Hilton чи Google? Який шлях вибирає Україна

Нещодавно мені випала честь бути учасником експертного обговорення проекту "Цифрова адженда України — 2020", проведеного за участю та підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та компаній — лідерів цифрової галузі.

Цей проект спрямований на максимально повне й масштабне залучення сучасних цифрових технологій для комплексних реформ в Україні.

Коротко про те, якими є виклики нашої країни і куди нам треба рухатися.

Від ресурсної економіки до економіки знань

Якщо розглянути структуру економік розвинених країн світу, можна побачити, що переважну частину ВВП у них становить сфера послуг. Наприклад, у США частка сільського господарства у ВВП — 1,1%, промисловості — 19,4%, а решта, 79,5%, надходить із сфери послуг, яка і є виробником цифрових рішень.

Американська промисловість одна з найсильніших у світі. За даними світового індексу промислової конкурентоспроможності GMCI-2016, вона поступається лише Китаю, але в найближчі роки експерти прогнозують перехід США на перше місце.

Те, що частка сфери послуг значно переважає частку промисловості, свідчить про величезний вплив сфери послуг і значення її продукту в сучасній економіці.

До сфери послуг, звісно, належить не тільки ІТ-індустрія — вона складається з багатьох галузей. Проте характерним для них є те, що вони передусім спираються не на засоби виробництва, а на інформацію, яка у пост-індустріальному суспільстві коштує значно більше, ніж сировина чи продукти промисловості.

Наприклад, один лише бренд — американська телекомунікаційна компанія AT&T — коштує 87 млрд дол, що майже дорівнює обсягу ВВП України — 93,5 млрд дол.

Розвиток технологій є ключовим фактором формування прибутку в сучасній економіці. Тому стратегія розвитку країни, яка прагне досягти економічного зростання, повинна будуватися навколо застосування таких технологій та знань.

Успішними стають не ті країни, що мають багато ресурсів та заводів, а ті, що розвивають науку та освіту і застосовують цифрові технології.

Щоб залучити більше мізків до роботи на свою економіку, провідні країни змагаються за талановиту молодь, пропонуючи їй освітні та соціальні програми. Така стратегія дозволяє країнам розвиватися і створювати додану вартість.

Наприклад, Сергій Брін народився у Москві, але, переїхавши з батьками до США, заснував там компанію і сьогодні найдорожчий бренд світу Google приносить чималий прибуток економіці Сполучених Штатів.

Як працює "цифровізація"

Говорячи про цифрові рішення, люди часто уявляють щось складне і заплутане: роботів, що керують підприємствами, чи суперкомп'ютер, котрий вирішує всі проблеми людства. Люди не помічають, як "цифровізація" проникає у всі сфери життя і робить звичайні речі простими та зручними.

"Цифровізація" — це не тільки створення смарт-заводів, штучного інтелекту чи доповненої реальності. Це й електронний документообіг, електронний банкінг, електронні урядові послуги, тобто вдосконалення явищ нашого життя.

Зараз навряд чи хтось може уявити життя без банківських карток, хоча ще кілька десятків років тому не існувало самого поняття електронних грошей.

Ми замовляємо в інтернеті послуги, меблі, одяг та їжу, розраховуючись електронними грішми, читаємо електронні книжки, підписуємо електронні петиції і навіть черги в державних установах — таке звичне явище — витісняються наданням послуг в режимі онлайн або за електронними чергами.

Обчислювальна здатність одного старенького комп'ютера дає змогу аналізувати та обробляти величезний потік даних, що спростило різні процеси у багатьох сферах.

Наприклад, бухгалтерський облік, який ведеться у кількох файлах Excel одним бухгалтером, потребував би роботи цілої групи бухгалтерів, які би вручну шукали дані, заповнювали таблиці та робили помилки через неуважність і втому.

