Пенсійна реформа: монологи влади

Спочатку виникла ідея написати про пенсійну реформу спокійно, професійно і конструктивно. Проте стаття віце-прем'єра Сергія Тігіпка та його виступ в телевізійному ефірі пробудили зовсім інші почуття і бажання.

Бажання просто розповісти правду про пенсійні ініціативи влади та їх наслідки, які, на жаль, замовчують урядовці. Тому про "конструктив" - якось іншим разом.

Основна проблема нинішньої влади при проведенні пенсійної реформи - відсутність довіри з боку суспільства до тих методів, що нині запропоновані як панацея від всіх проблем пенсійної системи України.

Дивуватися такій реакції українців годі. Адже, провівши всю свою передвиборчу кампанію і прийшовши до влади на хвилі "дикого" популізму, обіцяючи захмарні зарплати і пенсії, зараз дуже важко обґрунтовувати підвищення зовсім інших параметрів - пенсійного віку та страхового стажу.

Можливо, якби протягом останнього року урядовці провели щирий і відвертий діалог з суспільством, підґрунтя для проведення реформ було б іншим. Більшість громадян глибоко впевнена, що пенсійну реформу в Україні потрібно проводити негайно, проте діалог з науковцями та експертами у влади явно не виходить.

Широко розрекламоване "обговорення пенсійної реформи" перетворилося на монолог влади. Справді, непросто дискутувати, коли тебе не чують.

Важко вести діалог ще й через те, що з преси, інтернету і телебачення від представників уряду щоденно лунає неправда про заходи, які пропонуються під виглядом пенсійної реформи. Що в такому разі робити експертам?

Ловити владу на брехні чи діяти у межах "конструктивного діалогу", заплющуючи очі на невідповідність слів і справ? Я лінію поведінки обрав: мовчати не можна.

Останні півроку намагаюся не коментувати тему підвищення пенсійного віку для жінок. З одного боку, моя позиція з цього питання відома, з іншого - склалося враження, що урядовці свідомо звели обговорення теми пенсійної реформи до дискусії: варто підвищувати пенсійний вік для жінок чи ні?

Не полишає відчуття повторення історії з Податковим кодексом, коли в потрібний момент на авансцену вийде президент і скаже своє категоричне "ні". Такі передчуття підтверджуються і тим, що обговорюють пенсійну реформу всі - від бабусі на ринку до власників кабінетів на Грушевського. От лише Банкова мовчить.

Проте про підвищення пенсійного віку таки доведеться сказати. Урядовці переконують, що все пройде плавно і безболісно, пенсійний вік для жінок буде зростати за рік на півроку, тобто процес розтягнеться на десятиліття.

Однак фокус в іншому: в урядовому законопроекті чорним по білому написана зовсім інша формула. Згідно з нею, пенсійний вік для жінок буде збільшено протягом п'яти років, тобто удвічі швидшими темпами!

Ми чуємо, що кожна жінка отримає "достойну" компенсацію у розмірі 2,5% пенсії за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію. Проте радості на обличчях українських жінок не видно. Щось не те, щось не складається. Де ж логіка? Підвищувати вік і надавати за це компенсацію? Який економічний ефект від цього?

Розгадка фокусу на поверхні, точніше - у тексті урядового законопроекту: компенсація за більш пізній вихід на пенсію передбачена лише жінкам 1956-1960 років народження. І все. Крапка! Для всіх, кому нині менше 51 року, жодної компенсації за підвищення пенсійного віку не передбачено.

Ще про один "компенсатор": одноразова виплата бюджетникам при виході на пенсію становитиме десять нарахованих пенсій. І нічого, що спочатку мова йшла про десять зарплат працівника, народ і цьому буде дуже радий.

Виникає питання: а чому мова йде про виплату компенсації лише бюджетникам? А що робити працівникам інших сфер? Хіба не дивно, що уряд, декларуючи побудову більш справедливої пенсійної системи, посилює таку несправедливість?

