Дача проти стресу

Українці стали усвідомлювати, що життя за містом - це не повернення в село, з якого їх батьки так важко втекли у 1960-1970-х роках. Сьогодні це підтвердження  певного статусу і нового стилю життя. Проте криза внесла деякі корективи.

Українці вже не планують заміський будинок як дорогий маєток. Це швидше фазенда, будинок літнього перебування, що не вимагає мільйонних вкладень.

Однак для багатьох і такий погляд на дачу різко дисонує з поточним фінансовим станом. Передкризових надприбутків немає, кредитів теж. Виділити на об'єкт більше 100 тисяч доларів можуть тільки обрані. Але ж сонечко вабить на природу.

Продати квартиру і купити будинок - дуже складне рішення для будь-якого городянина. Жити там складно. Дитячі садочки, школи та університети - у Києві. Особистого водія нема, машина в сім'ї одна, максимум - дві.

Дістатися в офіс до дев'ятої ранку майже неможливо через суцільні затори. Ось і виходить, що сімейний громадянин, який працює "на зарплаті", нехай навіть дуже пристойній, просто приречений жити у місті.

І все ж мати "літній" маєток хочеться багатьом. Девелопери заміської нерухомості мають усвідомити, що нині не ті часи, коли слід масово будувати домоволодіння по 250-300 квадратних метрів, орієнтовані на постійне проживання. Гарний попит можна очікувати на невеликі будинки розміром 90-130 квадратів.

Особливо це стосується столиці України, жителі якої готові до французького варіанту заміського життя. Чому у Франції придумали вільний дрес-код і короткий робочий день щоп'ятниці? Тому що кожної п'ятниці мільйони французів покидають мегаполіси заради вихідних у своєму заміському будинку або будиночку.

Щось подібне було у царській Росії. Московська і петербурзька знать проводила на дачі усі теплі місяці року. Ще у 1803 році історик Микола Карамзін писав, що влітку Москва порожніє, а її жителі радіють сонцю в Кунцево, Сокольниках чи Останкіно.

У тодішніх передмістях Москви стали з'являтися місця для літнього проживання. З 1860-х років літні резиденції як місця відпочинку заможних городян набули широкого поширення у всій Російській імперії, куди входила й частина України.

Заміське життя стало масовим соціальним явищем, яке знайшло яскраве відображення у літературі й мистецтві тієї епохи. Особливості російського заміського життя яскраво описав Пушкін у його "Євгенії Онєгіні".

Однак кожна епоха має свої реалії, і на зміну царським дачам прийшли радянські дачі економ-варіанту. Комуністи зробили так, що дача увійшла в повсякденне життя широких верств населення, але її престиж був знівельований. За нею міцно закріпилася слава шматочка землі розміром шість соток.

Нині українці сформулювали своє розуміння заміської нерухомості. Вона невелика, недорога і є головним релаксуючим моментом у напруженому робочому графіку. На такий запит і мають бути націлені девелопери, які займаються нерухомістю.

Треба надати покупцеві заміський будинок, який не буде матеріальними оковами, адже така нерухомість покликана знімати стрес у вільні від роботи дні та вечори.