Нестача електрики збирає хмари над країнами колишнього соцтабору

Експорт електроенергії до Східної Європи впродовж останнього десятиліття забезпечував надійні надходження до бюджету. На заході України - на теренах Львівщини та Івано-Франківщини - працює Бурштинський енергоострів потужністю 550 МгВатт. Із нього електрика постачається до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та інших країн колишнього соцтабору.

Втім, за 10-річчя роботи острову, Україна майже нічого не зробила для його розширення і, відповідно, збільшення експорту. Ця сфера залишається однією з найнепрозоріших і найкорумпованіших в державі, і посередниками виступають компанії, пов'язані з кожним наступним урядом.

Вони купують українську електроенергію втричі дешевше за європейську ціну (в окремих випадках навіть дешевше, ніж вона коштує для внутрішніх споживачів України) і заробляють надприбутки. Ці надприбутки зростатимуть і надалі, по мірі того, як дефіцит електроенергії штовхатиме вгору ціну кіловат-години у країнах Східної Європи, прогнозує "Financial Times". Чи зможе Україна скористатися зростанням попиту, аби збільшити свої експортні прибутки, зміцнюючи позицію енергомосту між сходом та заходом Європи?

Адже Угорщина, яку Financial Times згадує як приклад ефективного вирішення енергопроблем регіону і яка стала на шлях розбудови власних енергетичних потужностей, нині є найбільшим покупцем української електрики. Подальше відставання України від розбудови енергетичної співпраці зі Східною Європою призведе до появи аналогічних проектів в решті країн регіону. (Від редакції)

У віддаленому куточку Угорщини поблизу українського кордону інженери розпочинають найбільше з часу падіння берлінської стіни будівництво електростанції в колишніх комуністичних країнах Південно-Східної Європи.

Перші два блоки цієї станції в Нірташі по 400 МВт сукупною вартістю 1,5 млрд. євро планується здати 2011 року, а інші чотири будуть завершені до 2013.

"Угорщина потерпає від серйозної недостачі електроенергії внаслідок великого числа старих, малоефективних електростанцій, - говорить Іштван Гоці, керівник дистрибутора електроенергії фірми Emfesz. - Сучасна станція, яку ми будуємо на українському кордоні, допоможе закрити цю прогалину, а також експортувати електрику на Балкани, перетворюючи Угорщину в нетто-експортера енергії".

Перевантажена енергомережа в регіоні спричиняє дедалі більше проблем. Угорські компанії скаржаться на високу вартість електрики, у той час як в Албанії, найбіднішій країні Південно-Східної Європи, часті її відключення. Косово, Македонія і Румунія також страждають від періодичних блекаутів.

"Ми стикаємося зі зростаючою недостачею електроенергії в регіоні", - говорить голова EFT, найбільшого торговця електрикою в країнах колишньої Югославії, Вук Хамович. Дослідження, опубліковане рік тому консалтинговою фірмою KPMG, свідчить, що необхідні "великі інвестиції" у виробництво, передачу, розподілення електроенергії, а також у підвищення ефективності її використання.

Південно-Східна Європа й Угорщина успадкували від комунізму великий електроенергетичний сектор, створений для обслуговування важкої промисловості. Вона різко пішла на спад після 1989 р., залишивши невикористаний надлишок електрики. Однак після 2000 р. почався приріст виробництва, і підняв потребу в енергії вище соціалістичного рівня.

Тим часом, Євросоюз змусив Болгарію зменшити виробництво струму на АЕС у Козлодуї, одному з найбільших енергогенеруючих підприємств у регіоні.

"Зупинка цих чотирьох блоків винесла всі проблеми на поверхню", - говорить Пандіта Паршад, директор з енергетичних питань Європейського банку реконструкції та розвитку.

Відповідно до Договору про європейське енергетичне співтовариство, підписаного 2005 р. Євросоюзом і державами Південно-Східної Європи, заохочуються взаємні поставки енергії між країнами у випадку виникнення потреби, причому Румунія й Болгарія теоретично виступають експортерами. На практиці правовы питання, відсутність трансграничних передавальних потужностей і військова нестабільність ведуть до того, що міжнародна торгівля не покриває місцевих дефіцитів.

М'які зими останніх років давали можливість комунальникам впоратися з потребами. Але тиск не слабшає: економісти передвіщають щорічне збільшення попиту на 3% у випадку, якщо економіки регіону збережуть нинішні темпи зростання в 5-6%.

Місцеві уряди реформують електроенергетику з метою залучення приватних інвесторів, включаючи іноземних. Серед них найбільше присутні тут німецька RWE, чеська CEZ, ENEL з Італії й французька EDF.

Обсяг інвестицій швидко зростає й забезпечує будівництво в Угорщині сучасних газових електростанцій, модернізацію вугільного й електроенергетичного комплексу "Маріца Іст" у Болгарії й уведення торік реактора на 700 МВт у румунському Чернаводе.

За підтримки ЄС здійснюються капіталовкладення й у транcграничні лінії електропередач. Але найбільші розробки, як і раніше, стосуються трубопроводів. Однак проблема в тім, що всі великі інвестиційні проекти не почнуть працювати раніше 2011 р.

Пан Хамович із EFT стверджує: "Перепочинку не буде до 2013 р. Виходячи із прогнозів виробництва й споживання в майбутні п'ять років, регіон буде відчувати дефіцит, і як результат - ціни зростатимуть".

Financial Times, 4.06.2008