Податкова система Іспанії vs України

Іспанія – один з ключових напрямків для українського бізнесу, який планує експансію ЄС. За даними Trading Economics, експорт українських товарів у цю країну у 2025 році сягнув 2,86 млрд дол. Щомісячний обсяг торгівлі становив 77,4 млн євро, хоча і з деяким зменшенням порівняно з попередніми періодами.

Ці показники підкреслюють потенціал Іспанії як ключового євросоюзівського ринку для України, другого після Польщі. Стабільне економічне середовище цієї країни, поєднане з доступом до єдиного ринку Євросоюзу та розвиненими податковими стимулами, робить її ідеальним середовищем для відкриття філій, R&D-центрів чи налагодження співпраці з міжнародними командами.

Однак податкові системи Іспанії та України мають суттєві відмінності, які впливають на вибір юрисдикції, структурування бізнесу та управління ризиками. Розуміння цих нюансів допоможе українським підприємцям оптимізувати витрати, уникнути подвійного оподаткування та скористатися євросоюзівськими можливостями, особливо в умовах поступової інтеграції України з ЄС.

Податок на прибуток

Однією з ключових відмінностей є ставки податку на прибуток підприємств (CIT). В Україні стандартна ставка становить 18% для більшості компаній, хоча з 1 січня 2025 року для фінансових установ (крім страхових компаній) вона підвищена до 25%, а для банків у 2024 році діяла спеціальна ставка 50%, яка, імовірно, збережеться або адаптується в наступні роки залежно від економічної ситуації.

Це робить українську систему відносно передбачуваною для резидентів, які оподатковуються за світовим доходом, але з урахуванням спеціальних режимів для певних секторів, таких як страхування (0% або 3% на премії).

Натомість в Іспанії базова ставка CIT вища – 25% для резидентних компаній та постійних представництв іноземних фірм, але з істотними знижками для малого та середнього бізнесу, які впроваджуються поступово з 2025 року.

Зокрема, для мікропідприємств з оборотом менше 1 млн євро у 2026 році застосовується ставка 19% на перші 50 тис. євро прибутку та 21% – на решту, тоді як для МСБ з оборотом до 10 млн євро перехідна ставка становить близько 23%.

Новостворені компанії мають ставку 15% у першому та наступному прибуткових періодах, а стартапи, що відповідають критеріям (наприклад, інноваційна модель, 60% штату в Іспанії та оборот менше 10 млн євро), – у чотирьох періодах поспіль.

Крім того, Іспанія впровадила глобальний мінімальний податок Pillar Two відповідно до директиви ЄС, що забезпечує ефективну ставку не нижче 15% для великих груп з оборотом понад 750 млн євро з перехідними правилами до 2026 року. Це робить систему привабливою для інноваційних проєктів, де ефективна ставка може бути нижчою за українську завдяки податковим кредитам на R&D до 42%, які дозволяють відшкодувати витрати на дослідження.

Для українського бізнесу, наприклад, IT-компаній, що планують відкрити філії в Іспанії, це означає потенційну економію: невелика "дочка" може оподатковуватися за ставкою 19-21%, а з урахуванням R&D-кредитів – ще нижче порівняно з 18% в Україні. Однак для великих компаній без пільг Іспанія може бути дорожчою, тому варто розглядати гібридні структури, де базова діяльність залишається в Україні.

ПДВ

Стандартні ставки ПДВ в обох країнах близькі: 20% в Україні та 21% в Іспанії. В останній є знижені ставки: 10% для туризму та культури, 4% для базових продуктів, що робить систему гнучкішою для споживчих секторів. Українська система також передбачає пільги: 7% для ліків та 14% для деяких агропродуктів.

Ключова відмінність – в адмініструванні та інтеграції. Іспанська система глибоко пов'язана з ЄС, що пришвидшує відшкодування ПДВ для експортерів через механізми reverse charge та єдині директиви, що спрощує транскордонну торгівлю. В Україні відшкодування часто затримується через перевірки, хоча через електронний кабінет платника можна перевірити ризиковість контрагентів.

Це означає, що українська компанія, експортуючи в Іспанію, може ефективніше уникнути подвійного оподаткування, реєструючись в ЄС-системі. Наприклад, для аграрного бізнесу з України, де ПДВ на експорт нульовий, іспанська філія дозволить швидше повернути вхідний ПДВ, підвищуючи ліквідність.

