Правило "Болар" працює на пацієнтів, економіку та експорт
У публічному просторі часто обговорюють нові державні програми, субсидії чи податкові стимули для бізнесу. Але іноді найбільший ефект дають рішення, які не потребують додаткових бюджетних витрат.
Одним із таких рішень для української фармацевтичної галузі стало повноцінне запровадження правила "Болар".
На перший погляд, це доволі технічна зміна у сфері патентного права. Насправді ж її наслідки значно ширші. Вона впливає на те, наскільки швидко пацієнти отримують доступ до доступніших ліків, наскільки конкурентоспроможними залишаються українські виробники та чи будуть інвестиції в розробку нових препаратів залишатися в Україні.
Завдяки правилу "Болар" українські виробники можуть виводити генеричні препарати на ринок одразу після завершення патентного захисту, а не чекати додаткові 1-3 роки.
Для пацієнтів це означає швидший доступ до лікування. Для держави – економію бюджетних коштів. А для бізнесу – можливість конкурувати на рівних з іноземними компаніями.
Саме тому історія з "Боларом" заслуговує на увагу значно більше, ніж отримала досі.
Правило "Болар" – це міжнародна практика, яка дозволяє виробникам завчасно готувати вихід генеричних лікарських засобів – аналогів оригінальних препаратів, патентний захист яких ще діє, але вже наближається до завершення.
Якщо перекласти це з юридичної мови на людську, виробник більше не змушений роками чекати завершення патенту лише для того, щоб почати дослідження та реєстраційні процедури. Новий препарат може з'явитися на ринку буквально наступного дня після завершення патентного захисту.
Раніше відсутність таких механізмів відкладала вихід генериків на один-три роки. Це впливало не лише на доступність ліків для пацієнтів, а й на конкурентоспроможність українських виробників як в Україні, так і на зовнішніх ринках.
Що означає запровадження окреслених регуляторних змін на практиці?
По-перше, це можливість розвивати R&D в Україні. До впровадження правила "Болар" виробники були змушені розглядати можливість перенесення частини дослідницьких проєктів до інших юрисдикцій із більш сприятливими умовами.
Станом на сьогодні уже розроблені генеричні продукти з-під патенту, інвестувавши в їхнє R&D близько 2,2 млн дол. Значна частина дослідницьких робіт виконувалася українськими спеціалістами в Україні. Це означає збереження експертизи, робочих місць та інвестицій усередині країни.
По-друге, це швидший доступ пацієнтів до сучасних лікарських засобів. Вже випущено один із таких препаратів – прямий антикоагулянт для профілактики тромбоутворення, який щойно вийшов з-під патентного захисту. Завдяки включенню його до програми "Доступні ліки" пацієнти отримали доступнішу терапію, а держава – можливість ефективніше використовувати бюджетні ресурси.
По-третє, це нові можливості для експорту. Кілька продуктів, які вже розроблено, але поки не можливо реалізовувати в Україні через чинні патентні обмеження, активно готуються до виходу на зовнішні ринки. Вони уже зареєстровані закордоном: у Великій Британії, Чехії та Польщі.
Для країни, яка сьогодні бореться не лише за безпеку, а й за майбутню економічну стійкість, значення таких рішень виходить далеко за межі однієї галузі.
Правило "Болар" демонструє просту річ: конкурентоспроможність економіки формується не лише інвестиціями бізнесу, а й якістю державних рішень. Коли регулювання не створює зайвих бар'єрів, а дозволяє компаніям інвестувати, розробляти нові продукти та виходити на зовнішні ринки, виграють усі – виробники, пацієнти та держава.
Саме тому повноцінне впровадження правила "Болар" стало одним із тих рішень, позитивний ефект від яких уже сьогодні можна виміряти у нових розробках, швидшому доступі до ліків та зростанні експортного потенціалу української фармацевтики.
