Україна не тільки розмінує землі, а й заробить на цьому. Як працюватиме новий ринок?
Роботи настільки багато, що в майбутньому Україна може стати одним із світових лідерів у галузі гуманітарного розмінування.
Щоб розмінувати свої поля, фермер на Харківщині зібрав з уламків російської БМП броньований трактор. Цей сюжет викликав захоплення глядачів, однак у професійних саперів від таких історій волосся стає дибки.
Рухаючись замінованими полями, саморобні машини часто пропускають вибухонебезпечні предмети, втоптують їх глибоко в землю або вибухають разом з водієм. Останній випадок: 2 жовтня на Миколаївщині підірвався чоловік, який взявся за розмінування поля, прикрутивши до трактора саморобне обладнання.
По-справжньому гарантувати безпеку в полях можуть тільки сертифіковані оператори, однак наразі не вистачає ні саперів, ні донорського фінансування. Це змушує фермерів вдаватися до ризикової самодіяльності.
Україна виявилася настільки неготовою до проблеми з мінами, що навіть деякі засоби захисту для саперів оператори донедавна купували в Зімбабве, а не в місцевих виробників. Проте ситуація швидко змінюється. Українські промислові компанії розробляють власну техніку для розмінування, кількість саперів щомісяця зростає і в Україні невдовзі запрацює ринок гуманітарного розмінування.
Попри апокаліптичні прогнози, що Україна наявними силами завершить розмінування лише під кінець третього тисячоліття, уряд поставив мету за наступні десять років повернути в користування 80% земель.
Розмінування запрацювало
Існує три типи розмінувань. Перший – військове, коли міни знешкоджують на фронті. Другий – оперативний, коли Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) точково прибирає вибухівку в деокупованих містах.
Третій тип – гуманітарне розмінування, коли територію обстежують, очищують від снарядів та видають сертифікат безпеки. Лише так можна повернути землю в користування. Гуманітарне розмінування має кілька етапів. Спочатку спеціалісти проводять нетехнічне обстеження та виділяють потенційно забруднені зони.
Безпечні ділянки повертають власнику, а в "забруднену" частину приходять сапери і шукають вибухівку за допомогою спеціального обладнання. Коли виявляють усі міни – очищають територію технічними засобами.
У кінці фермер отримує сертифікат про розмінування поля. Так він зможе документально підтвердити безпечність ділянки, якщо захоче передати її в оренду, продати або укласти угоду з інвестором.
Київська школа економіки порахувала, що нетехнічне обстеження потенційно небезпечних територій у середньому коштує 6 дол за га, пошук вибухівки – 3 050 дол за га, очищення – до 30 тис дол за га. Платитимуть за це не лише українські фермери.
Якщо окупантів швидко вибивають з району, то більшу частину землі повертають власникам на етапі нетехнічного обстеження. Однак в Україні є багато регіонів, де росіяни перебували понад рік. Концентрація мін там значно більша, тож розмінування там буде довшим та дорожчим.
В Українському клубі аграрного бізнесу підрахували, що простій гектара землі коштує 350-450 дол. За даними Мінекономіки, в Україні заміновано 5,6 млн га полів. Якщо їх не повернути в користування, аграрії щороку втрачатимуть до 2,5 млрд дол.
За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд дол. Для держбюджету та фермерів це великі кошти, тож без міжнародної допомоги не обійтися.
Іноземні донори фінансують зарплати саперам, навчання та придбання машин для розмінування. З 24 лютого 2022 року Україні пообіцяли профільної допомоги на понад 300 млн дол. Це значно більше, ніж виділяє уряд.
Завдяки цим грошам справа зрушила з місця. З 2022 року кількість організацій-операторів протимінної діяльності зросла з 4 до 17. Ще 29 – проходять сертифікацію.
Штат саперів до кінця 2023 року зросте втричі порівняно з початком року. Кількість машин для механізованого розмінування у 2024 році планують довести до 99. До великої війни їх було лише кілька.
У 2023 році саперам вдалося обстежити 200 тис га землі. З них у користування повернули 120 тис га. У 2024 році уряд планує повернути ще 305 тис га.
Це відносно "легкі" гектари. Землю здебільшого не розміновують, а лише обстежують та віддають у користування безпечні ділянки. Чим далі на південний схід, тим більша концентрація мін, тож повертати землю фермерам з кожним роком буде складніше.
У Мінекономіки визнають, що в Україні не вистачає саперних груп, щоб повернути 80% землі за десять років. Щоб збільшити кількість спеціалістів, потрібно залучити більше організацій, надати саперам обладнання та створити умови для роботи операторів.
Для цього уряд пропонує два ключових кроки: наростити в Україні виробництво спеціалізованої техніки та створити ринок гуманітарного розмінування.
Як працюватиме ринок розмінування
На гуманітарне розмінування у 2024 році уряд виділить 2 млрд грн. За ці гроші оператори будуть конкурувати на тендерах Prozorro. Це закладе основу для розвитку цього ринку в Україні. Як він працюватиме?
Фермери подаватимуть заяви на розмінування полів у спеціальний реєстр. Грошей на всіх зараз не вистачить, тож Мінекономіки та Мінагрополітики оберуть з цього реєстру пріоритетні ділянки.
"Поля для очищення обираються за щільністю забруднення та економічною доцільністю. Для першочергових робіт ми обрали малозабруднені землі з багаторічними насадженнями і землю, яку планують засіяти овочами та баштанними", – зазначають у Мінекономіки.
