Десятиліття збитковості не заважає йому зростати. Хто фінансує Telegram?
Чому карколомне зростання Telegram з точки зору бізнесу залишається провальним і хто раніше інвестував у месенджер, який лише недавно пообіцяв працювати над отриманням прибутків.
14 серпня 2023 року Павло Дуров привітав всіх з черговим днем народження Telegram. За його словами, за ці десять років месенджер отримав понад 800 млн активних користувачів винятково завдяки "сарафанному радіо".
Розвиток Telegram можна поділити на дві складові. Перша – медійна історія з протистоянням російській владі та позиціювання месенджеру як безпечного простору для комунікації. Друга – фінансова, яку не так активно висвітлює Дуров.
Це логічно, адже Telegram досі не може існувати лише за свої кошти. Компанія Дурова в різні часи шукала фінансові ресурси для розвитку на стороні.
"Telegram перебуває на шляху до досягнення мільярдної аудиторії і потребуватиме відповідного фінансування. Коли технологічний проєкт досягає такого масштабу, зазвичай є два варіанти: почати заробляти гроші, щоб покрити витрати, або продати компанію", – писав Дуров наприкінці 2020 року.
За три роки він не продав компанію, а бізнес-модель месенджера поки не виглядає самодостатньою. Через це Дуров не раз звертався за допомогою до інвесторів, серед яких були особи, наближені до владної верхівки Кремля.
Перші інвестиції: криптовалюта та облігації
Образ і репутація Telegram завжди будувалися довкола захищеності та безпеки. Скандальний вихід Дурова з "Вконтакте" у 2013 році і суперечки з Роскомнадзором додавали новому месенджеру антуражу альтернативного, а тому "надійного" інструменту для комунікацій. Ця "надійність" стосується не тільки заяв про захищеність месенджеру, а й історії його фінансування.
Фінансова історія Telegram почалася у 2017 році. До того Дуров підтримував месенджер за кошти, отримані після виходу з "Вконтакте" – близько 400 млн дол.
"Більшу частину історії Telegram я оплачував витрати із своїх заощаджень. Однак зараз Telegram перебуває на шляху до досягнення мільярда користувачів і потребуватиме відповідного фінансування", – написав Дуров у грудні 2020 року.
Очевидно, розуміючи потребу в залученні коштів, за три роки до оголошення цієї заяви брати Павло та Микола Дурови вирішили створити блокчейн-платформу Telegram Open Network (TON) з власною криптовалютою – Gram.
Час для випуску криптовалюти вони вибрали вдало. У 2017 році кількість користувачів Telegram налічувала понад 180 млн осіб, а додавання Gram у месенджер зробило б її найбільшою за чисельністю блокчейн-системою.
"Суть ідеї була в тому, щоб випустити свою криптовалюту, вбудувати її в месенджер та оголосити про найбільшу за кількістю користувачів систему, спробувавши таким чином витіснити Ethereum", – пояснив колишній директор спеціальних проєктів у Telegram Антон Розенберг.
Дуров створив довкола TON ажіотаж і на початку 2018 року Telegram залучив для проєкту 1,7 млрд дол, попередньо продавши 2,9 млрд токенів Gram. Для Дурова це була перемога, оскільки на той момент його власні гроші для фінансування месенджера закінчилися, а сам проєкт залишався неприбутковим.
Однак команда TON затянула з релізом, запланувавши запуск блокчейн-системи на 31 жовтня 2019 року. За два тижні до цієї дати Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) подала до суду Південного округу Нью-Йорка на Telegram Group Inc. і TON Issuer Inc., домігшись тимчасової заборони на продаж токенів.
SEC стверджувала, що Gram є цінним папером, тому емітент мав надати дані про свій фінансовий стан, менеджмент, напрями діяльності і можливі ризики. Telegram у суді доводив протилежне, проте безрезультатно. Компанію забовʼязали повернути інвесторам 1,2 млрд дол і заплатити 18,5 млн дол штрафу.
Провал у сфері криптовалют загострив проблему фінансування Telegram, тому навесні 2021 року месенджер використав традиційний інструмент залучення коштів – через випуск облігацій (pre-convertible IPO bonds) на 1,75 млрд дол.
П'ятирічні бонди випускалися номіналом 1 тис дол з дохідністю 7% річних. Виплата купона – кожні пів року, мінімальний лот для участі – 500 тис дол.
