Кара за шахрайство: реальність чи оптична ілюзія?

Бувають болючі історії, які хочеться забути. Проте іноді їх забувати не можна, бо вони визначають, ким ми стаємо. Історія мережі "Оптика 1st" саме така.

З того часу минуло чотири роки. Чому ми повертаємося до цього кейсу? Бізнесу давно немає, люди втратили гроші, автор проєкту вважається шахраєм, а ринок вдав, ніби історія закінчилася. Однак вона не закінчилася.

Ця історія перейшла в нову фазу – юридичну. Нарешті з'явилася надія не лише на притягнення до відповідальності конкретної людини, а й на отримання відповіді на важливе запитання: чи здатні українські приватні інвестори себе захистити.

Як усе починалося

Засновник "Оптики" Вадим Щичко здавався харизматичним підприємцем. У нього були бізнес, магазини, інвестори. Не стартап, не "токен" і не презентація. Роздрібна мережа оптичних салонів, що відкривалася темпом 15-20 точок на місяць, мала софт, логістику, процеси і, як тоді здавалося, бездоганну unit-економіку.

Перші інвестори отримували позитивні результати, що, як ми тепер розуміємо, зовсім не є гарантією стабільності або чесності моделі. У нашій спільноті теж були ті, хто інвестували в одні з перших магазинів та отримували прибутки. Саме це створило головну ілюзію, що це стабільна робоча система.

Нас часто запитують: "Ви це рекламували?". Це був публічний кейс, ми показували його як приклад бізнесу, що стрімко росте, і ділилися досвідом власних інвестицій. Ми брали участь у формуванні довіри до проєкту. Навіть якщо не продавали його як інвестиційний продукт, наша позиція була для багатьох сигналом безпеки.

Тому ми не уникаємо цієї розмови. Відповідальність у таких історіях не зникає разом з бізнесом, а залишається з тими, хто був частиною його публічності.

Коли все почало падати

Це був кінець 2021 року. Масштабування стало надто швидким, але документи, які надавалися інвесторам, були акуратними, відповіді на всі питання інвесторів – правильними. Ми ще не усвідомлювали проблем, але згодом стало зрозуміло, що на цьому етапі бізнес уже функціонував із серйозними порушеннями.

Почали зникати магазини, кошти перестали повертатися, власники отримували листи від судових виконавців. Виринали історії про фіктивні ФОПи, невиплачені зарплати, підтасування фінансової звітності. "Вишенька на торті" – пропозиція інвесторам від автора "оптичної імперії"… ще раз дати грошей для її порятунку.

Офіційно інвестори втратили понад 10 млн дол. Неформально – значно більше, адже вони втратили довіру до ринку та відчуття контролю над власними рішеннями. Це речі, повернути які часто складніше, ніж повернути гроші.

З'явилося відчуття безпорадності: тебе обдурили, ти маєш збитки, але змінити нічого не можеш. Утім, ризик – це частина інвестицій, шахрайство – ні.

Інвестиційні втрати – закономірність ринку

Скільки б кожен з нас, інвесторів, які втратили гроші в кейсі "Оптики", не рефлексував на тему своїх помилок, варто пам'ятати, що не ринку інвестицій далеко не все піддається контролю. Провал інвестицій, навіть без шахрайства, – далеко не винятковий сценарій. Це ризикований ринок. За даними Correlation Ventures (США), 65% венчурних угод повертають менше, ніж вкладено. Статистика Kauffman Foundation показує, що 52% ангельських інвестицій збиткові.

"Укрінвестклуб" має власну статистику, адже навесні 2022 року він опитав 430 українських приватних інвесторів. 59% з них зазначили, що після початку великої війни їх матеріальний стан погіршився через збитковість проєктів, у які вони інвестували. Тут ідеться не про шахрайство, а про підприємницький ризик.

Що ми зробили неправильно

Моя головна помилка – недооцінка психології ринку. Ми думали, що свідомий інвестор – це людина, яка читає документи. В "Укрінвестклубі" ми називали це "ефектом тисячі очей". Якщо кожен наш учасник прискіпливо подивиться на проєкт, то ми як спільнота майже "приречені" побачити всі ризики.

