Молочні Штати Америки. Український набіл з ринку ЄС витіснить продукція із США

У серпні 2025 року США та Європейський Союз досягли рамкової торговельної угоди, яка серед іншого запроваджує безмитний доступ до євросоюзівського ринку американських молочних продуктів. Очікується, що угода набере чинності в першому кварталі 2026 року.

Для України це тривожна новина. На ринок ЄС зайдуть дешеві масло, сир та сухе знежирене молоко із Сполучених Штатів. Це позиції, на яких тримається помітна частка вітчизняного експорту. Змагатися за цінником з американськими виробниками, а подекуди і з євросоюзівцями, буде важко.

Нацбанк уже попереджає: нові правила гри здатні погіршити конкурентні умови України в Євросоюзі та відкрити шлях новій хвилі євросоюзівських сирів на внутрішній ринок.

Наскільки все погано?

Що сталося

Брюссель і Вашингтон переформатували молочну карту світу. Рамкова угода відкриє для США окремі безмитні двері на ринок ЄС: тарифні квоти на 20 тис. тонн молочної продукції, половина з яких – сир.

Ідеться не про вузький коридор, а про широкий прохід: від молока та йогуртів до безводного жиру, лактози, морозива і великого списку сирів.

Натомість Сполучені Штати встановлять стелю на мита для євросоюзівських молокопродуктів – щонайбільше 15%. Для експортерів з ЄС це означатиме передбачуваність і кінець нервових тарифних воєн. Хоча така диспропорція все одно виглядає доволі абсурдно.

Масштаб поступок ЄС збив з пантелику навіть загартованих світових гравців. Європейська молочна асоціація нагадала, що країни Mercosur (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) вибивали з Євросоюзу сирну квоту в розмірі 10 тис. тонн протягом майже двох десятиліть, а США отримали стільки ж одразу. Для порівняння: у 2024 році імпорт сиру із США в ЄС становив лише 500 тонн, стверджує Спілка молочних підприємств України (СМПУ).

Підписана угода – рамкова і потребує додаткового опрацювання. Очікується, що безмитні квоти почнуть працювати в першому кварталі 2026 року. Отже, на євросоюзівські полиці от-от зайде новий гравець з окремим вхідним квитком. Що це значить для української молочної галузі?

Що з цифрами

До 2025 року український набіл "летів" у ЄС з попутним вітром: мита скасували, тож молочна продукція швидко зайняла місце на євросоюзівських полицях. Майже половина вітчизняного експорту молочних продуктів ішла в Євросоюз.

Проте в червні 2025 року пільговий режим закінчився і аграрії повернулися до режиму експортних квот зразка 2021 року. У жовтні Рада ЄС схвалила збільшення квот для безмитного ввезення української продукції.

Квота на сухе знежирене молоко виросла з 5 тис. тонн до 15,4 тис. тонн на рік, на масло – приблизно утричі до 7 тис. тонн. Додали обсяги для згущеного молока, сироватки та інших товарів. Квота галузі тепер становить близько 37 тис. тонн на рік.

Водночас Україна не запроваджувала "дзеркальних" заходів: Київ погодився обнулити мита на набіл з ЄС згідно з угодою про асоціацію.

"Мито на імпорт масла та сиру з ЄС знижене удвічі до 3%. Так, квота безмитного експорту українського масла в ЄС підвищена, але це не вирішує проблему: найближчі пів року експортувати туди збитково навіть без мита", – кажуть аналітики Асоціації виробників молока.

Іншими словами, український ринок для євросоюзівців відкритий повністю, тоді як експорт у ЄС – дозований.

Євросоюзівські виробники матимуть у 2026 році безмитний доступ в Україну і конкуренцію із США. Для української галузі, яка звикла до ринку ЄС, це серйозний "дзвіночок". Євросоюзівці можуть "скидати" в Україну надлишок продукції, яку витіснять Штати, що погіршить ситуацію для внутрішніх виробників.

Удача не на українському боці

Попри нову торгову угоду з ЄС, осінь 2025 року принесла тривожні сигнали. Через низькі ціни й збитковість деякі заводи зупинили виробництво масла. Уперше за багато років випуск пішов униз проти минулого сезону. Проблеми з цінами на масло та сухе знежирене молоко аналітики прогнозують до вересня 2026 року.

Склади України переповнені сухим молоком і маслом. Виробники працюють "у мінус", аби не втратити контракт, або ставлять лінії на паузу, щоб не множити збитки.

"На український експорт молочної продукції в ЄС найбільше впливає несприятлива кон'юнктура світового ринку. Тривале зниження експортних цін робить продаж українських товарів у країни ЄС економічно невигідним", – розповів ЕП виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

У підсумку на українському молочному ринку очікується "ідеальний шторм": неконкурентні ціни в єврозоні, квоти на продаж та очікуваний імпортний пресинг з ЄС. За словами представників галузі, якщо почнеться наплив імпорту з ЄС, вітчизняні виробники можуть зупинити роботу.

Експорт у ЄС упирається в ліміт і нерентабельність. Вітчизняним виробникам доведеться продавати менше, а боротися – жорсткіше, адже американська продукція дешевша навіть за євросоюзівську.

Передусім – через масштаб переробки, який дає нижчу собівартість, та перевиробництво молока. Так, тонна масла в ЄС коштує 6,6 тис. євро, у США – 3,3 тис. євро (в еквіваленті). Україна в червні продавала масло за 7,5 тис. євро за тонну.

Вибір у переробних підприємств простий: або знижувати ціни й доходи, або згортати виробництво.

"Зниження цін – один із способів протидії конкуренції, але цей інструмент має межі: виробник не може тривалий час продавати нижче собівартості. Є й інші фактори, які ставлять наші підприємства в менш вигідні умови на власному ринку", – пояснює Дідур.

Покращити цінову ситуацію з українською продукцією може зниження цін на молоко – основний інгредієнт. Це станеться, якщо переробники почнуть контрактувати менше молока всередині країни.

Що далі

Український набіл заходить у смугу турбулентності в ролі статиста: присутність обмежена, розігнатися нікуди.

Якщо у 2024 році в ЄС з України поїхали 50 тис. тонн молочної продукції, то у 2026 році рівень продажів у кращому разі триматиметься біля сумарних квот – 37 тис. тонн. США можуть забрати до 20 тис. тонн – дві третини обсягу України. Те, що не заберуть американці, може "доїсти" сам ЄС.

У власному магазині теж стане тісно: євросоюзівська продукція посуне в Україну, намагаючись компенсувати втрати на своїх ринках від США. Демпінг за кордоном, демпінг на полиці – і заводи України опиняться між молотом і ковадлом.

Такі "ножиці" перерізають перспективи українських виробників. Маржа буде танути з обох боків і хтось може не витримати. Виробники будуть економити на всьому, що "не горить".

"Конкурентний тиск може змусити виробників молочної продукції скорочувати виробництво або шукати нові експортні можливості, щоб зберегти не лише переробні підприємства, а й бізнеси виробників молока", – каже Дідур.

Якщо американська квота буде вибрана, ЄС не надасть Україні жодних преференцій, а світові ціни на молочну продукцію залишаться низькими, то 2026 рік ризикує стати одним з найгірших для галузі.

Водночас один сприятливий рух – відновлення попиту на інших ринках, скорочення виробництва в США чи ЄС, сигнал про підвищення світових цін – прибере найгостріше лезо від горла українських переробників.