Імовірно, для стимулювання попиту Telegram пообіцяв провести IPO, під час якого власники облігацій отримають право конвертувати їх в акції компанії з дисконтом 10-20%. Дисконт 10% застосовуватиметься, якщо IPO відбудеться до весни 2024 року. У 2025 році він збільшиться до 15%, у 2026-му – до 20%.
У липні 2023 року Telegram випустив облігацій ще на 270 млн дол. Про деталі цього розміщення Дуров не став розповідати. Він лише вказав, що у викупі взяли участь "відомі фонди із зірковою репутацією".
Платна підписка та перші заробітки
Перед першим продажем облігацій у 2021 році Telegram розіслав потенційним інвесторам звіт, де вказав плани щодо монетизації месенджера.
У червні 2022 року компанія запустила платну підписку Telegram Premium. Вона зазначила, цей крок покладе "початок епосі надійної монетизації", у тому числі дозволить розвивати нові функції, зберігаючи безкоштовний доступ до додатка.
Запущена раніше реклама в Telegram не покрила видатки. Тоді Дуров написав, що для покриття всіх витрат достатньо, щоб 2,5-3% користувачів придбали Telegram Premium. На той момент месенджер мав 700 млн користувачів.
На основі цих даних російський Forbes підрахував, що після сплати комісії App Store та Google Play Telegram має заробляти близько 45 млн дол на місяць або 540 млн дол на рік. До цієї суми слід додати 122 млн дол на рік, які месенджер має витрачати на виплати відсотків за облігаціями.
Через рік після старту Telegram Premium оптимізм у керівництві месенджера не виглядає переконливо. У грудні 2022 року Дуров заявив, що кількість платних користувачів перетнула 1 млн, а це лише 0,14% від заявленої аудиторії.
Дохід Telegram від придбань у застосунку Apple App Store у липні 2023 року становив 2,4 млн дол. Це 80% усіх доходів месенджера з двох платформ, оскільки щомісячний дохід від придбань користувачами Android у Google Play Store у тому ж місяці становив лише 588 тис дол.
Отже, за понад десять років компанія не змогла стати навіть самоокупною.
Посилання::
*Дані про кількість користувачів за оцінкою на кінець року.
** Дані про витрати надані "як є" у джерелі, без оцінки на середину або кінець року.
***Розрахунки базуються на даних, які не є узгодженими на початок/кінець року, тому можливі певні неточності.
****Дані не є повними, оскільки вони не включають певні витрати, а також можуть не включати певні потоки доходів, які не є публічними.
Однак, наскільки це можливо, ми намагаємося відтворити картину і надати консервативну оцінку фінансових показників Telegram
- "Кількість користувачів", 2014-2022 - Statista, Telegram MAU, Mar 2014 - Nov 2022
- "Кількість користувачів", 2023 - Public statement by Pavel Durov
- "Витрати", 2018 - Telegram TON fundraising offering documents
- "Витрати", 2019, 2020 - Stenogramm of Durov's responses to SEC
- "Витрати", 2022 - Durov's comments on reaching break-even
- "Витрати на одного користувача" - Розраховано на основі кількості користувачів, витрат, історичного тренду "Витрати на одного користувача"
- "Видатки", 2013-2017, 2023, 2024 - Розраховано на основі кількості користувачів, витрат на одного користувача
- "Залучені кошти", 2018 - Public data about amont of capital rased for TON
- "Залучені кошти", 2020 - Public data about settlement with TON investors
- "Залучені кошти", 2021 - Public data about bonds raised
- "Залучені кошти", 2023 - Durov's post
- "Дохід від реклами", 2022 рік - Наші джерела, знайомі з бізнесом, які побажали залишитися анонімними
- "Дохід від підписки", 2022, 2023 - На основі даних Sensortower та asobot.pro
- "Процентні платежі" - Розраховано на основі публічної інформації про облігації
- "Залишок коштів" - Розраховано на основі консолідації всіх вищезазначених даних
Хто фінансує Telegram
Усіх інвесторів Telegram залучав непублічно, тому отримати їх повний перелік неможливо. Проте у ЗМІ не раз зʼявлялися прізвища людей та назви організацій, які фігурували як інвестори месенджера.
Серед інвесторів TON були росіяни Давид Якобашвілі, який вклав 10 млн дол, та олігарх Роман Абрамович. Перший перебуває під українськими санкціями, а Абрамович внесений до санкційного списку Євросоюзу, США, Швейцарії, Канади, України та інших країн. Їм обом приписують тісний звʼязок з Кремлем.
