Курс валют: як він визначається, хто на нього впливає і на що треба орієнтуватись

У кожного з нас виникають іноді такі запитання, відповіді на які можуть здаватися оточуючим до непристойності очевидними. Але не соромно чогось не знати — соромно не хотіти дізнатися.

Будь-хто в ході свого життя регулярно стикається з поняттям курсу валют. Особливо гостро — під час всезагальної паніки на фоні стрибків на міжбанківському валютному ринку.

Та чи правильно ми трактуємо всі ті процеси, що відбуваються на ринку валют і поняття курсу валют в цілому?

Ми вирішили розібратися в тому, як влаштована ця важлива складова економічної системи та пояснити принципи її роботи простими словами.

З'ясувати, як же насправді влаштований валютний ринок і яким чином курс долара впливає на наше життя, нам допомогла академічна директорка Київської школи економіки Олеся Верченко.

Що таке курс валют і хто його визначає?

Курс валют – це вартість однієї грошової одиниці в термінах іншої.

Ця вартість визначається ринковими силами. Як і на будь-якому іншому ринку, на ринку валют є сила попиту і пропозиції.

Як встановлюється ринковий курс валют?

На міжбанківському валютному ринку в Україні є ті, хто купує долари і ті, хто їх продає.

Хто продає?

По-перше, в Україні є експортери. Вони продають товар за кордоном і завозять гроші в Україну – у них тут заводи, податки і т.д. Розрахуватися за все це в доларах неможливо – тому експортерам потрібно купувати гривні. Вони заводять долари з-за кордону, виходять на міжбанківський валютний ринок і там їх продають. Тобто експортери виступають з боку пропозиції.

По-друге, в Україну заходять іноземні інвестори, які мають на руках долари, котрі їм необхідно обміняти на гривні. Вони теж продають свої долари на міжбанківському ринку.

По-третє, в Україну заходять міжнародні позики. Якщо уряд залишає їх на рахунку Казначейства – нічого не відбувається. Але якщо він збирається використати їх на якісь цільові проекти – ці долари чи євро, які зайшли в Україну, обмінюються на ринку або через Нацбанк.

Хто купує?

Перш за все – імпортери. Вони продають товари в Україні і отримують гривні. Для того, щоб закупити товари за кордоном, їм необхідно мати долари чи євро. Тому вони їх закуповують – вони є з боку попиту.

По-друге, це українці та іноземні інвестори, які хочуть вивести гроші за кордон.

Ще є Національний Банк, який викуповує валюту. Нацбанк постійно робить інтервенції шляхом купівлі й продажу іноземної валюти. Таким чином він згладжує скачки. Або він може викуповувати валюту для того, щоб поповнити свої золотовалютні запаси.

До того ж НБУ погрознує, яким буде борг уряду. Хоч Нацбанк і не відповідає за борг уряду, але Кабмін в будь-який момент може звернутися до нього для того, щоб купити долари. Національний Банк, щоб це не відобразилося у вигляді скачків на ринку, продають долари зі своїх ресурсів за ринковим курсом. Не віддають, а саме продають.

В залежності від того, що відбувається з кожним із цих гравців на валютному ринку, відбуваються певні рухи у валютному курсі.

А на прикладі поясните?

Якщо на світовому ринку зерна встановиться дуже висока вартість на пшеницю, наші експортери зможуть продати той самий врожай, але отримати за це значно більше доларів. Відповідно експортери заведуть більше доларів в Україну. За рахунок цього гривня укріпиться.

Або якщо іноземні інвестори дуже цікавляться нашими цінними паперами з великими відсотковими ставками, які випускає уряд – також буде надлишкове надходження доларів з-за кордону, а, отже, гривня укріпиться.

Однак якщо раптом збільшиться ціна на ті товари, які ми у великих об’ємах імпортуємо на світових ринках – імпортерам знадобиться більше валюти. Вони почнуть здійснювати тиск на гривню, і гривня буде падати, а долар рости.

Зараз відбувається стабільний відтік іноземного капіталу з України. Це постійно зчиняє тиск на девальвацію гривні.

Як спрогнозувати курс валют?

Треба аналізувати всі фактори комплексно.

Зокрема варто звертати увагу на відтік приватного капіталу та надходження від донорів (Світовий банк, МВФ, ЄС). Зараз ці фактори більш-менш балансуються між собою.

Але все залежить від того, наскільки якісно уряд буде підтримувати стосунки з міжнародними донорами, наскільки буде можливість зробити нові запозичення, що відбувається на зовнішніх товарних ринках – усе це йде в комплексі.

Як держава впливає на курс валют?

