"Вивеземо, але не все": як пройшов четвертий експортний форум

21 жовтня "Економічна правда" провела четвертий експортний форум. Цього разу дискусії відбувалися на тлі постійних російських обстрілів портової інфраструктури, логістичних центрів, пунктів пропуску на кордоні, залізниці та виробників продукції. Захід відвідало близько 250 людей.

Хоча умови, з якими зустрічаються українські експортери, можна назвати найбільш несприятливими в історії, підприємці все ще знаходять шляхи доставлення вітчизняної продукції на міжнародні ринки.

Про те, як робити це ефективніше, дискутували бізнесмени, представники профільних об'єднань, державних та міжнародних інституцій.

Захід відкрив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський презентацією поточного стану експортного сектору економіки України. За його словами, у 2026 році через зупинку морських перевезень, знищення підприємств, інфраструктури та дефіцит електроенергії внаслідок російської агресії роль експорту в економіці суттєво знизилася.

Унаслідок цих факторів змінилася структура експорту. Металургія втратила свої позиції, агросектор отримав 60% від загальних продажів продукції за кордон. До Росії вже п'ятий рік Україна нічого не експортує, хоча ще 15 років тому цей ринок для вітчизняних підприємців був основним.

Першій панельній дискусії передувала розмова редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка з депутаткою Європейського парламенту Карін Карлсбро, під час якої обговорювалася позиція ЄС щодо українського експорту, зокрема металургійного.

За словами євродепутатки, мита ЄС на сталь та карбоновий збір (CBAM) шкодять українським підприємствам у найважчий період. Металургійна галузь не може доставити до основних експортних ринків свою продукцію через квоти ЄС, а карбоновий збір накладає додатковий фінансовий тягар.

Депутатка наголосила, що деякі українські бізнеси навіть не можуть отримати дозвіл на експорт без карбонового збору через небажання регуляторних органів ЄС відвідувати Україну та перевіряти дотримання правил. Підсумовуючи, Карлсбро заявила, що Євросоюз має розглянути певні винятки для України у межах мит на сталь та CBAM.

Сергій Сидоренко також провів дискусію з радницею віцепремʼєра з євроінтеграції Вікторією Лобунь, керівником офісу генерального директора "Метінвесту" Олександром Водовозом та керівником сектору євроінтеграції, врядування, верховенства права та громадянського суспільства представництва ЄС в Україні Асьєром Сантільяном Луцуріагою.

Серед обговорених питань – перспективи металургії в умовах обстрілів та зупинки найбільших підприємств, а також форми надання їй допомоги.

Вікторія Лобунь розповіла, що Україна не має альтернатив глибшій інтеграції з ринком ЄС, однак зараз питання радше стосується повернення обсягів експорту, аніж його нарощення.

"Ми не можемо ставити під сумнів нашу стратегічну мету – інтеграцію з внутрішнім ринком ЄС, хоча це може бути непросто. З боку уряду наша основна мета – забезпечити як мінімум повернення того рівня експорту сталі, який був у 2025 році. Наразі він становить лише 40% від минулого року", – повідомила вона.

За словами Лобунь, останні консультації з представниками ЄС уряд провів наприкінці вересня.

Наступним слово взяв Олександр Водовіз. На його думку, в ЄС не до кінця розуміють трагічного стану української металургії та часто "годують" вітчизняний бізнес обіцянками про особливий підхід, які не несуть за собою результату.

"З нами зустрічаються, водять різними кабінетами, ми в Берламонті (штаб-квартира Єврокомісії у Брюсселі) як в себе вдома, але рішення все ще одностороннє", – сказав керівник офісу гендиректора "Метінвест".

За його словами, у Єврокомісії обіцяли ще у грудні 2025 року, що для України організують виняток з правил CBAM та квот на сталь, але цього так і не відбулось. "У нас проблема №1 – це удари по підприємствах, вони всі розбиті. Ми намагаємось це пояснити Європі, але нас поки що не чують. 60% нашого виробництва сталі розбито. Ми не представляємо загрози європейському ринку тими 40%, що залишились", – додав Водовіз.

Для виживання сектору, за словами представника "Метінвесту", бізнесу потрібне відновлення обʼєктів та люди. Як реалізувати обидва ці елементи до завершення бойових дій, поки що незрозуміло.