Пошук інформації — від адреси найближчої перукарні до праць філософів-позитивістів мовою оригіналу — можна здійснити вдома через пошукові системи. Просто уявіть, яких зусиль коштував би цей процес без інтернету.

Цифрова трансформація дозволяє малим стартапам за лічені роки вибитися у лідери ринку, заробляючи, створюючи додану вартість і змінюючи життя людей.

Наприклад, мережа готелів Hilton, яка існує 95 років, представлена в 92 країнах і має 685 тис кімнат, оцінюється 24 млрд дол. У той же час популярний сервіс бронювання житла Airbnb, що існує лише шість років, оцінюється 13 млрд дол, але пропонує своїм користувачам 1 млн варіантів житла у 193 країнах світу.

Тобто мережі фешенебельних готелів з всесвітнім ім'ям знадобилося майже століття, аби бути представленою у 95 країнах, а шестирічна компанія вже представлена майже у всіх країнах завдяки використанню цифрових технологій.

Два шляхи для України

Реалії ставлять перед Україною низку комплексних завдань, від швидкості та ефективності вирішення яких значною мірою залежить майбутнє нашої держави.

Серед них — проведення реформ, створення робочих місць, формування нового геополітичного курсу, припинення війни, повернення окупованих територій. Ці завдання слід вирішувати в умовах браку часу і коштів, а також послаблення міжнародної допомоги на фоні президентських виборів у США та Франції.

Очевидно, що ефективність вирішення цих проблем значною мірою залежить від того, який інструментарій буде використовувати наша держава.

Глобально є два види інструментів. Перший полягає у використанні традиційних інструментів, які ґрунтуються на покращенні чинних систем та методів. Другий передбачає використання іноваційних інструментів, що базуються на новому баченні, нових технологіях і ведуть до створення нових явищ.

Успішне майбутнє — за використанням саме трансформаційних інструментів. Трансформаційні зміни дозволять досягати цілей швидше, ефективніше і дешеве, так, як Airbnb змогла досягти того, що залишилося недосяжним для мережі Hilton.

Велику роль у цій трансформації України відіграватимуть саме цифрові технології, поширюючись в економіці, політиці і суспільстві.

"Цифровізація" пришвидшує економічні та соціальні процеси, робить їх більш якісними. Залучення цифрових технологій у державний сектор привабливе не тільки тим, що додає прозорості у здійснення владних повноважень державними структурами, а й тим, що робить це здійснення ефективним і швидким.

Реформа державних закупівель в Україні, що відбулася завдяки "цифровізації", зробила закупівлі прозорими і суттєво зменшила рівень корупції. Крім того, участь у державних тендерах стала простішою, завдяки чому до них приєдналося чимало учасників-підприємств різних розмірів, форм організації чи сфер діяльності.

Крім того, застосування цифрових рішень дає змогу говорити і про розвиток інклюзивності громадян у державні та економічні процеси, що сприяє формуванню громадянського суспільства та демократичних традицій, стимулює розвиток економіки, пришвидшує будь-які процеси, що і відбулося у випадку з ProZorro.

Створення продукту, спрямованого на "цифровізацію" життя, об'єднує різні соціальні групи, надає їм рівні можливості і допомагає долати соціальну нерівність.

Наприклад, ейджизм — обмеження діяльності людей через їх вік — майже зник в ІТ-галузі. Існує багато неповнолітніх, які завдяки відкритим джерелам оволоділи навичками, які роблять їх компетентнішими за більшість дорослих.

Так, Apple неодноразово наймала підлітків, які демонстрували надзвичайні навички в роботі з iOs. На жаль, ситуація з протилежним боком ейджизму — дискримінацією літніх людей — залишається актуальною. Однак це не катастрофа, а всього лише виклик для розробок майбутнього.

"Цифрова адженда України — 2020" підтримується як владою, що свідчить про пріоритетність напряму в економічній політиці, так і бізнесом, який прагне вдосконалювати власний ринок і створювати ефективний, конкурентний продукт.