SEC виявила, що одним з найбільших інвесторів TON (65,3 млн дол) була фірма Space Investments, повʼязана з InVenture Partners росіянина Сергія Азатяна.
За даними російського Forbes, у Telegram також вклався засновник "Банку 131" Дмитро Єремєєв. Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що Єремєєв через свій банк фінансово або в будь-який інший спосіб підтримує дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності України з боку РФ.
Навіть коли Telegram залучав інвесторів через TON, значна частина коштів мала піти саме на розвиток месенджера. У підписаних інвесторами документах ніде не говорилося про те, що гроші витрачатимуться тільки на TON.
Ба більше, SEC стверджувала, що екосистеми TON не було і нема. Це стосується і товарів, які можна було б придбати за Gram. Функціонування TON залежить від грошей інвесторів, а ті зможуть заробити, перепродавши криптовалюту.
В історії з облігаціями інформацію про інвесторів знайти неможливо. Однозначно стверджувалося тільки те, що після судового програшу SEC Дуров більше не шукає їх серед громадян США. Ба більше, у ЗМІ зʼявлялися суперечливі дані про те, з якого регіону Telegram залучив найбільше інвесторів.
В одному випадку згадуються Росія та інші країни Європи, в іншому – Азія. Проте завжди є згадка про два інвестиційні фонди, яким Telegram продав свої облігації: Mubadala та Abu Dhabi Catalyst Partners. Обидва фонди походять з ОАЕ і вони нібито придбали бондів месенджера на 150 млн дол.
Еміратська державна холдингова компанія Mubadala тісно співпрацювала з РФ. Наприклад, Mubadala Investment у 2013 році створила спільний з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ) фонд у розмірі 2 млрд дол для інвестування в довгострокові проєкти в різних галузях російської економіки.
Mubadala також інвестувала в російський аеропорт "Пулково", проєкти СІБУР (нафтохімічний холдинг), En+ та "Газпром нефть". Загальний портфель фонду в РФ оцінюється 3 млрд дол. En+ – холдингова компанія, заснована Олегом Дерипаскою. Mubadala придбала акції En+ у його колишньої дружини.
Після початку великої війни Mubadala заявила, що призупиняє інвестиції в Росію.
Abu Dhabi Catalyst Partners – фонд, створений Mubadala та американською інвесткомпанією Falcon Edge Capital. Співзасновником останньої є Рік Герсон.
Це імʼя не раз згадував спеціальний прокурор США Роберт Мюллер, який розслідував процес у справі про можливе фінансування росіянами передвиборної кампанії Дональда Трампа. Мюллер стверджував, що Герсон був посередником між командою Трампа, російськими чиновниками та ОАЕ.
Одним з інвесторів Telegram є РФПІ, який придбав облігації на вторинному ринку.
Яка географічна структура доходу Telegram від преміум-підписки? З червня 2022 року по лютий 2023 року найбільший дохід від операцій з купівлі в додатку месенджер отримав від РФ – понад 2,5 млн дол. На другому місці розташувалася Україна – понад 1,54 млн дол, на третьому місці США – понад 1,52 млн дол. Індія, де нібито найбільше користувачів, принесла Дурову лише 164 тис дол.
Замість висновку
Проаналізовані фінансові джерела Telegram наштовхують на головне запитання: як платформа, що настільки стрімко розвивалася, не змогла стати самоокупною?
Виникають питання і щодо згаданих людей та організацій, які вкладали свої кошти в Telegram. Як в історії з TON, так і в історії з облігаціями, Дуров мав вибір – кількість охочих вкластися в Telegram завжди перевищувала пропозицію.
Саме тому виникає питання, чому після гучного виходу з "Вконтакте", виїзду з РФ і заперечень свого російського громадянства Дуров у питаннях залучення коштів для свого месенджера так "необережно" підбирав інвесторів.
Нарешті, доходи від користувачів, де на першому місці РФ, були б значно меншими, якби у 2020 році Роскомнадзор не зняв з Telegram обмеження. "Хоча останнє десятиліття було захопливим, наступні десять років стануть часом, коли Telegram розкриє свій справжній потенціал", – пообіцяв Дуров.
Це другий текст з циклу матеріалів про Telegram. Перший, про звʼязки месенджера з РФ, – на сайті видання Vector. ЕП дякує за допомогу в підготовці матеріалу Ярославу Ажнюку, Дмитру Кошельнику (Vector) та OSINT-спільноті Molfar. Нові тексти з цього циклу будуть опубліковані на ЕП та Vector.