Асьєр Сантільян Луцуріага представляв у дискусії сторону ЄС та зазначив, що Україна могла б відносно швидко увійти у спільний ринок ЄС за окремими секторами, проте досі не виконала усі необхідні кроки для цього.

"За словами моїх колег, наразі існує декілька кроків, які Україна має виконати, але не хоче. Зокрема, мова про закони згідно із SEPA (єдиний простір платежів у євро), які мали бути ухвалені минулого тижня, але цього не сталось. Звісно, якщо ви хочете бути частиною ЄС, розрахунки у євро є важливою частиною цього", – сказав Луцуріаго.

Другу панель провів редактор "Економічної правди" Микола Максимчук обговорюючи аграрний експорт та логістику із першим заступником міністра з відновлення інфраструктури та транспорту Сергієм Деркачем, заступником міністра аграрної політики та продовольства Віталієм Головнею, директором з торгівлі агрокомпанії "Нібулон" Володимиром Славінським, CEO Avesterra group Світланою Собіпан та CEО "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Олегом Хоменком.

Під час дискусії учасники обговорювали, як українські аграрії адаптують експорт продукції до обмежень морської логістики, які альтернативні маршрути використовують для постачання на зовнішні ринки та як зростання транспортних витрат впливає на собівартість продукції, прибутковість і фінансову стійкість бізнесу.

Чи не головним стало обговорення питання того, як перебої з експортом відобразяться на підготовці до наступного посівного сезону.

Олег Хоменко нагадав, що агросектор залишається одним з небагатьох напрямків економіки, який продовжує вивозити продукцію за кордон та отримувати валютний виторг. "За минулий місяць експорт становив 2,4 мільйона тонн, це точно у два рази менше, ніж вивозили до кризового періоду. Можна констатувати, що держава недоотримує близько 500 мільйонів євро валютних платежів щомісяця", – зауважив він.

Головною проблемою логістики, за словами очільника УКАБ, є блокування портів великої Одеси. Без них, до кінця маркетингового року, Україна може недоекспортувати близько 35 мільйонів тонн зерна.

"Для нас за 10 місяців це недоотримання п'яти мільярдів валютної виручки, у розрізі світу ситуація загрожує продовольчою кризою, бо за умови блокування і російського експорту, на світових ринках може виникнути діра у 80 мільйонів тонн продовольства", – підсумував Хоменко.

Про підтримку агроекспортерів зі сторони держави говорив Віталій Головня. За його словами, наразі не передбачено конкретних програм підтримки, але уряд дивиться в сторону ліквідності агросектору.

"Ми збільшили коефіцієнт застави для зерна з 0,4 до 0,75; створено новий вид кредитування на операційну діяльність до 90 мільйонів гривень, послаблено певні умови для пролонгації до 1 вересня 2027 року, а також запроваджено портфельні гарантії на майже 21 мільярд гривень", – додав він.

Паралельно із цими кроками Мінагрополітики звернулось до ЄС із запитом на 1,1 млрд євро для компенсації втрат логістики та перевезення 22 млн тонн зерна. Також Мінагрополітики звернулось до ЄС щодо компенсації відсотків, які передбачені портфельними гарантіями на 220 млн євро. Цей процес, за словами урядовця, "також рухається".

Головня додав, що агробізнес розуміє, що ситуація із перебоями з експортом "може затягнутися", тому у 2027 році вони сіятимуть більше олійних культур, які мають вищу маржинальність із меншою врожайністю.

"Також Мінагрополітики напрацювало з міжнародними організаціями додатковий вид зберігання, бо ми розуміємо, що у листопаді буде дефіцит складів від 8 до 11 мільйонів тонн. З 19 жовтня ми почали роздавати "рукава" для тимчасового зберігання продовольства", – сказав Головня.

Сергій Деркач розповідав про роботу коридорів експорту. За його словами, за останній місяць до українських портів зайшло близько 15 кораблів, проти 8-9 щодня до початку нової російської блокади.

Урядовець зазначив, що з дунайських портів Україна у жовтні експортує близько 1,3 млн тонн продукції. "Вони (дунайські порти) працюю і це добра історія", – додав він.

