Виробники накопичили тисячі тонн масла на складах. Чи дістануться вони магазинів?

На початку листопада українські виробники набілу зупинили випуск вершкового масла. Вперше за останні роки виробництво виявилися нижчим, ніж у попередні роки. Через низку несприятливих факторів, на середину листопада було накопичено вже кілька тисяч тонн масла, яке нікуди дівати.

І хоча цей обсяг дорівнює кількамісячному споживанню, реалізація продукції всередині країни ускладнилася, а експорт вдарився об цінову стелю на зовнішніх ринках. Продавати масло всередині або ззовні стало на диво збитково – такого не було багато років.

Що буде з маслом на складах та як вершковий застій відбивається на цінах у магазинах?

Масло виробили, але його не продати

Осінь принесла молочному ринку холодний душ: світові ціни на молокопродукти "посипалися". На аукціонах Global Diary Trade (біржа, де торгую молочними інгредієнтами) з серпня тягнеться серія знижень, а тижневі торги в грудні зафіксували чергове падіння індексу молочних продуктів – восьме поспіль. Найбільше дісталося молочним жирам: вершкове масло за 2 грудня втратило близько 12,4% вартості.

Європейський ринок підтверджує цю тенденцію: котирування масла за кілька місяців буквально "здулися". Якщо в червні тонна масла коштувала близько 8,5 тис. євро, то вже у жовтні ціна опустилася до 5,5 тис. євро. За підрахунками українських молочних асоціацій, від кінця літа світова ціна на вершкове масло обвалилася більш ніж на третину.

Причина – глобальне перевиробництво. США, Нова Зеландія та інші великі гравці наростили надої, ринок заповнили надлишки молочних жирів, а коли товару забагато, ціна падає.

Не допомагає Україні з продажем навіть збільшення квот на експорт до ЄС, яке запровадили у жовтні. Здавалося б, двері на європейський ринок відчиняються ширше, і українські виробники ось-ось зможуть активніше виводити туди надлишки продукції.

Проте очікуваного сплеску реалізації продукції на європейський ринок не сталося через ціни. Вони у ЄС занадто низькі, аби українським переробникам було вигідно відвантажувати продукцію. Зараз тонна масла в Євросоюзі коштує 5,7 тис. євро, тоді як лише собівартість виробництва вітчизняного становить 6,5 тис. євро.

"Торік українські експортери продавали цей продукт до ЄС по сім євро за кілограм, зараз ця вартість не перевищує 4,5 євро", – пояснює генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

Продавати "в мінус" – розкіш, яку не може собі дозволити жодне підприємство. Українські компанії змушені або шукати інші ринки збуту або ж тримати надлишки продукції на складах. Так, у жовтні проти вересня експорт масла впав на 22%.

Скільки накопичили масла

На внутрішньому ринку теж не сезон: традиційно у вересні та жовтні попит слабший, ніж у зимові місяці, коли він "підтягується" на свята. Те, що не встигли продати, просто "лягло на склад".

"Середній запас масла на складах молочних підприємств становить близько двох місяців від обсягів виробництва", – підтверджує ЕП голова Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський. Він зазначив, що це приблизно 10 тис. тонн масла і що такий рівень – стандартний для сезону і поки не несе критичної загрози для галузі.

Проте заява про відсутність "критичної загрози" звучить дещо двозначно. Формально, для молочної галузі такий запас справді вважається робочою нормою – підприємства завжди входять у зиму з певним "жировим" піддашком, щоб без збоїв закривати піковий попит.

Та проблема в тому, що нинішні "два місяці"сформувалися в абсолютно нетипових умовах.

Ці запаси не стратегічний резерв під зростання цін, а результат того, що з середини серпня переробка фактично працювала "на склад" після вичерпання квот ЄС (до їх збільшення у жовтні), тоді як внутрішній попит залишався млявим через зниження купівельної спроможності населення.

Ситуацію ускладнює і те, що масло на складах – це буквально "заморожені" обігові кошти підприємств. Ця продукція перетворює фінансовий баланс на мінне поле: бракує грошей, виникають касові розриви, і частина компаній змушена реалізовувати товар зі збитками лише для того, аби отримати хоч щось.

Це вже змусило частину заводів піти на скорочення виробництв й тимчасову зупинку випуску вершкового масла. За даними профільного ресурсу "Інфагро", у жовтні 2025 року випуск масла виявився нижчим, ніж за аналогічний місяць минулого року. Таке скорочення не спостерігалось протягом багатьох років.

Сьогодні ж стабільно збувати продукцію можуть переважно ті, хто готовий суттєво занижувати відпускні ціни. Але для більшості заводів нинішні ціни вже збиткові, особливо для тих, хто, крім масла, виробляє ще й сухе знежирене молоко (СЗМ) чи казеїн. СЗМ, як і вершкове масло, паралельно накопичується на складах.

Собівартість виробництва масла тримається на високому рівні навіть попри те, що восени сировина трохи подешевшала. Закупівельні ціни на молоко все одно не впали до рівня, який дозволив би всім гравцям хоча б вийти "в нуль".

Якщо взимку внутрішній попит не підхопить ці обсяги, а світові котирування продовжать повзти вниз, галузі доведеться агресивно скидати ціну. Часто нижче рівня, за яким це масло виробляли.

Що буде з цінами взимку

На тлі цих факторів замість звичного подорожчання "до зими" українці побачили інше: статистично ціни на масло вийшли на "плато" – 102 грн за 200 грамів у грудні 2024 року проти 107 грн у листопаді 2025 року. А з урахуванням акцій – вже дешевше, ніж наприкінці минулого року. Для ринку, який роками звик до осінньо-зимових націнок, це виглядає майже як аномалія.

Починаючи з вересня, великі мережі супермаркетів буквально засипали покупців акційними цінниками на вершкове масло. Наприклад, за 180 грамів масла жирністю 82,5% вже наприкінці листопада пропонували 99,9 грн. Це на 35% менше від повної ціни у 154 грн.

Крім того, за оцінками профільних асоціацій, до кінця року здешевлення на полицях може сягнути 30-35%.

"Ціни на масло вже знизились на 25-30% від звичайної вартості, що є хорошою новиною для кінцевого споживача. Це зниження цін – перше в Україні за багато років, оскільки традиційно восени та взимку ціни на молочні продукти зазвичай зростали", – каже Чагаровський.

Для пересічних громадян це, без перебільшення, хороша новина. Узимку масло має стати доступніше, ніж торік. І цілком ймовірно, що з поступовим продажем запасів, ціни можуть зменшитися ще більше. Звісно, якщо ситуація на світовому ринку молочних жирів раптово не зміниться у бік здорожчання.

Проте останнє – малоймовірно, особливо на тлі того, що у 2026 році на ринок ЄС планує зайти новий гравець зі своїм дешевшим набілом – США.