"Економічна" та "Європейська правда" провели третій експортний форум: про що поговорили
Видання "Економічна правда" та "Європейська правда" провели третій щорічний експортний форум "Крізь терни до ЄС". Темою розмови стали торговельні відносини з Європейським Союзом, а також виклики та можливості для українських експортерів.
Подія традиційно зібрала представників влади, бізнесу та міжнародних інституцій. Зокрема, були присутні заступник голови представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас, голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, голова Української інвестиційної команди у Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) Матео Рівелінні, депутатка Європейського парламенту Карін Карслбро, президент Торгово-промислової палати (ТПП) Геннадій Чижиков, представники компаній "АрселорМіттал", "Інтерпайп", Biosphere, аграрного та фінансового секторів.
На тлі анонсу відкриття експорту зброї у заході взяли участь представники оборонної галузі.
Форум відкрили головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, редактори "Економічної правди" Микола Максимчук та "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
Редактор ЄП Сергій Сидоренко, Роксолана Підласа, Гедимінас Навіцкас та Матео Рівелінні у вступній частині обговорювали майбутнє українсько-євросоюзівської торгівлі.
Відповідаючи на питання Сергія Сидоренка щодо ролі України в євросоюзівській торгівлі, Гедимінас Навіцкас зазначив, що Україна є перевагою, а не проблемою для економіки ЄС.
"Наразі ми фіналізуємо ще одну угоду з Україною, яка відкриє додаткові тарифні квоти, включаючи сільськогосподарську продукцію. Угода має базуватися на рівних умовах. Це подобається не всім європейським фермерам, що очевидно", – зазначив він.
Продовжила діалог про торгівлю з ЄС Роксолана Підласа. Вона зазначила, що небажання набувати нового конкурента – українські компанії – це природна реакція європейців, однак далеко не весь їхній бізнес виступає проти вступу України в ЄС. Вона додала, що Євросоюз має поступово відкривати ринок для України, аби це не стало шоком для євросоюзівського бізнесу.
За її словами, Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропродуктів з України. "Для 21 з 34 товарних позицій, які наразі підпадають під квотування, межі будуть підвищені. Як очікується, це рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення", – сказала Підласа.
Відповідаючи на запитання про пріоритетні сектори для інвестицій Європейського інвестиційного банку, Матео Рівелінні назвав інфраструктуру (ЄС має амбіції остаточно зʼєднатися з Україною); розвиток приватного сектору (ЄІБ підтримуватиме ланцюги доданої вартості для експорту в усі країни світу) і швидкий рух до інтеграції з євросоюзівським законодавством та вільним ринком.
"Підприємці приїжджатимуть з Італії, Франції, Німеччини. Ми хочемо, щоб в Україні в них була така ж передбачуваність, ті самі правила, які вони бачать у власних країнах", – додав він.
Перша панель форуму "Український експорт, що особливо лякає ЄС. Як агросектору подолати упередженість?", яку модерував редактор "Європейської правди" Юрій Панченко, порушувала тему аграрного експорту України в ЄС. У ній взяли участь провідні гравці галузі.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що українські аграрії звикли до ринку ЄС і можуть конкурувати на рівних з євросоюзівськими компаніями. Він додав, що для українських фермерів викликом на шляху інтеграції є високі стандарти продукції ЄС, тому агросектору потрібен перехідний етап перед інтеграцією.
У дискусії стосовно підтримки агросектору з боку ЄС директор з маркетингу та інновацій Kormotech Ігор Блистів висловив думку, що українські аграрії мають готуватися до відсутності поблажливого ставлення євросоюзівців і водночас бути готовими до вищих стандартів якості та жорсткішої конкуренції.
Геннадій Чижиков з ТПП коментував недопрацювання держави щодо агросектору та експорту. Він зазначив, що в умовах домінування агропродукції в експорті в українських посольствах не вистачає професіоналів, які б допомагали бізнесменам виходити на нові ринки.
Головна перемовниця Європарламенту щодо торгівлі з Україною Карін Карслбро заявила, що торгівля є одним з інструментів підтримки України. Водночас вона заявила, що в ЄС є агресивне аграрне лобі, яке використовує міфи щодо українського агросектору для обмеження вільної торгівлі з Україною.
"Ми розібралися із сталлю, але моя амбіція була вищою. Я хотіла досягти більшої лібералізації з Україною, але фермерське лобі в Брюсселі диктує торгові умови. Важливо повертатися до того, як поширювати інформацію про торгівлю України і ЄС, дивитися, що правда, що ні, дивитися статистику", – зазначила Карлсбро.
Відповідаючи на питання про стан молочного сектору після скасування торгових преференцій ЄС, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур повідомив, що представники уряду і перемовники від України готували галузь до продовження вільної торгівлі. Коли вона припинилася, молочники не були підготовлені.
Дідур додав, що на тлі квотування імпорту набілу в ЄС галузь збільшує постачання продуктів, які не підпадають під квоти. За його словами, за вісім місяців 2025 року частка ЄС в експорті молокопродуктів становила 47%.
"Якщо в нас буде зона вільної торгівлі з ЄС, то суттєва частка українського експорту, понад 50%, ітиме в ЄС. Якщо квоти залишаться, то частка ЄС в експорті України становитиме 30-35%", – підсумував Дідур.
Палка дискусія лунала на панелі "Чи готова Україна стати експортером озброєнь", присвяченій перспективам українського оборонного сектору на міжнародних ринках. Спікери погодилися, що відкриття експорту зброї – необхідне рішення, але полемізували навколо його форми.