Не люблю вступати в заочну полеміку, проте не можу не відреагувати на заклик Сергія Тігіпка говорити мовою фактів, а не емоцій. На п'ятничному ефірі віце-прем'єр вимагав від опонентів підтвердити фактами тезу про те, що реформа буде проведена за рахунок малозабезпечених пенсіонерів.

"Ніхто не постраждає, крім державних службовців", - переконував він.

Постраждають, Сергію Леонідовичу, ще й як постраждають! І постраждають саме ті люди, які виходять на мізерні пенсії - 750-2000 гривень! Всі ті, хто буде виходити на пенсію згідно з урядовою версією закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а це біля 90% всіх майбутніх українських пенсіонерів.

Факти? Прошу дуже. Пенсія, яка призначається за цим законом, має дві складові. Перша - загальна формула розрахунку пенсії, друга - надбавка за понаднормовий страховий стаж. Урядовий законопроект зменшує обидві складові пенсій громадян.

Перше. Для обрахунку пенсій пропонується брати середню зарплату не за останній рік, як зараз, а за останні три роки.

В цифрах ця зміна виглядає так: середня зарплата за 2010 рік становить 2 тисячі гривень, а за останні три роки - 1 747 гривень! Відтак, база для обрахунку пенсій буде зменшена щонайменше на 250 гривень, а це 125 гривень "чистої" пенсії.

Друге. Пропонуючи підвищити на десять років страховий стаж для отримання повної пенсії за віком - 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, уряд на десять років зменшує понаднормовий стаж кожної людини, за який передбачена окрема надбавка до пенсії. Її вартість - 75 гривень за десять років понаднормового стажу!

Виходить абсурдна ситуація. Урядовці заявляють, що будуть стимулювати людей працювати довше і легально сплачувати внески. Так який же це, вибачте, стимул, коли надбавку за понаднормовий стаж буде практично скасовано?

А що робити 55-річному чоловіку з 29-річним трудовим стажем? За чинним законом, в 60 років він отримав би базову пенсію і надбавку за дев'ять років понаднормового стажу. А за новим законом, він не лише не отримає надбавки, а зменшиться його базова пенсія, бо до 35 років стажу йому не вистачить року!

А ініціатива враховувати індивідуальну зарплату для обрахунку пенсії з 2000 року?

Це антиконституційна і повністю антигуманна пропозиція. Якщо у людини до 2000 року зарплата протягом 60 місяців була більшою, ніж зараз, то на якій підставі відмовляти їй в праві враховувати такий заробіток? Хіба вона до 2000 року не працювала легально і не сплачувала внески?

Ось вам і факти, і цифри, Сергію Леонідовичу! Ви про них не знали? Напевно, що знали, адже тоді не заявляли б про значне скорочення дефіциту Пенсійного фонду в наступні роки. 3 мільярди гривень лише на бюджетниках зекономити не вдасться, потрібен зовсім інший масив людей, інший масив нарахованих пенсій.

Що робити? Влада знає відповідь на це питання. Роблю такий висновок з виступу Тігіпка на парламентських слуханнях з питань пенсійної реформи.

Коментуючи стан справ з несправедливою системою спеціальних пенсій, він сказав, що влада вважає за недоцільне робити радикальні зміни у нарахуванні пенсій спеціальним пенсіонерам, зокрема, державним службовцям.

Мовляв, спочатку потрібно оптимізувати і упорядкувати органи влади, збільшити зарплати таким людям, а вже потім повертатися до питання більш радикального реформування пенсійної системи спеціальних пенсіонерів.

А може, застосуємо таку ж формулу і для звичайних громадян? Спочатку упорядкуємо і легалізуємо ринок праці. Потім збільшимо зарплати, і не на 9%, як у 2011 році. А вже тоді переконуватимемо суспільство здійснити непопулярні кроки.

Може, врешті-решт, влада "почує кожного"? І не лише почує, а й почне жити українськими реаліями, розмовляти з людьми однією мовою та дихати одним повітрям? Може, все-таки варто почати справжні реформи, а не своїми непрофесійними словами і діями дискредитувати їх?

Павло Розенко, експерт, перший заступник міністра праці і соціальної політики у 2005-2010 роках