Держава дерегулює курс валют. Але якщо вона умовно почне безвідповідально витрачати гроші з бюджету – утвориться дефіцит. Задля того, щоб цей дефіцит профінансувати, потрібно десь запозичити гроші. І якщо раптом Нацбанк втратить свою незалежність, і уряд змусить його надрукувати гроші – кількість гривні в економіці зросте. А чим більше гривні – тим більший тиск на валютний ринок.

Сценарій №2: якщо уряд захоче багато позичати на внутрішніх ринках, то відсоткові ставки на внутрішніх ринках зростають, а інвестиції та споживання падає. Бо ніхто не зможе взяти позики за такими високими ставками. В наших реаліях це, швидше за все, призведе до девальвації гривні.

Які бувають режими курсу валют?

Є два режими курсу валют: плаваючий і фіксований. У плаваючого є декілька підрежимів: інфляційне таргетування та таргетування монетарних агрегатів.

Фіксований режим – це коли Нацбанк декларує певний обмінний курс і робить маленький коридор навколо цієї задекларованої вартості долара або євро. Нацбанк дивиться, що відбувається на валютному ринку, але не втручається до тих пір, поки ринковий курс не вийде за встановлений ним коридор. Тоді Центробанк починає постачати долари на ринок (стає з боку пропозиції) або ж викуповувати надлишок доларів (стає з боку попиту).

Однак в більшості країн світу, в тому числі й в Україні зараз діє режим інфляційного таргетування. Центральний банк не фіксує курс. Замість цього він фокусується на рівні інфляції. За інфляційного таргетування Нацбанк приймає рішення про те, скільки потрібно гривні в обізі, зважаючи не на те, що відбувається на валютному ринку (хоча вони одним оком приглядають, що там відбувається), а на те, яким є прогноз інфляції.

Як визначають курс валют у Нацбанку?

Нацбанк дає індикативний, розрахунковий курс для різних операцій. По суті, Нацбанк надає курс виключно для того, щоб полегшити розрахунки між різними контрагентами. Інакше їм було б важко зрозуміти, за яким курсом розраховуватись, адже на міжбанку він змінюється щосекунди.

А в інших банках?

Кожен окремий банк прикидає, за якою ціною він міг би купити чи продати долари на міжбанківському валютному ринку, додає до цього якусь маржу, щоб покрити свої операційні витрати, і таким чином визначає свій курс. Як правило, у великих банках курс кращий, тому що їм легше мати доступ до міжбанківського ринку – з цим пов’язані менші витрати.

Як курс валют впливає на наше життя?

Зайдемо здалека.

Інфляція визначається згідно з вартістю споживчого кошику (набір товарів та послуг, які споживає протягом року репрезентативний міський споживач). Велика частина цього кошику – імпортні товари.

Якщо гривня починає просідати, вартість імпортних товарів зростає. Оскільки вони складають більшу частину споживчого кошику – його вартість зростає і починається інфляція.

Якщо ж гривня укріплюється, імпортні товари умовно стають дешевшими. Але є один цікавий економічний феномен: ціни люблять зростати, але не люблять падати. Тому здешевлення товарів ми практично не помітимо.

Таким є прямий зв’язок курсу валют із рівнем інфляції. Але не можна сказати, що ці два поняття співвідносяться 1:1. Тому що імпортні товари заміщуються товарами власного виробництва, за рахунок чого їх вартість знову-таки починає зростати.

Але девальвація однозначно приходить в компанії зі зростанням інфляції.

У якій валюті краще зберігати заощадження?

У українців був дуже специфічний досвід у 90-х - 2000-х роках, коли  гіперінфляція з’їла всі заощадження, які люди тримали в рублях. На це ще й накладається досвід нестабільної банківської системи.

За відсутності якісних альтернатив у нас створилася культура зберігання в доларах чи в євро. Але останнім часом девальвації не відбувається, гривня навіть ревальвує. А це означає, що, тримаючи заощадження в іноземній готівці, ми втрачаємо у вартості.

Більше того, за кордоном також є хоч і невелика, але інфляція. Скажімо, в період з 2008 по 2014 рік інфляція в США становила близько 13%. Це приблизно 1,5% за рік. Але, зберігаючи долари готівкою, за цей період ми просто втратили б 13% вартості.

Коли вигідніше міняти валюту?

Це комплексне питання. Для цього треба слідкувати за силами попиту і пропозиції та багатьма іншими чинниками. Єдине, чого робити точно не варто – так це панікувати. Перед тим, як кидатись і реагувати на скачки валютного ринку, потрібно зрозуміти, наскільки це довгостроковий тренд. Тому що можна купити щось дуже дорого, а через день-два воно все вже врегулюється.