Відповідаючи на запитання головної редакторки УП Севгіль Мусаєвої стосовно готовності України до експорту зброї, директор з продажів "Української бронетехніки" Максим Поливʼяний зазначив, що Україна є одним з найдосвідченіших експортерів в оборонному секторі і для перезапуску експорту потрібне лише політичне рішення.
"Це дуже добре, що воно (політичне рішення – ЕП) є, бо питання експорту назріло дуже давно", – сказав Поливʼяний.
Виконавча директорка обʼєднання приватних виробників озброєння "Технологічні сили України" Катерина Михалко додала, що євросоюзівські партнери мають великий попит на українські оборонні технології, тож експансія ринків ЄС має відбуватися швидко. "Французи навчаться робити дрони-перехоплювачі, почнуть експортувати в Україну і тестувати. Тому якщо ми хочемо вагомих надходжень до бюджету, експорт зброї має бути терміновим", – зазначила Михалко.
Вона також звернула увагу на потенціал України в "перехопленні" в Росії ініціатив з експорту зброї на альтернативні ринки, зокрема на Близький Схід.
Керівник GR одного з найбільших виробників дронів Мустафа Найєм висловив думку, що основною перевагою української оборонної галузі на міжнародних ринках є навіть не самі технології, а досвід їх використання.
"Ми як країна можемо продавати лише досвід, тому що в частині техніки, штучного інтелекту, програмування, виробництва, повірте мені, там теж не дурні люди. Коли ми хочемо щось експортувати, там це має бути необхідно. Нам треба експортувати не продукти, а екосистему і рішення", – сказав Найєм.
Він додав, що Україна в перспективі зможе на 80% локалізувати виробництво озброєння і навіть конкурувати з Китаєм за обсягами виробництва окремих продуктів.
Засновник компанії "Українські авіаційно-космічні технології" Владлен Нікітін сказав, що експорт тільки технології може призвести до того, що партнери самостійно набуватимуть досвід. Він зазначив, що експортувати виріб без інфраструктури неможливо. За його словами, у контексті експорту зброї потрібно знайти середину між торгівлею технологіями та досвідом.
Остання панель зібрала промисловців та фінансистів: GR-директорку компанії "Інтерпайп" Наталію Сидорук, директора із звʼязків з держорганами компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олега Крикавського, віцепрезидентку з операційної діяльності Biosphere Ірину Нестеренко, заступника голови правління банку "Південний" Андрія Букіна, голову правління експортно-кредитного агентства Руслана Гашева.
Дискусію почала модераторка Ольга Бєлькова, яка займається адвокацією комерційних установ у Брюсселі. Вона згадала, що політика ЄС схиляється до протекціонізму на тлі економічної політики США за керівництва Дональда Трампа. Особливо це стосується агросектору і сталі.
Наталія Сидорук згадала досвід "Інтерпайпу". Вона зазначила, що компанії вдалося зайняти нішу преміальної продукції із сталі, що дозволило зберегти попит з боку євросоюзівців.
"Наша продукція присутня в повітрі, у воді, під землею. Ми маємо досвід поставок у Швейцарські Альпи, наша продукція використовується при будівництві платформ для вітряків на Ла-Манші, труби доставляють у соляні шахти Європи", – зазначила Сидорук.
Представник компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олег Крикавський додав, що євросоюзівський ринок став ледь не порятунком для компанії після початку великої війни, тому експорт частково переорієнтувався на ЄС. Компанія почала закладати відповідні стандарти для продукції під час виробництва.
Думку про те, що ринок ЄС став територією розвитку, підтримала Ірина Нестеренко з "Біосфери". Вона зазначила, що компанія змушена шукати підхід до споживача з Євросоюзу, аби не програти конкуренцію.
"Нам пощастило, наш сектор не підпадає під квоти, тому конкуренція відбувається не на рівні законодавчих ініціатив, а на полицях супермаркетів з євросоюзівським бізнесом", – зазначила вона.
Ірина звернула увагу на досвід відкриття заводу в Румунії. За її словами, бізнес чітко відчуває спрощення регуляторних обмежень і податкових перевірок у ЄС порівняно з Україною.
Закривали панель представники фінансового сектору Руслан Гашев та Андрій Букін.
Голова правління Експортно-кредитного агентства наголосив, що в умовах втрат під час війни будь-яка компанія рано чи пізно замислиться про можливість виходу на закордонні ринки. За словами Руслана Гашева, Експортно-кредитне агентство готове допомагати тому бізнесу, який має стратегію виходу за кордон і може витримати конкуренцію.
Він зазначив, що за вісім місяців 2025 року агентство надало бізнесу послуг на 9 млрд грн загальної вартості експортних контрактів.
Заступник голови правління банку "Південний" Андрій Букін підтримав думку і зазначив, що банки можуть допомогти компаніям вийти на зовнішні ринки та розширитися за кордоном. Основною перепоною для кредитування розширення він назвав брак ліквідних застав та прозорості.
"Багато бізнесів торгують через нерезидентські компанії. Це означає, що український кредитор не бачить кінцевого покупця і не бачить руху коштів. Моя порада: робіть прямий контракт для банку", – сказав він.
Водночас кредитування виходу бізнесу за кордон – значно складніший процес. Банки будуть готові підтримати такі проєкти за умови достатніх гарантій його успішності.
Генеральними партнерами форуму стали "Інтерпайп" та "Банк Південний", преміальним партнером – Kormotech. Захід також підтримали: "Банк Кредит Дніпро", Biosphere, "УкрАвіаКосТех" та Aznauri.