Куди подіти знецінені долари?

Днями курс загальноєвропейської валюти перевищив півтора долара за один євро. Як до цього факту ставитися пересічним українцям, які шукають шляхів збереження власних заощаджень?

Відповідь на це питання проста. Але спочатку необхідно з'ясувати передумови і зрозуміти перспективи розвитку ситуації, що склалася на фінансових ринках світу та українському зокрема.

Як відомо, найпотужнішою економікою світу є американська. Її розвиток, безумовно, впливає на тенденції у світовій економічній системі та на фінансові ринки інших країн. На ситуацію в Україні американська економіка впливає також, хоч і непрямим чином.

Що ж відбувається наразі в економіці США, зумовлюючи посилення курсу європейської валюти та зниження американської? Саме так - зниження американської. В Україні курс долара США залишається незмінним протягом тривалого часу, завдяки позиції НБУ та Кабінету Міністрів. Реальна ж його вартість становить близько 4,8 грн за 1 долар.

На світових фінансових ринках спостерігається зниження курсу американської валюти, пов'язане з побоюваннями рецесії в американській економіці. Тим паче, що в кінці лютого стало відомо про зростання цін у США: ціни виробників за рік (із лютого 2007 року до січня 2008-го) збільшилися на 7,4%, а за останній місяць - ще на 1%. Це найбільший стрибок цін у США із жовтня 1981 року.

Таке зростання цін відбувається на тлі зусиль Федеральної резервної системи (ФРС) США щодо стабілізації ситуації в американській економіці. З вересня 2007 року ФРС знизила ставку по федеральних фондах на 225 базисних пунктів (тепер вона дорівнює 3%). Подальше пом'якшення грошово-кредитної політики очікується найближчим часом. Це означає, що вже наступного місяця відбудеться чергове зниження курсу американської валюти.

Не останню роль в підриванні довіри до економіки США та американського долара відіграв президент Федерального резервного банку Далласа Річард Фішер, котрий 26 лютого в телеінтерв'ю заявив: "У нас починається період уповільненого росту, який буде продовжуватись кілька кварталів, якщо не довше". Він назвав американську економіку "анемічною". Ці заяви, звичайно, не могли не вплинути на інвесторів американської економіки, які й до того з тривогою спостерігали за розвитком подій.

Нагадаємо також, що основним негативним фактором, який значно погіршив прогнози, стала криза на ринку нерухомості США. Загальні збитки від неї оцінюються приблизно в 300 млрд доларів по всьому світу. Звісно, найбільшої шкоди зазнав американський фінансовий сектор.

Що це означає для українців?

Минулого року в Україні почався активний розвиток фондового ринку. Основна кількість торгів відбувалася в Першій фондовій торговельній системі (ПФТС). За результатами минулого року, індекс ПФТС зріс на 135,41%, що є другим показником у світі після Китаю (179,75%). Такий розвиток фондового ринку був зумовлений активністю іноземних інвесторів та недооціненістю цінних паперів українських підприємств.

Проте вже у січні 2008 року - через кризу в економіці США - український індекс знизився на 6,83%. А в лютому відбувалися коливання без значного зростання чи падіння індексу. Така ситуація, вірогідно, збережеться і надалі - аж до початку поступового розвитку економіки США та стабілізації ситуації на міжнародних фінансових ринках.

Чи варто перейматися тим українцям, які довірили свої заощадження компаніям із управління активами? Поки що причин для тривоги немає. Провідні фонди збережуть позитивну дохідність та зуміють принести в першому півріччі прибуток своїм інвесторам, хоча і незначний у порівнянні з минулим роком. Із початку діяльності пайових фондів не зафіксовано жодного випадку махінацій із грошима інвесторів.

З іншого боку, тому, хто тільки збирається придбати сертифікати й акції пайових фондів, варто почекати, щоб не ризикувати своїми заощадженнями.

На жаль, ситуація в світі складається так, що фонди покажуть значний приріст тільки в другому півріччі цього року, а до того часу необхідно подумати про захист своїх коштів від інфляції, яка в останні місяці прискорюється.

Інструментами такого захисту можуть стати депозити банків, банківські вклади у золото, придбання євро, накопичувальне страхування життя, придбання нерухомості (зокрема комерційної).