Підтримка малого бізнесу

Україна вирізняється гнучкими спрощеними режимами для малого бізнесу на зразок єдиного податку (3-5% від обороту для ФОП та юридичних осіб з оборотом до близько 200 тис. євро), що знижує адміністративне навантаження. Режим Diia.City для IT-сектору пропонує 9% на виведений капітал плюс 5% ПДФО для фахівців з гарантією стабільності на 25 років, що приваблює стартапи.

В Іспанії спрощених режимів немає, усі компанії підпадають під загальну систему із ставкою CIT 25% (із знижками для МСБ), але з потужними стимулами. Серед них – Patent Box (знижує ставку до близько 10% на доходи від інтелектуальної власності), Beckham Law (фіксована ставка 24% для іноземних експатів на шість років) та спеціальна зона ZEC на Канарських островах (ставка 4% для нових компаній до 2032 року за умови інвестицій та створення робочих місць).

Це робить Іспанію ідеальною для масштабування: український IT-стартап може перемістити R&D до Іспанії, знизивши оподаткування до 10-15% завдяки Patent Box та R&D-кредитам і залучити євросоюзівських фахівців під Beckham Law.

Адміністрування та контроль

Адміністративні аспекти теж відрізняються. В Іспанії Agencia Tributaria – одна з найбільш цифровізованих систем у Європі з обов'язковим електронним звітуванням через Suministro Inmediato de Información (SII) для інвойсів, електронними деклараціями та фокусом на превентивному комплаєнсі.

Штрафи пропорційні з можливістю добровільної ректифікації (коригування – ЕП) без значних санкцій, а аудити спрямовані на великих платників. Для 2026 року заплановані оновлення модулів для оцінки податків в економічних діяльностях.

В Україні Державна податкова служба пропонує електронну звітність та E-cabinet, але процеси часто ускладнені перевірками, особливо під час воєнного стану з мораторіями на аудити. Штрафи вищі за порушення, хоча можливі амністії. Відсутність оновлень для 2026 року вказує на продовження поточних викликів.

Для українського бізнесу це означає необхідність адаптації: при виході на іспанський ринок варто найняти локального консультанта для transfer pricing та угод про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Іспанією.

Впровадження VERI*FACTU

З 2027 року в Іспанії запрацює обов'язкова система VERI*FACTU – спеціальне сертифіковане програмне забезпечення для електронних рахунків-фактур. Воно додає QR-коди та цифрові позначки, автоматично надсилає дані до податкової (AEAT), допомагаючи боротися з шахрайством і прискорювати повернення ПДВ.

Система стає обов'язковою з 1 січня 2027 року для компаній, а з 1 липня – для ФОП. Вона стосується резидентів Іспанії та іноземних компаній з постійним представництвом. Великі компанії, які користуються SII, звільнені від VERI*FACTU.

В Україні електронні рахунки для бізнесу необов'язкові: дані подаються до реєстру податкових накладних, а з 2025 року додається звіт SAF-T. Немає вимог до спеціального програмного забезпечення з QR-кодами чи миттєвим передаванням, тому система простіша, але повернення ПДВ відбувається повільніше.

Для українського бізнесу, який відкриває філію в Іспанії (IT чи агрокомпанії), це означає необхідність налаштувати нове ПЗ, що призведе до додаткових витрат на старті. За порушення можливі штрафи до 150 тис. євро. Водночас переваги значні: швидше повернення ПДВ, простіші перевірки та краща інтеграція з ЄС.

Висновки

Іспанія для українського бізнесу – не просто альтернативна юрисдикція, а стратегічна точка входу на ринок ЄС. Стабільна економіка, доступ до єдиного євросоюзівського простору і розвинені податкові стимули для інновацій та МСБ роблять її привабливою для масштабування, R&D та міжнародної співпраці.

Водночас Україна зберігає конкурентні переваги завдяки нижчій базовій ставці CIT, спрощеним режимам і Diia.City, що робить її базою для операційної діяльності.

Порівняння податкових систем показує, що універсального рішення не існує. Для стартапів і технологічних компаній Іспанія може забезпечити нижчу ефективну ставку завдяки пільгам таі R&D-кредитам, тоді як для великого бізнесу без доступу до стимулів Україна часто залишається фінансово вигіднішою. Оптимальною стратегією стають гібридні моделі із збереженням ядра бізнесу в Україні і розвитком іспанських структур для експорту, інновацій та залучення талантів.

У контексті євроінтеграції України податкове структурування перестає бути суто фінансовим питанням і стає елементом довгострокової стратегії. Компанії, які будують прозорі моделі, інвестують у комплаєнс та адаптацію до правил ЄС, формують стійку конкурентну позицію і спрощують вихід на ринок Євросоюзу.