"Якщо територію обстежать і там буде низький рівень забруднення, ми її очистимо. Якщо територія сильно забруднена, але має високий пріоритет – теж очистимо. Якщо рівень забруднення високий, а пріоритетність низька, ми відкладемо цю ділянку", – пояснив ЕП заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Окрему роль у виборі пріоритетних ділянок для розмінування відіграватимуть громади, бо центральна влада не завжди розуміє, які території після очищення будуть використовуватися, а які були закинуті і до війни.
На розмінування обраних ділянок оголошуватимуть конкурс. Оператор-переможець отримає кошти, а фермер – свою землю. У Мінекономіки підкреслюють, що претендувати на розмінування за бюджетні кошти зможуть лише ті аграрії, які працюють офіційно і сплачують податки.
Перші тендери оголосять у квітні. До цього моменту Кабмін затвердить механізм оплати послуг операторів і вирішить, скільки відсотків вартості розмінування будуть компенсувати фермерам.
Під час розбудови ринку доведеться вирішити одну важливу проблему. Річ у тім, що на тендері перемагає компанія, готова працювати за меншу вартість, однак у гуманітарному розмінуванні ціна не має бути вирішальним фактором.
"У гуманітарному розмінуванні головне – якість. Якщо ти залучаєш найкращу техніку та найкращих спеціалістів, то розмінування квадратного метра виходить дорожчим і це робить тебе неконкурентним. Треба шукати інструменти, як правильно прописати в умовах конкурсу технічну складову та зробити її не менш важливою за комерційну", – пояснює голова Асоціації саперів Тимур Пістрюга.
У Мінекономіки сподіваються, що після створення ринку в Україну потягнуться не тільки благодійні організації, а й комерційні компанії.
"Деякі іноземні оператори хочуть отримувати прибуток, а не працювати за гранти. Ми готові створити їм умови для ведення бізнесу. Комерційні оператори наситять ринок своїми послугами і згодом зможуть їх надавати поза державними тендерами, працюючи з тими фермерами, які не бажають чекати своєї черги і здатні самотужки оплатити обстеження своєї землі", – зазначив Безкаравайний.
Уряд також хоче спростити правила сертифікації операторів. Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів ЕП, що в планах – скорочення кількості дозвільних документів для сертифікації з 23 до 7, створення цифровізованої системи збору інформації про розмінування і скасування сертифікації для чинних операторів на час війни.
Україна вироблятиме техніку
В Україну заходять сотні мільйонів доларів на гуманітарне розмінування. Оператори та держава витрачають їх на купівлю машин та саперського обладнання. Уряд прагне скористатися шансом залишити ці гроші всередині країни, локалізувавши виробництво техніки.
"Деякі передові зразки західних машин коштують до 1,5 мільйона доларів. Ми розраховуємо, що вироблені в Україні машини будуть удвічі дешевші, оскільки виробництво запчастин, збирання та обслуговування відбуватимуться тут. До того ж частина грошей повернеться до бюджету", – сказала ЕП заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.
Крім великих машин, саперам необхідні дрони, спецзахист, бронемашини для підготовки робіт та вивезення вибухівки. З кожним місяцем Україна покриває дедалі більше власних потреб.
"Коли нам потрібне обладнання, ми шукаємо його в українських виробників, але не завжди знаходимо товари потрібної якості. Засоби особистого захисту раніше доводилося купувати в Зімбабве. Бачимо, що з’являється більше українських компаній, які можуть робити обладнання за нашими стандартами", – зазначив Пістрюга.
За словами Гвоздяр, компанії почали випускати спецтехніку. Одне харківське підприємство виробляє машини для підготовки території до роботи саперів, а "КрАЗ" переробляє бульдозери на машини для розмінування.
Підприємство "Пожмашина" почало випускати авто для перевезення вибухівки, а НВО "Практика" показало низку рішень для кожного етапу розмінування на базі власної бронемашини "Козак".
Україна здатна самотужки покрити потребу саперів у броньованій техніці. Єдиний недолік – відсутність власного шасі. Зараз цей компонент здебільшого імпортують, але в майбутньому може знайтися й український варіант, наприклад, від компанії "КрАЗ".
За словами глави Мінстратегпрому Олександра Камишіна, серійних виробів Україна не має лише у двох сегментах гуманітарного розмінування з п’яти. Мова про машини механізованого розмінування і так званий demining tech (роботи, сенсори для виявлення металу, програмне забезпечення).
Однак підприємства поступово опановують і ці ніші. Компанія "Інтервибухпром" представила першу українську машину для розмінування "Кривбас". У вересні вона пройшла випробування і витримала кілька підривів на протитанковій міні. Заявлена вартість такої машини – 360 тис євро.
Випробування машини "Кривбас"
Збирати машини механізованого розмінування будуть і в кооперації з іноземцями. В Україні вже виробляють запчастини для хорватських машин компанії DOK-ING. У перспективі їх збиратимуть в Україні. Крім того, підприємство "Пожмашина" домовилося про виробництво компонентів для данської машини Hydrema 910.
Мінцифри в рамках кластера Brave1 зареєструвало 20 українських розробок з demining tech. Шість з них отримали гранти на загальну суму 140 тис дол.
Стимули та набутий досвід Україна може використати для експорту своїх машин та послуг, як це колись зробила Хорватія. З часом Україна може стати одним із світових лідерів у галузі гуманітарного розмінування.