Однак у кейсі "Оптики" "ефект тисячі очей" перетворився на колективний ефект підтвердження очікувань. Виявилося, що набагато легше читати не документи, а коментарі, слухати тих, хто вже заробив, і вірити тому, у що хочеться вірити.

Ми, клуб, теж не все робили правильно. Ми не попередили людей про небезпеку колективної ейфорії, не акцентували на ризиках швидкого масштабування і надто пізно запустили незалежний аудит. Попри все, я не вважаю помилкою намір інвестувати в український бізнес. Помилкою була наша оцінка масштабів ризику.

Я завжди підтримуватиму бізнеси, що ростуть, створюють робочі місця, сплачують податки і демонструють результат, навіть попри ризики. Шахрайські історії – це виняток, а не норма, і ми як інвесторська спільнота не маємо дозволяти недоброчесним гравцям формувати погоду на ринку.

Саме тому ми не відступили і не забули про цей кейс. Попри війну, втому і слабку віру в систему, ми пішли в юридичну площину і тепер переходимо в публічну.

Репутацію не захищають, а відвойовують

У 2023-2024 роках справа вийшла на етап активних юридичних дій.

Для супроводу цього процесу ми залучили адвоката Антона Соболівського – одного з найбільш досвідчених в Україні фахівців з розслідування інвестиційних шахрайств та фінансових пірамід. За роки практики він представляв інтереси сотень потерпілих у резонансних справах, пов'язаних із псевдоінвестиційними проєктами, та системно працює з категорією складних фінансових злочинів.

У травні 2023 року Щичка визнали банкрутом, а 29 грудня того ж року в ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди).

Після перших індивідуальних заяв інвесторів була сформована група потерпілих і почалося офіційне приєднання інших постраждалих. Згодом кількість людей, які документально підтвердили свої інвестиції і заявили про збитки, стрімко зросла.

Зараз в об'єднаному провадженні близько 85 потерпілих, а задекларовані ними збитки перевищують 3,4 млн дол. Загальна кількість інвесторів, які повідомили про втрати в цьому проєкті, становить 270 осіб, а сукупні фінансові збитки оцінюються понад 10,8 млн дол. Це не окрема інвестиційна історія, а прецедент, що демонструє масштаб проблеми українського приватного інвестиційного ринку.

Тож юридична кваліфікація злочину отримана, докази зібрані і вперше за чотири роки маємо реальні юридичні підстави очікувати оголошення підозри, а потім – притягнути винних до відповідальності та відшкодувати збитки потерпілим.

Мова йде не про помсту, а про принцип цивілізованого суспільства: злочин має бути покараний. Це має бути відповідь на ключове питання, без якого не буде розвитку ринку: чи здатне інвестиційне співтовариство себе захищати.

Якщо ви інвестували в цей проєкт, ви можете приєднатися до кримінального провадження, отримати юридичну підтримку, додати докази, які впливають на справу, стати частиною прецеденту, який змінить ринок інвестицій в Україні.

Ми беремо на себе всі витрати, пов'язані з юридичним супроводом потерпілих інвесторів у межах цього провадження. Ідеться не лише про консультації, а про повноцінну юридичну роботу: підготовку заяв, долучення до справи, комунікацію із слідством. Фінансові бар'єри не мають заважати людям захищати свої права.

Після оголошення підозри ми розповімо, як просувається юридична частина кейсу. Головний висновок: особи, які вчинили шахрайські дії, мають відповісти. Це не відбувається швидко, адже наша правоохоронна система далека від ідеалу.

Покарання стає реальним тоді, коли спільнота інвесторів готова бігти довго. Крок за кроком, місяць за місяцем, попри втому та сумніви. Саме звичайні люди, які колись втратили свої гроші, здатні наздогнати тих, хто вважав себе недосяжним. Якщо нам вдається зробити це один раз, то це буде не просто перемога, а сигнал усьому ринку і запобіжник для тих, хто тільки думає про шахрайство.