Зупинка портів б’є по металургії сильніше, ніж на початку війни – GMK Center

Через зупинку українського морського коридору гірничо-металургійний комплекс України виведе в простій частину потужностей, а виробництво може скоротитися на 35%.

Такий прогноз зробив GMK Center.

Зупинку морського коридору не можна сприймати як повторення вже пережитого сценарію, коли українська металургія вже витримала повну блокаду морського експорту у 2022-му і вистояла, говориться у публікації.

"За сукупністю чинників 2026 рік є для галузі важчим, аніж перший, найгостріший рік повномасштабної війни. Справа не у самому факті закриття моря, а в тому, що змінилося навколо нього", – зазначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

У першому півріччі цього року на морський порт припадало 50% експорту сталі з України, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди.

GMK Center нагадує, що у 2022 роц Європейський Союз відповів розширенням доступу до свого ринку — запровадженням режиму автономних торговельних заходів, які фактично скасували мита і бар'єри для українського експорту в критичний момент. Ринок ЄС став компенсаторним механізмом замість утраченого морського напрямку.

У 2026-му, за аналогічного шоку, Європа діє навпаки. З липня набув чинності режим імпортних квот, який скоротить експорт сталі з України до європейських країн на 60% порівняно з рівнем 2025 р.

"Тобто в момент, коли альтернативні канали збуту й так звужуються до сухопутних напрямків у сусідні країни, єдиний наявний великий ринок сам обмежує можливість спертися на нього", – зазначає Тарасенко.

За оцінками GMK Center, запровадження імпортних квот ударить по Україні падінням експорту сталевої продукції на 1,3–1,5 млн тонн.

Але імпортні квоти ЄС застосовуються тільки до готової сталевої продукції, а майже половина морського експорту — це напівфабрикати (переважно квадратна заготовка), які постачалися до Болгарії, Румунії, Туреччини, Італії та Іспанії для подальшої переробки. За перші шість місяців 2026 р. цей потік становив близько 520 тис. тонн.

"Суть у тому, що ці обсяги не підпадають під режим квот, тобто їх можна було б і надалі постачати морем. Саме сегмент напівфабрикатів постраждає найбільше. Шукати альтернативні сухопутні шляхи для напівфабрикатів економічно недоцільно, адже маржинальність цих поставок і так майже нульова — через виплати CBAM", – пояснює Тарасенко.

За його словами, до згаданого вище прямого падіння випуску через імпортні квоти в ЄС додається ще приблизно мільйон тонн на рік зниження у сегменті напівфабрикатів, які залишилися без життєздатного маршруту.

У 2022 році залізорудний сектор вижив здебільшого завдяки експорту через європейські порти. Цьому сприяли високі ціни на руду, які трималися на рівні близько $120 за тонну залізорудного дрібняку в Китаї. Нині ситуація протилежна: ціни на залізну руду стійко знижуються і вже тримаються нижче від $98 за тонну. За такої цінової кон'юнктури експорт через європейські порти, який 2022-го був рятівним колом, нині просто не окуповується.

Значну частину залізорудних потужностей, імовірно, буде зупинено, а виробництво в секторі може скоротитися на 35% проти рівня першої половини 2026 року, прогнозує аналітичний центр.

Удар припадає не лише на експортний, а й на імпортний бік балансу. Після втрати Покровської вугільної групи українські металургійні заводи працюють на імпортному вугіллі, причому близько 70% цього імпорту — це постачання зі США та Австралії.

"Тепер, без морського коридору, вугілля потрібно доставляти до одного з європейських портів, а потім везти в Україну залізницею. Цей маршрут може виявитися удвічі дорожчим за попередній, що додасть до ціни вугілля близько 15%", – говориться у повідомленні.

За прямими оцінками, закриття морського коридору обійдеться вітчизняній металургії у $150–200 млн збитків на місяць лише після скорочення експорту. Але ця цифра не враховує непрямі ефекти: зростання витрат на доставку сировини, підвищення питомих операційних витрат на тонну сталі через втрату ефекту масштабу та ризик повної зупинки окремих виробництв.

Читайте також: Зерно проситься на берег: через обстріли морських портів експортери змінюють логістику

Читайте також: Заплатять усі: Укрзалізниця підвищує вантажні тарифи для бізнесу

Нагадаємо:

Станом на 23 липня рух на вхід кораблів до чорноморських портів України призупинився через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські чорноморські порти.

Інтенсивність російських ударів по українській портовій інфраструктурі продовжує зростати: у липні було зафіксовано 67 атак на порти, 35 атак на судна у акваторіях портів та 22 атаки на ті, які рухалися Українським морським коридором.

Південний гірничо-збагачувальний комбінат розпочав процес призупинення видобутку та тимчасового скорочення роботи. Рішення ухвалено через постійні атаки російських загарбників на цивільні торговельні судна, які прямують в чорноморські порти.

Внаслідок тиску Росії на український морський коридор, українські трейдери почали переорієнтовувати частину пшениці та інших вантажів на Дунай, проте в основному експортери не готові компенсувати втрату морського каналу будь-якою ціною і вичікують.