Українська правда

Гральний бізнес не зник, і корупція - теж

Цивілізований гральний бізнес не вигідний нелегальним операторам і корупціонерам, але він потрібен суспільству для захисту неповнолітніх і тих, хто патологічно залежить від своєї пристрасті.

Більше року тому депутати заборонили в Україні один з самих суперечливих і корупційних видів бізнесу - гральний, створивши "годівницю" для чиновників різних рівнів і відомств.

Сьогоднішні публічно озвучені ініціативи влади, покликані регулювати гральну сферу в Україні, виглядають спробами закріпити статус-кво.

Недоотримані у бюджет гроші виглядають дрібницею в порівнянні з неконтрольованим зростанням корупції і диким функціонуванням тіньових гральних закладів, які в такому вигляді представляють загрозу суспільству і державі. Кому вигідна така ситуація?

Часи "сухого закону" в США не змогли побороти пристрасть американців до спиртного. Але саме на контрабанді і торгівлі алкоголем зросла організована злочинність і розквітла корупція у державних органах. Зрештою, держава вирішила, що краще дозволити і контролювати, ніж заборонити і повністю втратити контроль.

Сьогодні видно, що українські законодавці наступили на ті ж граблі, що й американці. Минуло вже більше року, і всі жителі великих і малих міст знають, що зали гральних автоматів нікуди не пропали - вони перетворилися на "інтернет-клуби", "віртуальні казино", а то й просто в заклади без вивісок. Все працює, не дивлячись на заборону.

Галузь, яка щороку давала 700 мільйонів гривень на рік у вигляді плати за ліцензії та стільки ж у вигляді патентів, перестала існувати - частина бізнесменів перекваліфікувалася, частина пішла у "сіру" зону інтернету.

Гроші, як і попит на азарт гри, нікуди не ділися - тепер ці потоки контролюють порушники закону і корумповані чиновники.

Замість цивілізованого грального бізнесу з контролем над фінансовими потоками і відомими у всьому світі обмеженнями - за місцем розташування залів, по допуску до закладу, за розміром залу і ставок - держава дає можливість заробляти "тіньовикам" і їх "даху".

Цивілізований гральний бізнес не вигідний нелегальним операторам і корупціонерам, але він потрібен суспільству для захисту неповнолітніх і тих, хто патологічно залежить від своєї пристрасті.

Так, британський закон "Про азартні ігри" від 2005 року в першій же статті встановив, що "регулювання здійснюється з метою неприпустимості зрощування грального бізнесу з криміналітетом; забезпечення чесної гри; захисту дітей та інших незахищених верств населення від втягнення в азартні ігри".

Останнім часом були озвучені пропозиції виконавчої влади дозволити тільки казино в курортних містах і готелях до "Євро-2012". Поспішні і необдумані дії влади у цій сфері, схоже, стають тенденцією.

У травні 2009 року одномоментно була знищена галузь, яка давала роботу 200 тисячам людей, тепер пропонується легалізувати тільки певний вид грального бізнесу для наповнення бюджету під "Євро-2012". Але чи вирішить це проблему взаємовідносин грального бізнесу і суспільства?

У США, де гральний бізнес присутній в різних формах у всіх штатах, окрім двох, інтереси гравців розподіляються наступним чином: 74% грають у ігрові автомати, 14% - карткові ігри, 7% - кістки, і лише 5% - традиційну рулетку.

Люди віддають перевагу ігровим автоматам через простоту правил, відсутність тиску з боку круп'є - як у випадку з рулеткою, можливість грати у власному темпі. Ніхто не проводив подібного дослідження в Україну, але до травня 2009 року переваги гравців виглядали приблизно так само, і навряд чи вони змінилися.

Пропозиція дозволити тільки казино не зніме з порядку денного функціонування нелегальних залів, а, значить, і не припинить корупцію і неконтрольовану гру.

Спроба бездумно перенести досвід розташування гральних закладів у спеціальних зонах в Україні приречена на провал, як це можна побачити на прикладі Росії. Сьогодні офіційно відкрито тільки одне казино в одній з чотирьох зон, але в Москві та інших великих містах без проблем можна зіграти в нелегальному закладі.

Попит на такі послуги був, є і буде - і до тих пір, поки держава не відрегулює цей ринок так, як це вже зробили в Німеччині, Польщі, США і Великобританії, нових проблем не уникнути.

Два останніх законопроекти - Держкомпідприємництва та Мінфіну - свідчать про те, що влада розуміє необхідність легалізації грального бізнесу.

Проте головне питання залишається відкритим: чи буде це дозвіл азартних ігор просто створенням умов для "своїх" чи держава справді створить умови для цивілізованого грального бізнесу всіх сучасних видів - казино, ігрових автоматів, букмекерської діяльності?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
гральний бізнес Євро-2012