НБУ пом’якшує валютні обмеження

Національний банк України з 14 січня пом'якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Національного банку України.

Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізосіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений / непоставлений товар.

Також регулятор розширює можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації, уточнюються особливості регулювання валютних операцій.

Так, НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону.

Ключова мета таких змін – створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації "старих" зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України, зазначено у повідомленні.

Розмір "позикового" ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:

• погашення "старих" кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
• розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
• повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;
• фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
• репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).

Серед особливостей "позикового" ліміту слід виділити такі:

• у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах "позикового" ліміту;
• після здійснення операцій у межах "позикового" ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;
• валютні операції в межах "позикового" ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для "нових" запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами):

• за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12% річних;
• заборонено дострокове проведення платежів за кредитом;
• позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема за рахунок купленої валюти);
• дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми "позикового" ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.

Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений / непоставлений товар.

Умови для проведення відповідних операцій є такими:

• повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
• сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
• продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

Зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Водночас це не створить додаткового попиту на валюту – він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару.

Також НБУ повідомляє, що з метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів.

Він передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів.

"Цей захід сприятиме досягненню головної мети створення та функціонування ЕКА – стимулюванню експорту продукції, робіт та послуг українського походження", – говориться у повідомленні.

НБУ вилучив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків.

"У такий спосіб НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються", – пояснив регулятор.

Відповідні постанови ухвалені 13 січня 2026 року та набрали чинності з 14 січня 2026 року.

НБУ нагадує, що у травні 2025 року розширив формат лібералізаційних заходів, доповнивши його заходами зі стимулюючої лібералізації. Метою такого підходу є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом'якшення валютних обмежень.

Наразі бізнес має змогу здійснити критично важливі для його розвитку операції у межах "інвестиційного" та "донатного" лімітів. "Інвестиційний" ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону у валюті у статутний капітал підприємств з 10 травня 2025 року.

"Донатний" ліміт розраховується як обсяг коштів, перерахованих компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Із 14 січня 2026 року запрацював також "позиковий" ліміт.