Чи потребує деревообробна галузь підтримки

Недавно Петро Порошенко заявив про необхідність стимулювання розвитку деревообробки з виготовленням продукції з високою доданою вартістю.

Він зазначив, що темпи розвитку галузі не відповідають вимогам часу.

Президент наголосив на необхідності проаналізувати ефективність дії мораторію на експорт деревини, оскільки з припиненням вивезення лісу не відбулося різкого зростання завантаження українських деревообробних підприємств.

Комітет деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес-асоціації вітає чітку та прогресивну позицію президента щодо підтримки вітчизняної деревообробки. Але, на думку компаній-членів комітету, мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів оцінювати ще надто рано.

Запроваджений восени 2015 року мораторій поширився на всі породи лісу лише з 1 січня 2017 року. Отже, минуло недостатньо часу для оцінки його ефективності.

При цьому вже зараз є певні позитивні зрушення. За інформацією представників галузі, вкладено понад 100 млн євро інвестицій у створення та розширення виробництв. Більшість нових виробництв перебуває на етапі пуску й наладки.

Таких інвестицій могло бути набагато більше, якби з першого дня введення мораторію влада регулярно не заявляла про необхідність його скасування. З огляду на це деякі інвестори, навіть маючи підготовлені майданчики, не будують підприємства в очікуванні, що мораторій ось-ось скасують.

Так, мораторій є дискусійним питанням. Він має і прихильників, і противників. Вагомий аргумент останніх — запровадження мораторію не відповідає зобов'язанням, взятим Україною в рамках міжнародних угод.

Запровадження мораторію було чи не єдиним кроком, покликаним припинити незаконне вирубування деревини, забезпечити сировиною вітчизняних виробників та переорієнтувати експорт з деревини на продукцію з високою доданою вартістю. Європейські країни використовують для цього більш ринкові інструменти.

Наразі попри дію мораторію, деревообробники скаржаться на нестачу ресурсу. Державні лісогосподарські підприємства значно зменшили вирубки, що спричинило дефіцит сировини для українських лісопильних виробництв.

Гостро відчувається дефіцит фанерної сировини. Підприємства простоюють або працюють упівсили. Тимчасом експорт ділової деревини не припинився, а триває під виглядом інших матеріалів, наприклад, дров, на які не поширюється мораторій.

Погіршує ситуацію відсутність інформації про плани лісгоспів. Недавно запроваджена система електронних торгів деревиною незручна: купівля сировини на аукціонах технічно складна і часто неможлива.

Один лише мораторій не вирішить всі проблеми деревообробної галузі. Є аспекти, які перебувають за межами його впливу. За відсутності стабільного доступу до сировини діяльність підприємств неможлива навіть в умовах дії мораторію.

Чому так сталося? Вочевидь, однією з головних причин є відсутність у держави стратегічного бачення як розвитку лісового господарства, так і деревообробної промисловості, а також постійні намагання отримати максимальний ефект в короткостроковій перспективі від продажу деревини.

Крім того, згадані галузі тісно пов'язані. Планувати розвиток та оцінювати їх ефективність слід у комплексі, не обмежуючись обсягами заготівлі та продажу деревини. Треба розуміти, який ліс і для кого ми вирощуємо. З розумінням цього прийде й розвиток деревообробної промисловості та лісового господарства.

За наявності у деревообробних підприємств сировини вони будуть нормально працювати, створювати робочі місця, сплачувати податки та залучати інвестиції.

Враховуючи це, важливо ухвалити державну стратегію розвитку лісопромислового комплексу, спрямовану на раціональне та ефективне використання деревини. Документ повинен враховувати об'єктивні потреби ринку та інтереси виробників.

Це дозволить державі робити ставки на виробництво продукції для внутрішнього та світового ринків, забезпечити стабільний дохід підприємств та позитивний соціально-економічний ефект для держави в цілому.