Проте, ні дунайські порти, ні перевезення залізницею та автотранспортом не замінять у повному обсязі порти великої Одеси. Деркач, однак, додав, що уряд спробує перекрити хоча б половину експортних можливостей морських портів альтернативними маршрутами.

Інша справа, що сухопутні коридори вже перевантажені. До прикладу, протягом останніх місяців час перебування у чергах на кордоні з Польщею зріс з 2-3 днів, до 7-9 днів на виїзд та вʼїзд.

Своїм досвідом пошуку альтернативних шляхів експорту поділився Володимир Славінський. Компанія "Нібулон", яка значно залежала від морських перевезень, з 2022 року перманентно зустрічалась із кризою логістики.

У 2022 році "Нібулон" збудував торговий термінал в Ізмаїлі та перевів частину торгівельного флоту з Миколаєва на Дунай. Паралельно компанія збудувала маршрут переправлення агропродукції через Дунай до румунської Констанци.

"Наразі, коли виникли чергові проблеми по глибоководним портам ми були готові краще, ніж інші. Але варто відзначити, що за 3-4 роки після минулого сплеску активності на Дунаї, ситуація в економіці та агросекторі не покращилась, тому цього разу переживати кризу ще важче", – зазначив Славінський.

Місячні темпи експорту "Нібулону" наразі поступаються тим, що були до червня на 20-30% і мають потенціал до нарощення. У компанії вважають ці результати непоганими.

Світлана Собіпан розповіла про нарощення доданої вартості в агросекторі як метод боротьби із кризою експорту. "Можна виростити зерно і продати його за 200 доларів за тону, можна переробити його у комбікорм, використати його для вирощення птиці, переробити птицю і продати за 2000 доларів за тонну.

Це ні в якому варіанті не означає, що тонна пшениці перетворюється у тонну птиці. Але якщо дивитись на процес, то на кожному етапі працюють люди, створюється додана вартість, залучаються українські виробничі потужності, збільшується сплата податків", – зазначила Собіпан.

За її ж словами, перероблення продукції може зменшити залежність від портової інфраструктури. Цього року Avesterra group почала постачати товари до ЄС та Британії.

Окремою темою обговорення на експортному форумі стала зброя. Відкрив відповідну панель колишній командувач Збройних сил України, посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Редактор видання "Оборонка" Богдан Мірошниченко питав його про імідж української зброї та оборонних компаній за кордоном.

У своїй відповіді Валерій Федорович зазначив, що міжнародні актори все ще зі скепсисом ставляться до українського ОПК. "Будь-яка галузь промисловості тримається на трьох китах: підготовці кадрів, на виробництві, на контрольованій експлуатації. Над цими китами знаходиться національна стратегія.

Таким чином оборонна промисловість – це орган, що знає політичну мету, знає стратегію реалізації цієї мети, має довгострокове фінансування, науку, освіту та виробничі потужності", – сказав Залужний.

Він додав, що Україна має певні технологічні успіхи, але через брак ресурсів та можливостей, для вітчизняного ОПК життєво необхідно перекрити брак цих можливостей за рахунок партнерів.

Підсумовуючи посол у Британії зазначив, що Україні не вистачає підготованої доктрини застосування озброєння, яке вона виробляє. "НАТО доктринально сьогодні використовує зброю періоду, який розпочався у 70-80-х роках, коли космос почав впливати на високоточну зброю...

Для них основною зброєю сухопутних військ не є дрони, а щоб вони їх почали використовувати, потрібно усім членам НАТО переглянути свої доктрини: відмовитись від F-35, коштовних систем протиповітряної оборони", – сказав Залужний.

Він висловив думку, що поки Україна не розробить нову доктрину ведення війни, експорт зброї за кордон не є релевантним.

Остання панель зібрала представників оборонно-промислового комплексу. Участь у дискусії взяли: генеральний директор Vyriy Олексій Бабенко, заступник голови асоціації Naudi Сергій Висоцький, гендиректор Ukrspecsystems Дмитро Хасапов та виконавчий директор "Генерал Черешня" Даниїл Ваховський. Модерував панель Богдан Мірошниченко.

