Українська правда

Чи втримає Стельмах гривню

Ті співвітчизники, які повірили Стельмаху і не поміняли гривню на долар або євро, програли. Валютний курс вже у грудні 2008 року піднявся до 10 гривень за долар, і лише у 2009-2010 роках гривня дещо зміцнилася, але не до обіцяного рівня. Тому і зараз українцям не варто довіряти главі НБУ, а разом з ним - і віце-прем'єру.

Останніми днями спочатку на міжбанківському, а потім і на готівковому ринках України національна валюта почала девальвувати. Хоча розміри падіння гривні до долара наразі невеликі - не більше 1%, але українці стривожилися. Причин для припинення піврічного зміцнення гривні і початку її ослаблення є декілька.

Одна з них - вихід на міжбанк у перші дні вересня для купівлі доларів "Нафтогазу", який до 7 числа кожного місяця має розрахуватися з російським "Газпромом" за поставлений газ. Раніше у 2010 році ця українська компанія купувала валюту безпосередньо у Нацбанку, оминаючи міжбанківський валютний ринок.

Ще одним чинником зміцнення долара до гривні називають недавню кадрову перестановку в НБУ. Оскільки новий перший заступник глави Нацбанку Сергій Арбузов є вихідцем з донецького регіону, у деяких банкірів виникла підозра, що він представляє інтереси експортерів, для яких вигідне ослаблення гривні.

Через це деякі фінансисти вирішили перевести вільну гривню у долар, що посилило дисбаланс на міжбанківському ринку. Проте головною причиною девальвації гривні стало, поза сумнівом, зменшення припливу в країну валюти у вигляді експортної виручки та одночасне збільшення попиту на неї з боку імпортерів і населення.

За серпень Нацбанк купив на міжбанку 120 мільйонів доларів, що набагато менше, ніж у попередні місяці. За останні дні для підтримки гривні він витратив більше валюти, ніж придбав за місяць - лише 7 вересня НБУ продав 100 мільйонів доларів.

Погіршення ж ситуації для вітчизняних експортерів і поліпшення для імпортерів обумовлені тим, що гривня за рахунок високої інфляції знецінюється набагато швидше, ніж долар і євро.

За даними Держкомстату, інфляція в Україні у серпні 2010 року до серпня 2009 року склала 8,8%, і в наступні місяці цей показник буде швидко рости, тоді як у США, липень до липня, споживчі ціни підвищилися за рік лише на 1,2%.

До того ж, ситуація в Україні різко погіршилася. "Економічна правда" припускала, що інфляція у серпні складе 1%, але ціни злетіли ще вище - на 1,2%. Це забагато для останнього літнього місяця, і це рекорд за останні чотирнадцять років.

Причому Держкомстат робить заміри цін у торгівельній мережі 20-го числа, а ціни на багато продуктів стрибнули в кінці серпня, що не було враховано у показнику серпневої інфляції. Отже, у вересні продовольча інфляція напевно буде істотною.

Звісно, таке стрімке зростання споживчих цін стало ще одним поштовхом для девальвації національної валюти. Причому вже мало хто сумнівається, що до кінця 2010 року інфляція в Україні зросте дуже сильно.

Крім того, в останні місяці скоротилася експортна виручка через зупинку експорту зернових: в українських портах простоюють десятки суден, завантажених хлібом.

У таких умовах влада поспішила озвучити заяви, покликані зменшити нервозність населення у зв'язку з початком падіння гривні.

Першим заговорив віце-прем'єр з економічних питань Сергій Тігіпко. На його думку, зараз нема підстав для девальвації гривні. "Гривня має посилитися, бо ми маємо постійно зростаючі валютні резерви і програму з МВФ", - сказав урядовець.

Його підтримав глава НБУ Володимир Стельмах. Він був не таким категоричним, але пообіцяв, що значної девальвації національної валюти не буде. "Ми вирівнюємо хвилі. За підсумками року вийдемо на 8, можливо, нижче 8 гривень", - запевнив він.

Однак якщо до обіцянок Тігіпка, можливо, хтось ще прислухається, то довіряти Стельмаху доволі важко. Раніше головний банкір повністю дискредитував себе, даючи ті чи інші курсові орієнтири, які потім обов'язково не дотримувалися.

У вересні 2008 року НБУ запевняв усіх у стабілізації курсу на позначці 5-5,1 гривні за долар. У жовтні зростання курсу мало зупинитися на рівні 6 гривень за долар. У листопаді максимальним курсом був оголошений поріг 6,5 гривні за долар, а на початку грудня Нацбанк пообіцяв зупинити девальвацію на рівні 7,5 гривні за долар.

І, звичайно, усі пам'ятають, як у листопаді 2008 року Стельмах закликав українців не купувати долари і євро, оскільки гривня, за його словами, залишається недооціненою валютою, про що свідчать розрахунки курсу через індекс "Біг Мак".

"У нас валюта повинна бути 2,22 до євро. Прошу, зупиніться! Пройде не більше року, і все буде зовсім по-іншому. Економіка стабілізується, відновляться наші міжнародні позиції, і ви втратите", - переконував тоді українців глава Нацбанку.

Ті співвітчизники, які повірили Стельмаху і не поміняли гривню на долар або євро, зрозуміло, програли. Валютний курс вже у грудні 2008 року піднявся до 10 гривень за долар, і лише у 2009-2010 роках гривня дещо зміцнилася, але не до обіцяного рівня. Тому і зараз українцям не варто довіряти главі НБУ, а разом з ним - і віце-прем'єру.

Довго утримувати стабільний курс гривні в умовах великої інфляції неможливо, не кажучи про ймовірність другої хвилі світової кризи та припинення програми кредитування МВФ через невиконання урядом у майбутньому взятих зобов'язань.

долар НБУ гривня