У Чеському експортному банку заявили про порушення українськими судами правил ратифікованої Україною Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.

Про це пише "Комерсант-Україна".

Згідно з повідомленням банку, в 2007 році він видав кредит Кузьминецькому цегельному заводу (ККЗ) на суму 15 млн євро для будівництва нового промислового об'єкта.

За словами фахівця з повернення проблемної заборгованості CEB Димитра Дамянова, проект був виконаний, але власник заводу (80% акцій володіє Тарас Онуфрик) припинив виплати по кредиту.

Арбітражний суд при палаті економіки Чеської республіки прийняв рішення про дострокове стягнення кредиту, і це рішення було підтверджено в Україні судом першої інстанції.

"Однак всупереч нормам ратифікованої Україною конвенції, де значиться, що це рішення є остаточним, воно було скасовано Апеляційним судом", - сказав Дамянов.

Зараз це питання знаходиться на розгляді Вищого спеціалізованого суду Київської області. З процедурних норм рішення мало бути прийняте ще 22 серпня.

Одночасно інший кредитор ККЗ - чеська компанія ТМЛ - подала до заводу позов про стягнення кредиту на 10 млн євро.

"За нашою інформацією, компанією ТМЛ володіє мажоритарний власник ККЗ, тому мова йде про спробу виведення з-під застави активів компанії", - вважає юрист київського офісу міжнародної юрфірми Dentons (представляє інтереси чеського банку в Україні) Роман Мегединюк.

Засідання Госпсуду Київської області, на якому розглянуть позов ТМЛ до ККЗ, відбудеться 29 серпня. Таким чином, конфлікт став новим негативним сигналом інвесторам, знаючим про проблемний інвестиційний клімат України.

У ККЗ заперечують факт виведення активів, відзначаючи, що готові вести переговори про реструктуризацію кредиту.

"Ми почали виплати за позикою, але коли дійшла черга до виплати тіла кредиту, то погіршилася економічна ситуація, і ми запропонували реструктуризувати кредит. Це пропозиція як і раніше актуальна. На жаль, вимоги щодо дострокової виплати кредиту активізували нашого другого кредитора. І якщо спочатку він вимагав наше майно для погашення заборгованості, то тепер відмовився від цієї вимоги і наполягає на виплаті грошима", - заявив уповноважений представник компанії Тарас Сивань.

За словами Дамянова, варіант реструктуризації був відкинутий банком у зв'язку з небажанням позичальника надати прийнятий у експлантацію завод в заставу.

"Схема виведення активів з-під застави досить популярна в Україні. В принципі, позиція позивача вельми сильна, оскільки у великі кредитні договори закладаються вимоги щодо прийняття боржником на себе інших зобов'язань. Відповідно, друга заборгованість може бути оскаржена. Однак на практиці цей спір може затягнутися, та повернення коштів відбудеться через п'ять-сім років, що не додасть привабливості інвестиційного клімату України", - відзначає партнер юрфірми Astapov Lawyers Тетяна Кузьменко.

У Чеському експортному банку вже заявляють про те, що змінять кредитну політику відносно українських позичальників.