Діалог стосувався проблем експортних правил від уряду, їхній вплив на роботу виробників та ключових суперечностей між державним регулюванням і потребами бізнесу. Говорили також про те, як налагодити конструктивну співпрацю із державою для усунення наявних проблем.

Олексій Бабенко розповів про структуру попиту на українську зброю у світі. Він умовно поділив світ на країни, що перебувають у війні, які не планують воювати та країни, що готуються до війни.

Перші мають значний запит на FPV-дрони, другі – на дрони-розвідники, останні придивляються до різних продуктів. "Нам здається, що оборонка – це якась невелика галузь, але, наприклад, весь наш експорт металургії минулого року становив декілька мільярдів доларів, 10% нашого експорту. За мірками оборонки це не супер великі гроші", – каже Бабенко.

Він додав, що усі ці переваги наразі не бачать у першу чергу через закритість експорту, попри умовно відкриті шляхи для продажу зброї за кордон.

За словами Бабенка, на момент розробки постанови про експорт зброї не було "нормальної комунікації" Міністерства оборони часів Михайла Федорова з виробниками. "Конкретно по експорту. Це приклад як не треба робити постанову, вона написана так, що ніколи не запрацює", – заявив Бабенко.

За його словами, виробник для вивозу мілітарної продукції повинен зробити невизначений внесок до спецфонду, який відкриє можливість підписати конкретний контракт з контрагентом закордоном. Водночас гарантій повернення грошей держава не надає, що створює великі ризики для експортерів.

"Щоб умовно підписати контракт з німцями на 10 мільярдів на 5 років, за цією постановою ти маєш 2 мільярди покласти у спецфонд, потім тобі дозволять підписати цей контракт, який ще не погоджений з іншою стороною. Якщо підпису не відбудеться – гроші ніхто не поверне. Хто на такі умови погодиться?", – зазначив Бабенко.

Сергій Висоцький висловив думку, що економічна модель оборонки розрахована на ринки "третіх країн", а не країн-членів НАТО. На цьому полі Україна конкурує з Китаєм, Росією, Індією, Туреччиною.

Він додав, що експорт зброї є також основою для політичного впливу, який Україна має розвивати. "Після війни нам потрібно вивести ОПК у топ-3 галузей економіки, вона повинна стати драйвером відновлення. Для цього треба йти в такі регіони і з такими цінами, де нас будуть сприймати. Для цього треба вже зараз будувати позиції в тих країнах не дивлячись на бажання співпраці з нашими союзниками", – каже Висоцький.

Дмитро Хасапов підтримав думку, що експортувати військову продукцію потрібно туди, де існує попит. Він також підтвердив, що запит на українську зброю існує в різноманітних регіонах світу, але державні правила не дозволяють скористатися цими можливостями.

"Конкурентів зараз дуже багато. Вже навіть Європа підтягнула свої сили, хоча вона ніколи не була сильною у технологіях дронів. Завдяки, тому що вони повідкривали багато філіалів у нас, протестували свої рішення – виходять на світові ринки. Те, що ми буксуємо з експортом – це колосальні втрати для країни", – сказав Хасапов.

Даниїл Ваховський вважає головним експортним продуктом українського ОПК – досвід масового застосування, масового виробництва продуктів.

"Ринок існує там, де є війна, або інші загрози. Наша війна визначила багато нових загроз, з якими нашим партнерам доведеться працювати. Сьогодні ми збиваємо велику кількість повітряних цілей дронами, цього ще пару років тому як доктрини не було", – каже Ваховський.

Він також зазначив, що після завершення війни додому повернуться не тільки українці, але й росіяни з досвідом ведення нової війни. Україна, у цьому контексті, може стати противагою, яку варто будувати вже зараз.

"Держава має набагато активніше займатись питанням відкриття експорту зброї, бо це у першу чергу просування інтересів України через зброю", – додав виконавчий директор "Генерал Черешня".

Генеральними партнерами форуму стали компанії "Генерал Черешня", VYRIY та Ukrspecsystems LLC.

Також захід підтримали Avesterra Group, ​​технологічно-оборонна компанія SkyFall, Банк Кредит Дніпро, Raiffeisen Bank AZNAURI, Carlsberg Ukraine, Gemini та Трускавецька. Інформаційні партнери Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні, Торгово-промислова палата України.