Пенсійні фонди США опосередковано інвестували в судна для експорту газу РФ
Пенсійні фонди США опосередковано інвестували в спеціалізовані судна льодового класу, що обслуговують російський термінал експорту газу "Ямал СПГ".
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Агентство пише, що Росії необхідно нарощувати експорт скрапленого природного газу, щоб поповнювати казну та фінансувати війну в Україні. Дані показують, що державні пенсійні фонди США опосередковано інвестували в спеціалізовані судна льодового класу, що обслуговують російський "Ямал СПГ".
Діяльність газової компанії РФ "Новатек" на Ямалі в Арктиці не підпадає під санкції, і немає жодних підстав вважати, що ці пенсійні фонди порушили якісь обмеження.
Проте, у час посиленого контролю за фінансовими установами, зв'язок між американськими інвесторами і одним з ключових джерел доходів Москви є нагадуванням про непрозорість глобальної фінансової системи.
Це також викриває труднощі, пов'язані з перекриттям ключових джерел доходів президента Владіміра Путіна - навіть більш ніж через два роки після вторгнення.
У цьому випадку зв'язок між американськими робітниками і пенсіонерами та Росією здійснюється через інвестиційного менеджера Stonepeak та його Інфраструктурний фонд IV вартістю 14 мільярдів доларів.
На сьогодні фонд інвестував мільярди доларів у Seapeak LLC, великого власника газовозів. Компанія отримала частки в десятках танкерів, серед яких шість з 16 суден льодового класу, що експортували паливо з Ямалу в цьому році.
Згідно з даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, зі 160 відвантажень, здійснених у 2024 році з Ямалу, більше третини були на танкерах, що належать компанії Seapeak.
До інвесторів фонду Stonepeak входять Каліфорнійська система пенсійного забезпечення державних службовців, відома як Calpers, Інвестиційна рада штату Вашингтон, Пенсійний фонд державних службовців штату Орегон, Загальний пенсійний фонд штату Нью-Йорк і Система пенсійного забезпечення вчителів штату Іллінойс. Більша частина з них відмовилася від коментарів, а Calpers висловила занепокоєння.
Економічна правда.