Російський LPG знов в Україні: що робити?
Як через польських трейдерів до України потрапляє російський автогаз і чому не працюють санкції?
Перший квартал 2023 року запам’ятався навалою дешевого скрапленого газу, що імпортувався з польських, литовських та латвійських сховищ, помічених у прийманні ешелонів з російським LPG.
Тоді цей ресурс з "перебитими" документами витіснив 80% усіх альтернативних джерел постачань в Україну. Фактично декілька місяців українці їздили на російському пальному й платили за це.
Досить швидко, як за чиновницькими мірками, були внесені зміни у законодавство й у жовтні 2023 вдалося надійно закрутити гайки. Митниця почала вимагати документи від виробника на весь транспортний ланцюжок, що одразу відсікло європейських перепродавців російського газу.
Але минуло три місяці й ситуація поновилась. В січні на ринку з’явились численні пропозиції аномально дешевого газу з Польщі та країн Балтії. Рецепт такого успіху може бути один – російське походження.
Для ренесансу російського газу склалися сприятливі умови. По-перше, розрулилась блокада українсько-польського кордону.
По-друге, саме через ці страйки українські трейдери так захопилися боротьбою з дефіцитом, що привезли значно більше газу, ніж треба. На тлі залитого по вінця ринку та катастрофічно низького попиту, вартість газу всередині країни гучно обвалилася.
Імпортний ресурс залишився за бортом конкурентоздатності, а запасливі імпортери - в збитках. Важлива ремарка: мова саме про неросійський імпортний газ, адже російський наче побороли.
В Польщі тим часом вже давно два цінники: на газ, що приїхав з росії, та решту. В середині січня автомобільні партії російського газу на східних терміналах Польщі продавалися в середньому по $588/т. Постачальники європейського ресурсу пропонували $690-720/т і це абсолютний мінімум. Як бачимо, перевага дуже переконлива.
І от в Україну починає зростати надходження газу, який на $150/т або майже на 20% дешевший за найдешевші пропозиції європейського ресурсу. За три тижні січня було ввезено принаймні 2,6 тис. тонн підозрілого продукту.
Відвантаження аномально дешевого газу здійснюються з міст Сокулки, Наревки, Білостоку й Вульки-Добринській, куди масово заходить газ з рф. Оперують на цих базисах відомі польські трейдери — Barter SA та Bialchem Group.
Так начебто ж було європейське ембарго? Дійсно, наприкінці минулого року Єврокомісія впровадила заборону на імпорт російського скрапленого газу в країни ЄС. Але є перехідний період – рік - діє для довгих контрактів.
І, о диво, в Польщі, де майже не було TERM-контрактів на газ, виявилось, що всі їх мають.
"На даний момент видимого зниження поставок російського газу немає, є навіть відчуття, що його стало більше. Схоже, компанії добре підготувалися з точки зору контрактів", — кажуть знайомі польські трейдери. Так що російського газу в ЄС до кінця 2024 вистачатиме.
Чому митниця не може зупинити потік, що відновлюється? Справа в тому, що польські трейдери отримали ліцензії виробників, які видають документи, відповідно до європейського законодавства.
У приватних бесідах митники кажуть, що не мають підстав для зупинки цих вантажів, адже тепер постачальники не перепродують, а відправляють продукт власного виробництва з сертифікатом EUR.1.
Своєю чергою деякі українські трейдери вважають, що митники могли б вимагати у "виробників" складові сумішей LPG або фактично сировини для них. Але щось підказує, що поляки нададуть будь-які документи, адже оперують й з неросійським газом теж.
Що робити?
Для подібних особливо хитро зроблених товаришів уже розроблена та неодноразово застосована перевірена методика – санкції СБУ.
Її ефективність вже спробували на собі турки, болгари та молдавани, які намагались розповідати про "все не так однозначно" на тлі потоку танкерів з російським дизелем. Наразі імпорт в Україну з цих напрямків практично припинився. Схоже, з’явились ще одні розумники.
Діяти треба негайно. Поки що навалу російського газу стримує низький попит, проте зрозуміло, що цей струмочок швидко перетвориться на річку. У газу, що дешевше ринку на $200/т, немає конкурентів.
P.S. Що справді дивує, так це позиція українських компаній, які радо розпочали імпорт "токсичного" ресурсу. Ніхто не буде забутим.