалізовано, законопроект не пропонує.

По-друге, тут є потенційні корупційні ризики, які можуть негативно вплинути на сферу публічних закупівель в цілому. Ці ризики, перш за все, полягають в можливості маніпулювати термінами "недостовірність" та "суттєвість" при визначені результатів процедури. То як будемо "суттєвість" міряти?

Підсумовуючи, законопроект №7206 це зелене світло для виграшу у тендерах із завищеними цінами великими "обраними" підприємствами під гаслами популізму.

Якщо на підтримку даного законопроекту знайдеться 226 голосів, держава буде переплачувати наші з вами кошти. А "свої" підприємства втратять мотивацію до розвитку, покращення якості продукції та модернізації своєї виробничої бази. Адже перемагатимуть із завищеними цінами за рахунок "Приведеної ціни" та "коефіцієнту локалізації предмета закупівлі".

Як вам такий економічний "патріотизм"?